Врятувати рядового Власенка: як військові евакуювали дроном пораненого бійця
- 49-річного добровольця Костянтина Власенка евакуювали великим дроном із позиції на Куп’янському напрямку.
- Військовий залишився сам після загибелі побратима внаслідок російського обстрілу.
- Для порятунку Власенка використали гексакоптер Айотах-6, здатний підіймати вантаж вагою до 135 кг.
49-річного добровольця Костянтина Власенка, який самотужки утримував позицію на Куп’янському напрямку після загибелі побратима, евакуювали за допомогою великого безпілотника.
Для його порятунку об’єдналися кілька бригад і корпусів, залучивши підрозділи безпілотних систем, артилерії, РЕБ і ППО. Як відбувалася евакуація та як почувається боєць зараз – розповідають Факти ICTV.
Костянтин Власенко залишився сам на позиції
Костянтинові 49 років. Він добровільно став на захист України та тривалий час самотужки утримував спостережний пункт на Куп’янському напрямку. Його побратим загинув унаслідок російського обстрілу, а сам військовий дістав поранення обох ніг.
Росіяни намагалися психологічно тиснути на бійця та схиляти його до здачі в полон. Для цього скидали на позицію пристрій, через який передавали свої повідомлення.
– Хоч і пропонували в полон здатися, але я не міг цього собі дозволити, – розповів Костянтин.
За його словами, окупанти знали, що він поранений і залишився без підтримки побратимів.
– Братуха, ми знаємо, що ти здесь. Твої товариші тобі не помогут, – згадує військовий слова росіян.
Через тяжкі поранення Костянтин зрештою втратив обидві ноги. Праву йому довелося ампутувати у квітні, а ліву – у травні.
Увесь цей час військовому скидали з дронів їжу, воду та ліки. Паралельно кілька десятків людей працювали над планом його евакуації.
Чому евакуація була надскладною
Першою спробою врятувати бійця стала операція із залученням наземного роботизованого комплексу. Однак його знищили ще під час висування маршрутом до позиції.
Начальник штабу батальйону 30 окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького з позивним Чудік розповів, що спочатку військові планували використати наземний роботизований комплекс.
Костянтин пояснив, що спершу йшлося не про евакуацію, а про заміну військовослужбовця на позиції. Однак через активність російських безпілотників дістатися до нього було надто небезпечно.
– Хлопці не могли дійти, бо вже ворог наростив свій льотний потенціал, вони двохсоті, – розповів Власенко.
Військовий не хотів, щоб заради нього гинули інші захисники. Зрештою він навіть погодився залишитися на позиції назавжди.
– Я вже не хотів, щоб йшли. Я вже згоден був залишитися там назавжди, – зізнався Костянтин.
Врешті для евакуації вирішили використати великий безпілотник – гексакоптер Айотах-6, модифікацію Heavy Shot, здатну підіймати вантаж вагою до 135 кг.
Цей апарат розробили приблизно за рік до операції. Для порятунку Власенка виробники разом із військовими доопрацювали його.
Командир 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Тарас Максимов наголосив, що успіх став можливим завдяки взаємодії різних підрозділів.
– Один в полі не воїн. Нестандартне мислення призводить до успішних дій, – зазначив він.
Один із директорів компанії Gurzuf Defence Іван пояснив, що транспортування людини на таку відстань значно складніше за звичайні логістичні завдання чи перевезення вантажів.
За його словами, військовим потрібно було доправити пораненого на відстань понад 10–15 км в умовах постійних повітряних боїв і роботи засобів радіоелектронного придушення.
Як готували та проводили операцію
Перед польотом пілот 30 окремої механізованої бригади з позивним Чорний записав для Костянтина відеоінструкцію. На ній пояснив, як правильно одягнути спеціальне спорядження та закріпитися на борту безпілотника.
На апараті встановили камеру, завдяки якій пілоти могли бачити військового, стежити за його станом і перевіряти, чи правильно він розміщений та чи зручно йому під час польоту.
До операції долучилися військовослужбовці одразу кількох бригад і корпусів.
Командир 10 армійського корпусу Артем Богомолов розповів, що підготовка потребувала координації багатьох сил.
– До планування залучались і сили безпілотних систем, і артилерійські підрозділи, і підрозділи РЕБ, і підрозділи ППО. На такий ризик саме ми пішли, розуміючи, що для нього іншого шансу просто не буде, – зазначив Богомолов.
До евакуації долучилися й військовослужбовці роти наземних систем 92 окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Боєць із позивним Вейдер пояснив, що, хоча Власенко не належав до їхнього підрозділу, військові мали досвід евакуації поранених із поля бою.
Під час операції пілоти стежили за станом Костянтина через камеру та передавали йому необхідні команди. Попри складність завдання, гексакоптер зміг підняти пораненого й доправити його з небезпечної позиції.
Костянтин Власенко згадує, що під час підготовки до польоту військові намагалися підтримати його та навіть жартували.
Висота польоту, за словами бійця, спочатку здавалася йому величезною. Він порівняв її з висотою 30-поверхового будинку, але згодом пілот повідомив, що апарат піднявся ще вище.
Коли Костянтина запитали, як йому вдалося пережити евакуацію та що він думає про людей, які організували порятунок, військовий відповів:
– Ці люди, я не знаю, це янголи.
Він додав, що пілот сприймав його не просто як вантаж, а як людину, за життя якої щиро переживав.
Нині військовий відновлюється після операцій. Попереду на нього чекають реабілітація, протезування та робота з психологами.
Командир 10 армійського корпусу Артем Богомолов підписав подання Костянтина Власенка на звання Героя України після того, як отримав його від командира 14 окремої механізованої бригади.
– Якщо ми хоча б в такий спосіб можемо віддячити нашим воїнам, ми маємо це зробити, – наголосив Богомолов.
Фото: скріншот Факти ICTV