Виникне непроста ситуація: як непрямі методи визначення доходів вплинуть на українців
Днями міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Мінфін почав розробляти законопроект про непрямі методи визначення доходів. Це означає, що їхнє визначення може відбуватися не на базі офіційних даних про доходи, а на базі даних про витрати.
Документ можуть представити громадськості вже цьогоріч. Марченко зазначив, що це питання досить дискусійне. Адже модель непрямих методів визначення доходів не має великої підтримки. Однак, на його думку, це нормальна історія, коли податкова може оцінити після декларування приріст статків будь-кого.
Як це може позначитися на українцях і які є ризики, розбирались Факти ICTV разом з економічним експертом Олександром Хмелевським.
Старт одноразового добровільного декларування
У червні цього року Верховна Рада ухвалила закон про податкову амністію. Він передбачає, що громадяни, які ухилялися від сплати податків, зможуть відкрити свої справжні доходи, уникнувши покарання.
Тому із 1 вересня 2021 року в Україні стартує одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб, які з’явилися у їхній власності до 1 січня 2021 року, і за які не були сплачені податки.
Також потрібно буде сплатити одноразовий збір у розмірі:
- 5% щодо активів, розміщених на рахунках українських банків;
- 9% для активів, розміщених за кордоном;
- 2,5% щодо вартості держоблігацій, придбаних у період з 1 січня 2021-го до 20 червня 2022 року.
Економіст Олександр Хмелевський пояснює: оскільки умови податкової амністії не надто привабливі, а її державні гарантії та процедури викликають чимало запитань, не варто очікувати, що значні кошти будуть задекларовані.
Тож влада може посилити тиск на громадян, змушуючи їх взяти участь у податковій амністії. Зокрема, через ухвалення закону про непрямі методи визначення доходів.
Як закон може позначитися на українцях
Експерт говорить, що закон про непрямі методи визначення доходів дасть можливість податковій оцінювати доходи українців за їхніми витратами та майном. Якщо ж вони не відповідатимуть легальним, то служба, можливо, почне стягувати податок з вартості активів.
– Якщо, наприклад, громадянин мав легальні доходи в розмірі 100 тис. грн на рік, купує житло вартістю 3 млн і не може пояснити джерела своїх додаткових доходів, то з нього стягнуть податок на доходи та військовий збір з суми, що перевищує його легальний дохід, – пояснює Олександр Хмелевський.
Наразі законопроект ще розробляється, тож методика визначення доходів невідома. Економіст зазначає, що процедуру для податківців спростило б загальне декларування доходів громадян. Тоді за деклараціями можна було б відслідковувати доходи громадян та порівнювати їх із вартістю набутого майна.
Але днями у своєму інтерв’ю міністр фінансів Сергій Марченко відзначив, що наразі запровадження загального декларування не планується, і навряд чи колись воно взагалі буде.
Які ризики є
Олександр Хмелевський говорить, що зараз податкова має бази даних громадян, де зафіксовані легальні доходи та сплачені податки, принаймні за останні роки, але вони містять багато неточностей. Тому в разі їхнього застосування для визначення доходів багато українців зіштовхнуться з проблемами.
– Також податкова отримала доступ до банківських рахунків і володіє інформацією про розмір депозитів та залишки на рахунках. Крім того, у неї є доступ до реєстру майнових прав. Тобто придбання нерухомості чи авто також може бути ними відслідковано, – додає експерт.
Економіст припускає: цілком ймовірно, що після податкової амністії, яка завершиться 1 вересня 2022 року, служба почне висувати претензії до громадян, які, відповідно до реєстрів чи банківської інформації, мають значні активи, що не відповідають їхнім доходам.
– Громадяни можуть опинитися у непростій ситуації. Адже довести, що їхні доходи – легальні, і вони сплатили з них податки, часто досить важко. Підприємства, в яких вони отримували зарплату, не зберігають більше трьох років відповідні документи. Багато з них взагалі збанкрутували, і їхні архіви не збереглися.
Банки, як правило, надають виписки лише за минулий рік. Люди, які продали в минулі роки своє майно чи корпоративні права, теж навряд чи зберігають старі документи, – констатує економіст.
Те ж саме, за словами Олександра Хмелевського, можна сказати і про людей, які придбали на свої заощадження іноземну валюту. На думку економіста, вони можуть зіштовхнутися з проблемами. Адже гривня в 2014-2015 роках знецінилася у понад три рази і, вклавши кошти у валюту, можна було отримати чималий дохід.
– Крім того, що закон про непрямі методи визначення доходів може створити чимало проблем для громадян, він негативно позначиться на стані економіки загалом. Оскільки, не маючи можливості пояснити джерела доходів, українці можуть скоротити купівлю нерухомості, авто, майна, корпоративних прав тощо, – припускає експерт.
Таке скорочення ділової активності може призвести до падіння економіки, а отже, й до скорочення надходжень до держбюджету. Адже, як показує світовий досвід, посилення податкового тиску часто є причиною скорочення податкових надходжень.