20 лютого 2014 року Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.
У цей день російські війська вторглися на територію півострова і розгорнули операцію по блокуванню українських військових. 16 березня 2014-го в Криму пройшов так званий “референдум” за приєднання Автономної Республіки Крим до Росії. 18 березня в Кремлі президент Росії Володимир Путін і представники нелегітимної влади Криму підписали договір про входження Криму до складу Російської Федерації.
Після анексії Москва малювала жителям півострова райдужні перспективи.
Факти ICTV вирішили проаналізувати, чого (не) домігся Кремль за три роки.
Читайте: Як і чому анексія Криму провалилася в 2004 році
“Зелені чоловічки” у Сімферополі, лютий 2014
Міжнародне визнання
Організувати анексію Криму так, щоб перехід півострова під російське управління визнала світова спільнота, Москві не вдалося.
Результати “референдуму” так ніхто і не визнав, включаючи навіть найближчих російських союзників (наприклад, Білорусь чи Казахстан).
Навіть ті європейські політики, яких у пресі називають “проросійськими” у своїх поглядах, не поспішають робити гучних заяв. Максимум, чого домігся Кремль для телевізійної картинки своїх громадян – відвідування півострова колишніми (наприклад, італійський прем’єр-міністр Сильвіо Берлусконі) або ультраправими маргінальними європейськими політиками.
Дональд Трамп, на якого в Кремлі покладали великі надії, несподівано для Москви закликав повернути Крим Україні.
Росії залишилось хіба що радіти тому, що на її стороні ультраправий кандидат у президенти Франції Марін ле Пен.
Читайте: Реформи і Крим: в США розкрили деталі переговорів Порошенка і Пенса
“Грошей немає, але ви тримайтесь!”
Москва окреслювала райдужні перспективи грандіозного відродження Криму.
Але півострів так і не вдалось перетворити на привабливу “вітрину” Росії. Навіть за даними офіційної російської статистики не можна сказати, що півострів живе зараз помітно краще, ніж до 2014-го.
Середня місячна зарплата в Криму на третину нижче, ніж у середньому в інших частинах Росії.
Іноземні журналісти, після відвідування півострова, пишуть: Крим зараз не український чи російський. Він усе більше нагадує відсталу радянську провінцію, яка перебуває в міжнародній ізоляції:
– Відділення Криму від України і міжнародні санкції разом являють собою жахливу суміш. Це стає помітним щодня після заходу сонця. Всюди, крім центру міста, відключають вуличне освітлення для економії електрики. На півострові в дефіциті не тільки електроенергія, але і товари. Після приєднання до Росії Криму ціни підскочили в середньому на 80%. Зовні півострів виглядає як запущена російська провінція: дороги розбиті, деякі кримські готелі прикрашають себе п’ятьма зірками, хоча заслуговують не більше трьох.
Джерело: Neue Zürcher Zeitung
Читайте: Україні повернуть Крим — екс-депутат РФ
Керченський міст
Епопея з будівництвом Керченського мосту триває.
Продовольча і транспортна артерія для з’єднання з Кримом так і недобудована.
Поромна переправа захлинається від навантаження навіть у штиль, а в негоду дорогу на інший берег доводиться чекати годинами, розтягуючи їх на добу, а іноді і більше.
Читайте: Передача Криму в оренду РФ – реакція Кремля
Енергонезалежність Криму
Кремлівські обіцянки грандіозного відродження півострова включали також будівництво АЕС у місті Щолкіно на Керченському півострові.
Проект з будівництва Кримської АЕС розроблявся ще в 1970-х роках, але після Чорнобильської катастрофи проект закрили.
Проблема енергозалежності Криму від України стала особливо відчутною після початку енергоблокади півострова в кінці 2015-го. Однак поки робіт по відродженню Кримської АЕС не спостерігається.
Мекка туризму
Крим був відомий своїм статусом “всесоюзної здравиці“.
Туризм – це саме той сектор, завдяки якому можна вивести економіку півострова з кризи.
Однак з моменту анексії ця галузь деградує, в тому числі, через відсутність державної підтримки.
У минулому році Крим відвідали 4 мільйони туристів. До анексії півострова гостей приїжджало 6 мільйонів – в основному українці.
Тепер Крим відвідують переважно туристи з Росії. Але багато з них звикли до західних стандартів відпочинку.
Новий аеропорт
“У 2016-му році розпочнуться роботи з будівництва надсучасного аеропорту в Сімферополі. Про це повідомив голова Кримської республіки Сергій Аксьонов”, – радісно писали російські журналісти в середині 2015-го.
Зараз уже 2017, а аеропорту все немає…
Олімпіада в Севастополі
Російські чиновники розглядають можливість проведення літніх Олімпійських Ігор 2024 в Севастополі.
Проте є відчуття, що історія з Олімпіадою закінчиться так само, як і участь кримських футбольних клубів у Російській прем’єр-лізі.
Справа тут навіть не у відсутності належної спортивної інфраструктури в Криму для прийняття головного спортивного заходу 4-річчя. Шанси, що право на проведення Олімпіади віддадуть місту в Криму – спірному регіоні, чию анексію Росією світ не визнав – дорівнюють нулю, і в Росії це також чудово розуміють. Але треба ж хоч якось підтримувати ілюзії місцевого населення.
Кримські сльози російських бізнесменів
Крим – бідний дотаційний регіон. Півострів потребує величезних фінансових вкладень. Але поки російські інвестори не поспішають вкладати кошти у регіон.
Навіть великі російські банки, наприклад Сбербанк России або ВТБ, побоюються працювати в Криму через санкції Заходу. Самі кримчани кажуть, що “російський бізнес фактично приєднався до міжнародних санкцій”.
Чому Криму не варто розраховувати найближчим часом на прихід російських інвесторів?
Причина проста – надто великий ризик. Для бізнесу важливі чіткі правила гри. Оскільки в Криму їх немає – немає й інвестицій підприємців:
– Ризик обумовлений несприятливим економічним середовищем на півострові: перехідний період на російське законодавство в Криму не завершений, оголошена та розрекламована “вільна економічна зона” не працює. Крім того, бізнесмени побоюються потрапити під західні санкції за свої зв’язки з кримською економікою. Тому приватний бізнес не буде вкладати свої гроші в “сіру зону”, якою наразі є Крим.
Джерело: Радіо Свобода
Скасування санкцій
Через анексію півострова Росія змушена долати наслідки санкцій Заходу.
У Москві радісно заявляють, що санкції завдають шкоди не тільки Росії, але й самому ЄС, і ось-ось їх мають скасувати.
Але в реальності всі спроби Кремля домогтися скасування чи перегляду санкційної політики Заходу закінчувались безрезультатно.
Читайте: За Крим доведеться платити: заява адміністрації Трампа
Послабити Захід
У Росії кажуть, що “приєднуючи” Крим, Москва захищала російськомовне населення від США і НАТО. Також часто можна почути твердження, що “Путін усіх обіграв“, використавши момент політичної слабкості Заходу.
Що стосується НАТО, як не парадоксально, проте після російської агресії в Україні в Альянса фактично відкрилось друге дихання.
НАТО, як воєнно-політична організація, переживала складні часи – окрім тероризму (для боротьби з яким організація не пристосована) інших загроз безпеки перед Західним світом просто не було.
Російська агресія в Україні призвела до того, що бюджет НАТО – збільшився, батальйони перекинули в 6 Східноєвропейських країн поближче до кордону з Росією, а нові держави (Чорногорія і не тільки) бажають приєднатися до Альянсу.
