Суд над катами Куп’янська: деталі найбільшої справи про воєнні злочини на Харківщині

Це наймасивніше кримінальне провадження щодо воєнних злочинів, яке за час повномасштабної війни доводили до суду харківські слідчі.

За їхніми даними, 18 обвинувачених з березня до вересня 2022 року під час окупації Куп’янська викрадали та катували людей. Це російський військовий, бойовики так званих ДНР та ЛНР, поліцейські, які, за даними слідства, перейшли на бік ворога, та місцеві, проти яких слідство зібрало докази щодо співпраці з окупантами.

Місто Куп’янськ

Куп’янськ – місто на північному сході Харківщини за 50 км від російського кордону. До повномасштабного вторгнення там мешкало близько 25 тис. людей.

Місто визначалося активною громадянською позицією: місцеві жителі боролися проти несанкціонованих вирубок лісу та корупції, виступали за будівництво доріг, медицину, освіту.

Коли у лютому 2022 року туди зайшли окупанти, місцеві жителі влаштували акції протесту. Їх залякали, спротив придушили, а найбільш активних лідерів думок і патріотів кинули до катівні.

Куп’янськ окупували 27 лютого 2022 року. Тодішній мер міста Геннадій Мацегора зараз у розшуку. За даними слідства, він здав місто, розквартирував окупантів, надавав їм пальне та їжу. Зараз його заочно судять за державну зраду.

Бойовики грабували магазини та ферми. Єдина можливість виїхати – через Росію, тому не кожен наважувався і не всіх випускали: лікарів, енергетиків, вчителів, рятувальників вносили у списки, їм забороняли виїзд й змушували до співпраці.

Катівня у Куп’янську: що відомо про справу

Катівню облаштували у місцевому відділку поліції. За даними Нацполіції, тортур зазнали рятувальники, вчителі, підприємці, представники влади, фермери, ветерани АТО/ООС. Людей били електричним струмом, душили, підвішували, годували недоїдками, за час перебування в полоні деякі потерпілі втратили до 20 кг ваги, повідомляють в Харківській обласній прокуратурі. Загалом через катування пройшло близько півтори сотні людей, є загиблі, зниклі безвісти і ті, що й досі перебувають у російському полоні.

У справі, яку розглядатимуть в Основ’янському районному суді, — 87 потерпілих. Ті, що вижили і в кого слідству вдалося взяти свідчення.

Вже вдруге суд збирається на підготовче засідання, але так і не може його розпочати: не з’явилася частина обвинувачених, їхні адвокати й потерпілі. Обвинувач Микита Дальока навіть не береться прогнозувати, скільки триватиме судовий розгляд. Організувати явку всіх учасників – вже буде велике досягнення.

Катівня у Куп’янську: про суд

2 березня 2026 року, Основ’янський районний суд Харкова.

– На судове засідання вчергове, повторно не з’явилися обвинувачені у справі, за винятком тих двох, які присутні через відеоконференцзв’язок, – сказала суддя Богдана Чорна.

Вона перераховує прізвища відсутніх: Бабарикін, Благодатський, Борисенко, Калашніков, Клочков, Кулик, Липовий, Лісняк, Лічман, Лужецький, Малєєв, Мінц, Сердюк, Штець, Борисенко та Гуря.

– У суду наразі немає інформації про обізнаність вказаних осіб у призначенні та проведенні сьогодні судового засідання, – зазначила суддя.

Названі нею обвинувачені, за даними слідства, причетні до катування людей у куп’янській катівні, однак їх не вдалося затримати. Вони втекли під час успішного контрнаступу українських оборонців у вересні 2022 року.

Їх можуть судити заочно, каже прокурор Харківської обласної прокуратури Микита Дальока. Сторона обвинувачення подаватиме до суду відповідне клопотання, якщо обвинувачені тричі не з’являться до суду, буде підтвердження їхнього належного сповіщення про засідання та свідомого ухилення від суду.

– Такий механізм дозволяє притягнути до відповідальності осіб, навіть які переховуються, тому що вони оголошуються в міжнародний розшук. Враховуючи, що їм надано правову допомогу, їхній захист здійснюється професійними захисниками, їхні права, передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України, повністю захищаються, – говорить обвинувач у справі Микита Дальока.

Суддя просить ще раз сповістити обвинувачених та їхніх адвокатів про місце проведення наступного судового засідання.

