Удари по Україні, знеструмлення АЕС та Добропільський контрнаступ: головне за тиждень

5 жовтня вночі Росія масовано обстріляла Україну ракетами та безпілотниками, завдавши значних руйнувань у західних, центральних, південних областях. На жаль, є й жертви.

Проте й Сили оборони України продовжують системну кампанію зі знищення військових об’єктів ворога на російській території та в окупованому Криму. Під прицілом залишаються НПЗ, системи ППО та локаційні системи. А на фронті ЗСУ ефективно зачищають села від ворожих ДРГ.

Факти ICTV в огляді тижня розповідають про ситуацію на фронті: де Збройні сили змогли просунутися, які ворожі цілі вдалося знищити та що думає світ про ядерний шантаж Путіна.

• Удари України по цілях у РФ та у Криму
• Знеструмлення ЗАЕС та ЧАЕС
• Російські атаки на Україну
• Ситуація на фронті
• Повінь в Одесі
• Завершення скринінгу законодавства України
• Обговорення Gripen для України
• Розмови про Tomahawk від США
• Обмін полоненими

Удари України по цілях у РФ та у Криму

Уночі 27 вересня далекобійні дрони СБУ атакували нафтоперекачувальну станцію Тиньговатово у Чуваській Республіці Росії.

28 вересня російський Бєлгород після вибухів залишився без світла та води. Повідомлялося про приліт ракет по Бєлгородській ТЕЦ і електропідстанції Луч.

29 вересня Військово-морські сили ЗСУ вдарили протикорабельною ракетою Нептун по російському Карачевському заводу Електродеталь. Цей завод випускає продукцію для систем управління ракетами, авіаційної та космічної техніки, для танків, БТРів тощо.

30 вересня підрозділи Сил спеціальних операцій атакували радіолокаційну станцію російського ЗРК С-400 Тріумф на території окупованого Криму.

3 жовтня дрони СБУ атакували російський НПЗ Орськнафтооргсинтез, що за 1,4 тис. км від кордону України. Завдяки ударам України майже 40% потужностей російських НПЗ вже простоюють.

3 жовтня ударні дрони Сил спеціальних операцій атакували ворожу радіолокаційну станцію дальнього виявлення П-14Ф Лена та трасовий радіолокаційний комплекс Сопка-2.

РЛС П-14Ф Лена контролювала повітряний простір поблизу російської військової авіабази Бутурлинівка, що у Воронезькій області. А трасовий радіолокаційний комплекс ТРЛК Сопка-2 була елементом системи суцільної стіни пеленгації повітряного простору вздовж кордону з Україною.

Уночі 4 жовтня Сили оборони атакували підприємство Кіришінефтеоргсинтез, що в Ленінградській області. На об’єкті спалахнула пожежа. Кіришський нафтопереробний завод є одним із найбільших НПЗ у Росії, його річна потужність становить 18,4 млн т нафти в рік.

У районі Онезького озера, що в Республіці Карелія, пошкоджено малий ракетний корабель Буян-М.

На Курщині Сили оборони уразили радіолокаційний комплекс Гармонь та транспортно-заряджальну машину зі складу ОТРК Іскандер.

Також атаковано командний пункт 8 армії ЗС РФ на тимчасово окупованій Донеччині. Результати уточнюються.

Знеструмлення ЗАЕС та ЧАЕС

1 жовтня через ворожий обстріл енергооб’єкта у Славутичі Чорнобильська АЕС була знеструмлена – без живлення опинився Новий безпечний конфайнмент, який ізолює зруйнований четвертий енергоблок ЧАЕС.

Водночас у Міненерго повідомили, що рівень радіації на ЧАЕС не перевищує контрольних рівнів, тож загроз для населення немає.

Станом на 2 жовтня Запорізька атомна електростанція через пошкодження росіянами лінії у 750 кіловольтів була без електропостачання вже 9 днів. Голова Держатомрегулювання, головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки Олег Коріков наголосив, що без відновлення електроживлення є високий ризик аварії на ЗАЕС.

Роботу систем безпеки на ЗАЕС росіяни забезпечують дизельними генераторами, поточних запасів пального для яких вистачить лише на 10 днів.

2 жовтня кремлівський диктатор Володимир Путін під час свого виступу у Валдаї звинуватив Україну в нібито ударах по околицях ЗАЕС та заговорив про ймовірність ударів по українських АЕС:

– У Києві повинні задуматися, що на території України є АЕС, і Росія може відповісти дзеркально на удари по станції.

