Україна має намір до кінця року укласти угоду з Міжнародним валютним фондом щодо програми у розмірі $15-20 млрд для відновлення зруйнованої війною економіки.
Про це агенції Reuters розповів голова Національного банку України Кирило Шевченко.
Видання зазначає, що Україна після початку повномасштабного вторгнення РФ зіткнулася з економічним спадом на 35-45% у 2022 році та щомісячним дефіцитом бюджету у розмірі $5 млрд, що робить країну значною мірою залежною від іноземного фінансування з боку своїх західних партнерів.
Кирило Шевченко, виступаючи під час свого візиту до Лондона, сказав, що сподівається укласти договір про фінансову допомогу з Банком Англії “протягом кількох тижнів”, хоч і не уточнив суму.
Офіційний Київ уже направив запит до МВФ, сказав чиновник, і зараз проводить консультації з фондом щодо нового фінансування, яке, як він сподівається, надасть до $20 млрд протягом двох-трьох років у формі угоди stand-by (SBA) або розширеного фонду (EFF).
Це був перший випадок, коли Україна назвала цифру свіжого фінансування, якого вона потребує від вашингтонського кредитора. Програма в $20 млрд стала б другим за величиною кредитом МВФ, що діє, після Аргентини.
– МВФ завжди виступав партнером України під час війни… Я сподіваюся, що програма розпочнеться цього року, – сказав Кирило Шевченко агентству.
Глава НБУ додав, що нова програма має передбачати заходи, які допоможуть стабілізувати економіку. Це може забезпечити повернення до довоєнних умов, як-от гнучкий обмінний курс, відсутність обмежень на валютному ринку, зниження неповоротних кредитів у банківському секторі та збалансована фіскальна політика.
Останнім кредитом МВФ для України стала надзвичайна фінансова підтримка у розмірі $1,4 млрд, погоджена у березні – еквівалент 50% квоти країни у фонді.
Крім того, Київ веде переговори з міжнародними кредиторами щодо заморожування виплат за боргами, аби полегшити дефіцит ліквідності.
Видання зазначає, що український Центробанк вже має домовленість на $1 млрд із центральним банком Польщі.
Деяке полегшення валютних надходжень та ліквідності також принесе угода, погоджена минулого тижня між Москвою та Києвом, щоб забезпечити безпечний прохід для постачання зерна до та з українських портів, блокованих Росією з моменту її вторгнення.
Однак ці доходи та постачання почнуть зростати лише наступного року, коли, за “консервативними” оцінками центрального банку, експорт може досягти 5 млн тонн на місяць і принести близько $5 млрд у 2023 році, сказав Шевченко.
Говорячи про інтервенції центрального банку на валютних ринках, а також про програму купівлі облігацій, Шевченко сказав, що те й інше поки що триватиме, хоча остання буде припинена, щойно закінчиться війна.
– Надання грошового фінансування було найболючішим рішенням у моєму житті, але ми розуміли, що це необхідно під час війни, – сказав Шевченко.
Він додав, що під час війни виникла ціла низка нових термінів, як-от “термін погашення в умовах війни” – термін, що описує часові рамки боргового інструменту, що використовується в контексті конфлікту.
– Ми вважаємо (це) однією з найбільших невизначеностей. До закінчення війни ми та Міністерство фінансів маємо працювати разом, щоб подолати всі ці проблеми, використовуючи грошові фінанси та внутрішній борговий ринок, – сказав він.
Нагадаємо, 26 липня Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання світової економіки до 3,2% у 2022 році. Раніше передбачалося, що відбудеться зростання глобальної економіки 3,6% за підсумками року.