– Шляхом надсилання повісток, публікації оголошень в загальнодоступних джерелах інформації з поширенням на території України, зокрема в офіційному виданні Урядовий кур’єр, на сайті Судової влади, Основ’янського районного суду міста Харкова, – зазначила вона.

Двоє обвинувачених, що беруть участь через відеозв’язок, “вмикаються” в судове засідання з в’язниці. Це колишні поліцейські Володимир Шабунін та Сергій Вергелес, які у 2023 році були засуджені за інші злочини.

– Це громадяни України, які вже відбувають покарання за державну зраду, а тут ми намагаємось притягнути їх до відповідальності саме за вчинення воєнних злочинів за ст. 438 ч. 1 Кримінального кодексу України, – каже обвинувач Дальока.

За даними слідства, 30-річний Володимир Шабунін — уродженець Дворічної Куп’янського району.

У 2022 році під час окупації Куп’янська добровільно зголосився служити окупантам і обійняв посаду “начальника групи конвойної служби” у створеному ворогом “управлінні внутрішніх справ” у так званій тимчасовій цивільній адміністрації в Харківській області.

Інформація про нього є на сайті Хочу к своим – це державний проєкт з публічним списком засуджених за державну зраду і колабораційну діяльність, які бажають виїхати до РФ за умови повернення українців з російської неволі. Там вказано, що Шабунін хоче на обмін і вже підписав відповідну заяву.

В окупаційному “управлінні внутрішніх справ” служив “стажером поліцейського ізолятора тимчасового утримання” і 56-річний Сергій Вергелес з Донецької області.

Під час допиту вони повідомляли, що їхнім завданням було знаходити і затримувати проукраїнськи налаштованих людей, за необхідності залучати бойовиків так званих ЛНР та ДНР.

У 2023 році їх обох засудили за державну зраду: у серпні – Шабуніна, у грудні – Вергелеса.

У справі за обвинуваченням у воєнному злочині у них є адвокати. Також держава надала захисників 16 обвинуваченим, яких планують судити заочно. Їх буде 10 осіб.

Катівня у Куп’янську: безпрецедентне провадження

Прокурор пояснює, чому спершу Харківська обласна прокуратура заявляла, що до суду направили справу, де понад 90 потерпілих, а нині їх 87: загиблих, зниклих безвісти або тих, хто перебуває в полоні, винесли в окреме кримінальне провадження.

– Враховуючи, що у нас немає інформації про долю цих осіб, ці матеріали виділили в окреме провадження. Але буквально на завтра (3 березня 2026 року, – Ред.) у нас призначений допит в межах виділеного кримінального провадження особи, яка на цей час повернулась з полону, – каже Дальока.

Прокурор не може спрогнозувати, скільки триватиме розгляд справи у суді. Крім обвинувачених та їхніх адвокатів, треба буде допитати кожного потерпілого.

– Досудове розслідування тривало майже чотири роки! На моєму досвіді, це перша така справа. Щодо воєнних злочинів, мабуть, це одна з найбільших справ в Україні. Дуже багато потерпілих, необхідно провести допит, на досудовому розслідуванні в середньому допит однієї людини тривав близько трьох годин, – каже обвинувач Микита Дальока.

Окрім цього, можуть бути судові засідання, які відкладуть через неявку учасників процесу внаслідок хвороби або участі в інших провадженнях. Тому розгляд справи може затягнутися, каже прокурор.

– Але ми спроможні розглянути, використовуючи механізми Кримінального процесуального кодексу, такі як відеоконференція, написання заяв потерпілими про розгляд без їхньої участі, – каже Дальока.

Потерпілі можуть не з’являтися на кожне судове засідання. До того ж їхні інтереси може захищати представник.

– Переважна частина потерпілих вже написала заяви про розгляд кримінального провадження без їхньої участі. Це не означає, що весь судовий розгляд проводитиметься без них, тому що нам необхідно буде на судовому засіданні отримати від них показання. Але це означає, що на кожне судове засідання вони можуть не ходити. Це дозволяє не збирати 87 осіб в одному приміщенні, а викликати їх почергово в моменти, коли ми їх будемо допитувати, – повідомив прокурор.