Політолог, доцент КНУ ім. Тараса Шевченка Ігор Рейтерович вважає такі заяви примітивним шантажем. Адже для всього світу буде зрозуміло, що це вина Росії.

Водночас західні медіа на заяви Путіна не надто й відреагували. Захід знає про проблеми на ЗАЕС, у них є інформація від українських атомників про специфіку станції та що може статися після атаки. Можливо, тому поки приводу сильно панікувати немає, каже політолог.

Якщо ж Путін наважиться вдарити по АЕС, то Росія одразу перетвориться на країну-вигнанця навіть серед тих країн, які її підтримують економічно. Наприклад, Китай такого не пробачить, вважає експерт.

Крім того, будь-яка аварія на українській АЕС однозначно зачепить і Росію, й інші країни.

– Путін здатен тільки погрожувати. Але навіть при своїй ненормальності, він безпосередньо на такі речі не наважиться, бо він не зможе це подати світові, як провину України, – зауважив Ігор Рейтерович.

Російські атаки на Україну

Уночі та зранку 28 вересня пролунали вибухи у Києві. Росіяни атакували ударними дронами та крилатими ракетами. На жаль, загинули чотири людини, серед них — дитина, ще 13 осіб постраждали.

У Солом’янському районі частково зруйнована п’ятиповерхівка. З-під завалів дістали тіло 12-річної дівчинки. Також через ворожу атаку пошкоджено будівлю Інституту кардіології, там загинули медсестра та пацієнт.

Падіння уламків дронів зафіксували у Святошинському, Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському та Оболонському районах.

У Фастівському районі Київщини через ворожу комбіновану атаку постраждали пʼятеро людей – працівники хлібозаводу, на території якого сталася пожежа. Загалом кількість потерпілих унаслідок атаки на Київщину сягнуло 31 людини, серед них троє дітей.

У селі Петропавлівська Борщагівка значних руйнувань зазнав ЖК Львівський, там поранення дістали щонайменше 17 людей, серед яких є діти.

Уночі 28 вересня лунали вибуху й у Запоріжжі. Росіяни РСЗВ та ракетами вдарили по автозаправці, адмінбудівлі та приватному сектору, а потім був приліт у житловий будинок, який вщент зруйновано.

Одна з ракет влучила поруч із житловою дев’ятиповерхівкою. За офіційними даними, 38 людей постраждало, зокрема щонайменше троє дітей 11, 12 та 9 років. Двоє хлопчиків у лікарні у важкому стані.

28 вересня росіяни вдарили по Білгород-Дністровському на Одещині. Вибухами зруйновано цех і склад готової продукції винного заводу.

30 вересня пролунали вибухи у Дніпрі. Росіяни атакували місто дронами. Внаслідок удару пошкоджені багатоквартирний будинок, гуртожиток, заклад культури, знищено дві машини та ще 17 понівечені. Щонайменше 28 людей постраждали, серед них – 10-річний хлопчик і дівчинка 17 років.

1 жовтня у Славутичі на Київщині зникло світло через ворожий удар по електропідстанції. На Чернігівщині без світла залишилися одразу 307 тис. споживачів. В області ввели графіки вимкнення світла. Школи Ніжина перевели на дистанційне навчання, а воду містянам подають за графіком.

2 жовтня РФ вдарила по залізничній інфраструктурі Конотопу Сумської області. Через обстріл низка поїздів відставала від графіків руху.

2 жовтня ворожі дрони атакували депо Укрзалізниці в Одесі. Осколкові поранення дістав машиніст поїзда.

3 жовтня росіяни завдали найбільш масованого удару по газовидобувній інфраструктурі від початку війни. Щонайменше 35 ракет та 60 дронів атакувало потужності на Харківщині та Полтавщині.

Під час ліквідації наслідків обстрілу на Полтавщині під повторний ракетний удар потрапили рятувальники. Зачепило автівку ДСНС.

За словами президента Володимира Зеленського, ворог навмисне завдав такого удару напередодні опалювального сезону.

4 жовтня росіяни атакували вокзал у Шостці Сумської області. Ворожі безпілотники поцілили у два локомотиви. Унаслідок удару по Шостці постраждали близько 30 людей, у лікарні восьмеро поранених. Згодом виявили тіло загиблого 71-річного чоловіка.

