Підвищення податків та урізання соцвиплат: чи потрібні болісні заходи для української економіки

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що ще кілька місяців війни – і українській економіці знадобляться болісні заходи, аби втриматися на плаву.

Факти ICTV розповідають, що думають економісти про непопулярні заходи, на які може піти уряд, якщо війна проти Росії затягнеться.

Болючі обмеження

Нині йдеться про три типи заходів, озвучених Марченком в інтерв’ю The Economist, які можуть запровадити у випадку, якщо війна розтягнеться у часі:

• підвищення податків;
• обмеження соціальних виплат;
• націоналізація.

Звичайно, найболючішими кроками для українців будуть підвищення податків та зменшення видатків.

На практиці підвищення податків означає, що кожен працівник отримуватиме меншу зарплатню.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак каже, що нині неможливо прогнозувати те, як можуть підвищити податки, адже не вважає цей крок таким, на який реально могла б піти держава у часи війни.

– Економічна теорія і економічна практика всіх країн світу свідчить про те, що відповіддю на важку економічну ситуацію, неважливо, чим спровоковану, завжди є зменшення податкового навантаження як на бізнес, так і на громадян.

Щоб вони могли трошки краще встати на ноги, і так через певний час з економічної кризи країна виходитиме, – пояснює Новак.

Коли йдеться про скасування деяких видатків, тут теж важко сказати, від чого саме збирається відмовитися держава.

Економіст Олексій Кущ вважає, що навряд чи держава піде на те, щоб відмовлятися від обов’язкового соціального забезпечення, наприклад, пенсій.

У нинішній ситуації міністр фінансів посилає дуже багато негативних сигналів. Підвищенням податків – для бізнесу, який може вирішити не чекати на нове оподаткування та припинити свою діяльність. А скасуванням видатків – для українських громадян, які виїхали за кордон.

– Ще один негативний меседж для населення, яке тимчасово виїхало з України і розглядає можливість повернутися…

Але повертатися в умовах, коли скорочують соціалку, та ще й не буде де працювати… Такі люди можуть просто вирішити залишитись в Європі, – попереджає Кущ.

Водночас Україна продовжує працювати заради того, щоб такі обмеження не знадобилися.

Щомісяця український бюджет потребує близько $5 млрд, щоб заповнити прогалину, яка утворилася внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.

Президент України Володимир Зеленський продовжує діалог з МВФ, щоб забезпечити економічну стабільність нашої держави.

Новак вважає, що тієї макрофінансової допомоги, яку ми одержуємо, буде достатньо, щоб тримати економіку на плаву.

– Україна не лишається із цією кризою наодинці. Україна отримує і буде отримувати усю необхідну, зокрема, й фінансово-економічну допомогу, яку можуть багато країн світу та міжнародних організацій надавати окремо взятій державі.

Уже зараз ми отримуємо всі необхідні суми, на які український уряд або НБУ надсилають запит нашим західним партнерам. І вони фактично миттєво відгукуються, та надають нам необхідний фінансовий ресурс і для поповнення золотовалютних резервів, і для державного бюджету, – пояснює Новак.

За досвідом пандемії

Кущ проводить паралель між нинішньою кризою та проблемами, які були в усьому світі через пандемію коронавірусу.

Як і тоді, багатьом підприємствам – приблизно 40-50% – доводилося припиняти свою роботу на невизначений термін.

Так, у 2020 році це спричинив карантин, за допомогою якого намагалися знизити захворюваність на Covid-19 та розвантажити медичну систему. Сьогодні – це війна, яка становить безпосередню загрозу життю працівників та може фізично знищити певний бізнес.

Два роки тому влада зробила правильний крок і знизила навантаження на бізнес.

Але якщо сьогодні вона піде на підвищення податків, це може лише поглибити економічну кризу.

– Якщо зроблять те, про що сказав Марченко, тобто сильно збільшать податки та скоротять державні витрати, тут постає питання в тому, скільки в такому режимі протримається економіка…

Вона може перейти в досить серйозну кризу за два-три місяці після вжиття таких заходів, – попереджає Кущ.

Стрибок долара

У контексті відновлення економічної активності згадують і курс долара. Від початку масштабних бойових дій Нацбанк ухвалив рішення тримати його на позначці 29,25 грн. Нині ж говорять про те, щоб знову запровадити плаваючий курс.

Звичайно, це призведе до відчутного стрибка курсу долара. В обмінниках він уже сягає 33-35 грн за долар, і може лише зрости після рішення НБУ про зміну політики.

Новак вважає, що це питання поки не має бути на порядку денному України.

– Знову відпускати курс гривні за принципом плаваючого курсу – це абсолютно недоречна ймовірна дія, яка не просто не на часі, а якої в жодному разі не можна допускати.

Свого часу було ухвалене загалом правильне рішення про фіксування курсу, оскільки початок війни провокує панічні настрої не лише у вигляді масової міграції, але й на фінансовому ринку. Зокрема, на валютному. Якби ми не мали зафіксованого курсу, то мали б досить глибокий обвал курсу гривні, – зауважує голова Комітету економістів України.

На його думку, нинішню політику НБУ має зберігати щонайменше до завершення війни. Але її продовження не завадить і після припинення бойових дій – допоки не згаснуть панічні настрої на ринку, які можуть тривати до року.

Кущ теж упевнений, що нині не варто повертати плаваючий курс гривні.

Якщо це зробити, на Україну може чекати повторення ситуації 2014 року. А це не лише різкий стрибок курсу долара, але й ще більша інфляція, аніж та, яку ми спостерігаємо нині.

– Нацбанк перекрив канали відтоку капіталу та запобіг слалому девальвації гривні. Але якщо зараз НБУ це зробить (поверне плаваючий курс гривні. – Ред.), то буде “рімейк” 2014-2015 років…

Девальвація курсу гривні завжди в Україні тягне за собою інфляцію, адже 50% – це імпортні товари, – нагадує Кущ.

Борги і допомога

Щоб і надалі підтримувати економіку, Україна має серйозно зайнятися реструктуризацію зовнішніх боргів.

За словами Куща, в Україні складається ситуація, за якої держава продовжує виплачувати міжнародні борги, але вже не може собі дозволити вчасно виконувати свої соціальні зобов’язання.

– Україна має розпочати переговори з кредиторами про реструктуризацію та часткове списання боргів. Це завдання №1 міністра фінансів… Найстрашніше для нас – не борговий дефолт, а соціальний, коли держава не може виконувати свої зобов’язання перед населенням.

Наприклад, єПідтримка. Багато людей і досі її не отримали, хоча подали заявки ще у березні… Це вже елементи соціального дефолту, – зауважує економіст.

Водночас ми маємо вибудовувати не лише потужну військову, але й економічну коаліцію.

Новак зазначає, що міжнародна підтримка вже набула стратегічного характеру, адже йдеться не лише про фінансову допомогу для продовження війни, але й для відбудови України, яка займе не один рік.

– Перший етап – відбудова зруйнованого. Передусім відновлення об’єктів критичної інфраструктури: мостів, доріг, залізниць, залізничних вузлів, електромережі, житлових будинків, лікарень, поліклінік, шкіл, дитячих садочків тощо…

Далі відбудовуватимуться промислові об’єкти. Все це питання – не пів року-року, або навіть двох-трьох років, – наголошує Новак.

Але загалом на ситуацію варто буде знову подивитися через ті ж три місяці, про які казав Марченко.

Можливо, на той момент оголошені заходи справді стануть “рятувальним жилетом” для української економіки. Але нині вони не скидаються на реальний інструмент для вирішення проблем.