Таміла Безпала з Харківської правозахисної групи безоплатно представляє інтереси 14 потерпілих. Каже, вони вже подали цивільні позови на компенсацію моральної або фізичної шкоди в розмірі 2 млн грн. Інші потерпілі також можуть подати позови протягом підготовчого засідання.

– Ми всім офісом готували ці цивільні позови, технічно це важко. Але моральна сторона – це найважче. Люди зазнали великих страждань: імітація розстрілів, електричний струм, погрози, сексуалізовані дії, побиття, підвішування. Щоразу, коли людина говорить, вона це заново переживає, щоразу ми вганяємо її в стрес. А коли ти дивишся в очі обвинуваченим, бачиш, що вони навіть не усвідомлюють або відверто брешуть, – каже представниця потерпілих.

Катівня у Куп’янську: що там відбувалося

За даними Нацполіції, за пів року через куп’янську катівню пройшли понад 150 людей. Камери, розраховані на кількох, набивали до півтора десятка затриманих. Люди місяцями сиділи в задусі, без засобів гігієни, з нестачею води та їжі. Їх били руками, ногами та палицями, переламували кістки, вибивали зуби, застосовували електричний струм.

– У деяких випадках знущання набували форми психологічного терору — імітували розстріли або змушували людей рити могили собі та іншим. Одного з чоловіків прив’язували пластиковими стяжками над головою до металевої решітки посеред двору – він годинами висів, не маючи змоги навіть присісти, – повідомляють в Харківській обласній прокуратурі.

З 18 обвинувачених більшість – це місцеві жителі, у липні 2025-го повідомив тодішній начальник слідчого управління Нацполіції Харківської області Сергій Болвінов.

– За даними слідства, серед постраждалих — і чоловіки, і жінки, звичайні жителі міста. Вони розповіли слідчим, що били та принижували їх не лише росіяни. Серед конвоїрів та охоронців ми встановили 14 містян, які пішли на службу до окупантів, – повідомив Болвінов.

Наймолодшому з них було дев’ятнадцять років, каже слідчий.

– До вторгнення він навчався у Харкові. А коли росіяни захопили Куп’янськ, перейшов на бік ворога. Один з постраждалих впізнав цього хлопця, каже, він був сином його знайомої. У катівні він охороняв жертв. В один із днів він вивів ув’язненого з камери, пристібнув до решітки та почав випалювати руку газовою горілкою, – розповів Болвінов на своїй сторінці у Facebook.

Слідчі зібрали докази причетності місцевих жителів до роботи на окупантів.

– Окупанти видавали їм форму та давали посади. Безробітні, студенти та колишні працівники поліції ставали охоронцями та конвоїрами. Маємо численні свідчення. Вони не лише заробляли гроші, а й свідомо знущалися з українців, поводилися особливо жорстоко, – йдеться у повідомленні.

На відео, опублікованому Нацполіцією, один з фігурантів розповідає про завдання, які виконували.

– Безпосередньо ставилось завдання повідомляти і затримувати проукраїнськи налаштованих жителів Куп’янська. Якщо нам було щось відомо, ми повинні були самі затримувати, повідомляти або за допомогою “еленерівців”, які жили на першому поверсі, затримувати, – повідомив під час допиту один з обвинувачених.

Інші фігуранти – троє бойовиків так званих ЛНР/ДНР та один росіянин. Вони проводили допити, били та катували людей струмом, повідомив Болвінов.

– Заходять в двері двоє, ти сидиш без наручників, зразу “клац” наручники, мішок на голову, два дари були в голову, потім мене нахилили і головою об стіну, – розповів один з потерпілих на відео, опублікованому Нацполіцією.

Інший потерпілий розповів про те, як побили хлопця: він ліг, а на нього стали й сказали, щоб той повз.

Ще один потерпілий розповідає про катування струмом.

– Вони підключали вуха, губи, соски, мізинці на руках і ногах, статевий член та мошонку й чередували, – поділився він.

Крім двох колишніх поліцейських, яких планують судити очно, 16 обвинувачених, які мають постати перед судом заочно у разі ухилення і неявки до суду. Хто вони і яку функцію виконували – ось що відомо від слідства і засобів масової інформації.

41-річний Євген Лісняк, за даними Нацполіції, був так званим начальником міліції в окупованій частині Харківщини (офіційна посада в документах ворога – “начальник управління внутрішніх справ тимчасової цивільної адміністрації в Харківській області”).

