Рада ухвалила закон про “податок на OLX”: що зміниться для цифрових платформ
- Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15111-д, який запроваджує нові правила оподаткування доходів із цифрових платформ.
- Закон передбачає автоматичний обмін інформацією про доходи користувачів платформ і пільгову ставку ПДФО 10% без окремої сплати військового збору.
- Доходи фізичних осіб від продажу товарів через цифрові платформи в межах €2 тис. на рік звільнятимуться від оподаткування.
Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування доходів із цифрових платформ.
Податок на цифрові платформи в Україні
9 червня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15111-д, який запроваджує міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, а також визначає порядок оподаткування таких доходів.
Варто зазначити, що цей закон ще називають законом про “податок на OLX”.
Згідно з трансляцією засідання, у вівторок, 9 червня, рішення підтримав 241 нардеп, проти були 4, утримались – 37.
Документ спрямований на імплементацію Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ і Директиви Ради ЄС 2021/514 (DAC7). Його мета — зробити оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, більш прозорим і зрозумілим для користувачів та операторів платформ.
– Документ запроваджує європейську систему контролю, згідно з якою онлайн-сервіси будуть автоматично ділитися з податковою інформацією про доходи своїх користувачів. Це зробить правила продажу та надання послуг в інтернеті повністю прозорими, – повідомляє Рада у Telegram.
Ухвалення закону є частиною міжнародних зобов’язань України відповідно до Меморандуму з МВФ.
Згідно з доопрацьованою редакцією, доходи фізичних осіб, отримані через цифрові платформи, оподатковуватимуться без необхідності відкривати спеціальні рахунки або самостійно подавати декларації. Податок утримуватимуть оператори платформ, які виступатимуть податковими агентами.
Для таких доходів передбачено пільгову ставку ПДФО — 10% без окремої сплати військового збору. Надалі ця ставка коригуватиметься пропорційно до зниження ставки військового збору.
– Надходження від цього платежу розподілятимуться в пропорції 50/50 між загальним і спеціальним фондами державного бюджету, а додатковий військовий збір із таких доходів не сплачуватиметься. Для порівняння, за чинною системою податкове навантаження на доходи фізичних осіб становить 18% ПДФО + 5% військового збору, тобто разом 23%, – пояснюють у Мінфіні.
Скористатися таким режимом зможуть фізичні особи, які:
- працюють без найманих працівників;
- мають дохід у межах встановленого ліміту (до 834 мінімальних зарплат на рік — близько 7,2 млн грн станом на 2026 рік);
- не продають підакцизні товари.
Водночас доходи фізичних осіб від продажу товарів через цифрові платформи в межах €2 тис. на рік звільнятимуться від оподаткування.
Окремо законопроєкт врегульовує роботу ФОПів через цифрові платформи. Якщо користувач реєструється на платформі як ФОП, оператор не утримуватиме з нього ПДФО. Якщо така сама особа використовує платформу для особистих цілей, наприклад для продажу вживаних речей, платформа утримуватиме 10% податку за правилами для звичайних фізичних осіб.
Документ також передбачає можливість блокування сайтів платформ, які порушують вимоги податкового законодавства. Реєстр добросовісних платформ має бути доступний на сайті Державної податкової служби.
Крім того, законопроєкт усуває нерівність між платформами-резидентами та нерезидентами, а ДПС має провести роз’яснювальну роботу для фізичних осіб, які отримують доходи через цифрові платформи.
Як зазначили у Мінфіні, перший міжнародний обмін інформацією заплановано на 2028 рік за звітний 2027 рік.
Інформація про доходи, отримані через платформи за 2026 рік, не подаватиметься до ДПС ані операторами платформ, ані іноземними країнами.
Головним комітетом з опрацювання законопроєкту був Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