Масованого комбінованого удару по України Росія завдала вночі 5 жовтня. За словами президента Володимира Зеленського, окупанти запустили майже 500 дронів та понад 50 ракет, зокрема балістичні Кинджали.

Найбільше від обстрілу постраждали Львів, Запоріжжя, Івано-Франківщина. На жаль, щонайменше п’ятеро людей загинули, десятки дістали поранення.

Ситуація на фронті

29 вересня головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський повідомив, що Сили оборони в результаті Добропільського контрнаступу звільнили майже 175 кв. км території. Від диверсійних груп вдалось зачистити майже 195 кв. км.

Сили оборони України зачистили від ворога низку сіл на Дніпропетровщині – Соснівку, Новоселівку, Січневе та Хороше.

Бійці 110 ОМБр знищили російську диверсійно-розвідувальну групу, яка проникла в село Вербове, що на Дніпропетровщині. У цьому селі окупанти намагалися встановити російський прапор та відзняти ролики для пропаганди про нібито захоплення Вербового. Проте Сили оборони повністю знешкодили противника.

З початку жовтня росіяни активізувалися на лівому березі Дніпра Херсонщини та поблизу Антонівського мосту. Загарбники намагаються діяти малими групами. Наприклад, у зоні відповідальності 30 корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ за цей час зафіксовано 12 ворожих атак.

Бійці прикордонного підрозділу безпілотних авіаційних систем Фенікс на Покровському напрямку атакували ворожу важку вогнеметну систему ТОС 1-А Солнцепьок.

За даними аналітиків американського Інституту вивченні війни (ISW), російські війська могли просунутися вздовж Південної залізниці на заході Вовчанська Харківської області й захопили Вовчанську залізничну станцію. Водночас просування в лісистій місцевості поблизу Синеликового (на захід від Вовчанська) є непідтвердженим.

Тривають активні бої поблизу Одрадного, на схід від Великого Бурлука.

Росіяни не полишають спроб окупувати Куп’янськ, проте успіхів не мають.

3 жовтня російські війська продовжували наступальні операції в напрямку Куп’янська, але не досягли підтверджених успіхів. Сили оборони України провели контрнаступ поблизу Кіндрашівки (на північний захід від Куп’янська) та Голубівки (на північ від Куп’янська).

Російські сили значно зменшили активність ДРГ через активну українську оборону на північних і північно-західних околицях Куп’янська, а також через погані погодні умови, що впливають на використання дронів.

Намагається ворог просунутися і в напрямку Борової, проте без успіху. Загарбники використовують тактику малих груп штурмовиків.

У напрямку Лимана росіяни також не мають просування. Ворог проводить невеликі наступи шістьма-вісьмома солдатами із супроводом дронів. Часто йдуть вночі, використовуючи антитепловізори та накидки для захисту від ударів українських дронів, проте українська повітряна розвідка зриває ці спроби.

3 жовтня російські війська продовжували наступальні операції в тактичному районі Костянтинівка-Дружківка та в районі Добропілля, але не досягли успіхів. Водночас Сили оборони України просунулися в напрямку Покровська.

Повінь в Одесі

30 вересня Одесу накрила аномальна злива. Майже двомісячна норма випала протягом перших семи годин.

Станом на 3 жовтня внаслідок негоди в Одесі загинуло 10 людей, серед них — одна дитина. Травмовано три людини. Міський голова підписав розпорядження про надання по 10 тис. грн фінансової підтримки родинам загиблих.

Відомо, що серед загиблих ціла родина — двоє чоловіків, двоє жінок та одна дитина. 1 жовтня зранку рятувальники знайшли тіло 23-річної дівчини, яку напередодні знесло течією. Також 1 жовтня у Пересипському районі люди знайшли тіло 90-річної жінки.

Через негоду пошкоджено 868 будинків, з них: 286 — приватні оселі, 582 — багатоповерхівки. За попередніми розрахунками, загальна сума необхідних витрат перевищує 130 млн грн.

Також водою підтопило два притулки для тварин Зорко та ГО Animal SOS Odesa.

Притулок Зорко знаходиться на цокольному поверсі, тому там вона піднялася до кліток із котами. Зооволонтери звернулися до небайдужих містян, щоб ті допомогли з тимчасовою перетримкою для тварин. У притулку ГО Animal SOS Odesa, на щастя, вода не дійшла до вольєрів з тваринами.