Він є поплічником Віталія Ганчева і його колишнім колегою в правоохоронних органах України, якого у 2022 році окупанти призначили так званим губернатором захопленої Харківщини.

До 2014 року Лісняк працював в українській міліції, потім втік до окупованого Луганська, в терористів так званої ЛНР дослужився до “заступника начальника управління”, отримав звання “полковника”.

Він має купу підозр від правоохоронних органів України – за державну зраду та воєнні злочини. Зокрема, за даними слідства, він грабував місцевих жителів. Наприклад, у 36-річної жінки погрозами відібрав позашляховик Toyota Land Cruiser. Після успішного контрнаступу Збройних сил України Лісняк втік на окуповану Луганщину.

Поплічником і правою рукою Лісняка, за даними слідства, був 38-річний Віталій Борисенко, який свого часу працював і в СБУ, і в Нацполіції. Останнє місце служби – начальник карного розшуку Куп’янського відділення Головного управління Нацполіції у Харківській області.

Але коли окупанти зайшли на територію Куп’янська, перейшов на бік ворога й нині є підозрюваним у державній зраді. Окупанти його призначили так званим начальником відділу карного розшуку.

Як встановило розслідування, серед ватажків був 38-річний Олексій Клочков (Чекіст) – командир 2 окремого спеціального штурмового батальйону 1 армійського корпусу так званої ДНР, командир спеціального підрозділу Патріот так званої ДНР.

Цей спецпідрозділ був створений у 2016 році для охорони лідерів бойовиків, зокрема ватажка терористичної “ДН” Олександра Захарченка.

Єдиний росіянин серед обвинувачених – 50-річний громадянин РФ Василь Штець, уродженець села Машутіно Псковської області, військовослужбовець Збройних сил Російської Федерації на позивний Грек, кулеметник 2 відділення 2 взводу 9 роти.

За даними слідства, на окупантів працювали місцеві:

• так званим начальником ізолятора тимчасового тримання: 44-річний Євген Малєєв, експоліцейський має заочну підозру за державну зраду;
• так званими поліцейськими ізолятора: 38-річний Сергій Мінц, має підозру в державні зраді, та 49-річний Юрій Лічман;
• “в. о. помічника дільничного інспектора”: 30-річний Ігор Бабарикін;
• “поліцейськими взводу патрульної служби”: 44-річний Сергій Липовий та 34-річний Микола Кулик, мають підозру за пособництво державі-агресору.

Три наймолодші обвинувачені – теж місцеві, проти яких слідство зібрало достатні докази щодо співпраці з ворогом: так званий конвоїр – 24-річний куп’янчанин Владислав Борисенко, 24-річний Дмитро Гуря, мешканець села Тавільжанка Куп’янського району. Він влаштувався до окупантів “інспектором-черговим ізолятора тимчасового тримання”.

Також 22-річний Артем Сердюк, на момент вторгнення йому було 18 років. Житель Ківшарівки Куп’янського району був курсантом університету внутрішніх справ, має підозру в державній зраді. Влаштувався “поліцейським конвойної служби”.

До функціонування катівні, за даними слідства, причетні: 43-річний громадянин України з Луганської області, бойовик так званої ЛНР Віталій Калашніков.

Крім нього, 39-річний Дмитро Лужецький – громадянин України, народився у Кропивницькому, жив у Тернополі. За даними слідства, антимайданівець, тривалий час проживав у Москві, співпрацював з ФСБ та разом з братом вербував найманців до бойових підрозділів терористичних “Д/ЛНР”. Обидва були засуджені за державну зраду і створення терористичної організації, обміняні у 2017 році.

32-річний Олег Благодатський, народився у Куп’янську, мешкав у Харкові, до вторгнення працював поліцейським інспектором у Куп’янську, має підозру у державній зраді.

Катівня у Куп’янську: наступне засідання

Суддя Чорна попередила про особисту участь у засіданні потерпілих, їхніх представників та захисників у зв’язку з обмеженими можливостями системи відеоконференцзв’язку.

– Суд не має технічної можливості підключити усіх захисників і всі сторони за допомогою системи відеоконференцзв’язку. Тому прохання суду – з’являтися особисто у судове засідання, – зазначила вона.

Наступного разу суд має зібратися 7 квітня.

Фото: Харківська обласна прокуратура