Завершення скринінгу законодавства України

Єврокомісія завершила скринінг законодавства України щодо вступу в ЄС. Тож найближчим часом можуть стартувати переговори щодо першого кластера. Раніше президентка Європарламенту Роберта Мецола сказала, що переговори про вступ України та Молдови до ЄС мають розпочатися до кінця поточного року. Проте Угорщина категорично проти нашого вступу.

На думку політолога Ігоря Рейтеровича, за такої позиції Угорщини відкрити перший кластер переговорів до кінця цього року буде нереально. Це все через законодавство ЄС.

Україна з 2014 року готувалася до вступу в ЄС і ось зараз ми на фінішній прямій. Єдиною перепоною нашого членства в Євросоюзі може стати вето Угорщини.

За словами політолога, європейці вже давно хочуть внести зміни у законодавство щодо механізму ухвалення рішень і перейти від консенсусу до кваліфікованої більшості. Тобто, не одностайна підтримка потрібна для ухвалення, а, наприклад, дві третини.

Це стосується не лише вступу України, а й багатьох внутрішньоєвропейських питань. Питання зміни законодавства порушували Нідерланди, Німеччина, Франція, Італія, Бельгія ще з 2018 року.

– Ці держави вважають нечесним, коли є країни-донори, а є країни-рецепієнти, як Угорщина, і саме країни-рецепієнти викручують ЄС руки. Тому варто перейти до кваліфікованої більшості, – пояснює Ігор Рейтерович.

На думку політолога, вже працюють відповідні комісії щодо змін у законодавство, а тому рано чи пізно таке рішення буде ухвалено, бо інкше ЄС не матиме перспектив для нормального розвитку.

– Зрозуміло, що при демократії не може бути одностайності, бо всі країни різні. Але демократія – це більшість, – підсумовує політичний експерт.

Обговорення Gripen для України

29 вересня заступник міністра оборони Іван Гаврилюк повідомив, що Україна очікує на постачання винищувачів F-16, французьких літаків Mirage-2000 та шведських Gripen.

Що стосується винищувачів Gripen, то наразі тривають активні переговори. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон вважає, що ці літаки можуть стати значним посиленням протиповітряної оборони України.

Розмови про Tomahawk від США

28 вересня віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Білий дім веде розмови щодо можливості надання Україні далекобійних ракет Tomahawk. Раніше президент Володимир Зеленський просив Трампа про такі ракети.

Ракети Tomahawk здатні летіти на відстань 2,5 тис. км, а тому є серйозною загрозою для військових цілей на території РФ. Проте остаточне слово щодо томагавків за Трампом.

Відомо, що президент США дозволив Силам оборони використовувати американські дрони та ракети для ударів по РФ. Хоча певні удари потребують додаткового схвалення від Пентагону.

Згодом три анонімні джерела та неназваний американський чиновник повідомили, що Білий дім шукає можливості дати українцям альтернативну зброю великої дальності замість Tomahawk. Ймовірна причина – США бракує таких ракет.

Політолог Ігор Рейтерович заявив, що не сильно вірить в історію з томагавками через їхні технічні характеристики.

– Так, це якісна, далекобійна ракета, але ця ракета запускається в основному з кораблів та підводних човнів. Тільки в 2023 році американці створили наземні пускові платформи для цих ракет. Але вони досі є в експериментальному плані, і в Європі їх не має жодна країна НАТО. Німеччина таку установку отримує тільки в 2026 році. Тобто я просто не розумію, яким чином США можуть ці ракети нам передати, – каже політолог.

Водночас заяви про томагавки є правильними, бо це тиск і тролінг Росії.

– Можна підняти тему з томагавками, потролити росіян, а потім Україні просто дати іншу зброю, наприклад, ATACMS. Якби нам дали кілька сотень нових ATACMS, то для росіян це була б просто катастрофа, принаймні в прикордонних регіонах, – пояснює Ігор Рейтерович.

Обмін полоненими

2 жовтня відбувся черговий обмін військовополоненими між Україною та РФ за формулою 185 на 185 осіб. Серед полонених також повернулося 20 цивільних.

Росія віддала прикордонників, нацгвардійців, воїнів, які були у Маріуполі й на Азовсталі, а також на ЧАЕС. Більшість були в полоні ще з 2022 року.