, випускова редакторка

Хотіли показати спроможність іншим державам – Бурба про затримання вагнерівців

Начальник Головного управління розвідки Міноборони 2016-2020 років Василь Бурба

Спецоперацією затримання вагнерівців Україна мала намір показати іншим державам, що в змозі притягнути їх до відповідальності.

Про це в інтерв’ю програмі Свобода слова Савіка Шустера повідомив начальник Головного управління розвідки Міноборони 2016-2020 років Василь Бурба.

– Щодня військовослужбовці, розвідники та контррозвідники отримують величезний досвід. І щодня ми бачимо, як російська агресія змінюється. Тому ми маємо мислити не тактично, не оперативно-тактично, а стратегічно. Саме з цією метою ми визначили “точки”, на які ми маємо натиснути, – говорить Василь Бурба.

За його словами, представники розвідки визначили для себе, що мають дійсно високий рівень тактичної підготовки.

Зараз дивляться

Не вистачало лише російських найманців, військовослужбовців, які за прямим наказом ФСБ Росії вбивали не лише українських громадян  громадян,а й іноземців.

– Ми хотіли не тільки показати, як вони це робили. Найголовніше – ми хотіли показати іншим державам, що в змозі їх притягнути до відповідальності. Завдання було чітко одне – визначити їх, і в якійсь формі доправити їх до суду, – наголосив колишній начальник Головного управління розвідки.

17 листопада 2021 року журналісти-розслідувачі проекту Bellingcat та інтернет-видання The Insider оприлюднили розслідування про спецоперацію України із затримання понад 30 бойовиків російської Приватної військової компанії (ПВК) Вагнера, причетних до військових злочинів на Сході України.

Почалась спецоперація в 2018 році із збору розвідувальних даних.

Згодом була вигадана історія про набір найманців для охорони нафтових об’єктів російського державного нафтового гіганта Роснафта на Близькому Сході. Потім місце “роботи” перенесли до Венесуели.

Затримати бойовиків мали намір, екстрено посадивши літак на території України або під приводом, що комусь на борту стане зле, або що на борту лайнера виникла загроза вибуху. Згодом останній варіант взяли за основу як більш надійний.

Через пандемію коронавірусу вилетіти з Росії у 2020 році можна було лише через Білорусь. Тому найбільш зручним та правдоподібним визначили рейс до Стамбула. Над територією України літак мав перебувати 28 хвилин.

24 липня бойовики прибули до Білорусі, щоб наступного дня вилетіти до Стамбула.

Однак за день до цього, 23 липня 2020 року, в Офісі президента вирішили перенести операцію на тиждень. Формальною причиною було прагнення не зірвати режим припинення вогню, який набував чинності 27 липня.

За словами начальника ГУР Міноборони Василя Бурби, оскільки президент України Зеленський на той момент був зайнятий, повідомлення про перенесення операції озвучив голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Зрештою квитки вагнерівців на літак перебронювали із 25 липня на 30 липня.

Однак на світанку 29 липня бойовиків затримав спецназ групи Альфа КДБ Білорусі.

3 серпня 2020 року Офіс генпрокурора України направив у Білорусь запит про арешт 28 із 33 найманців в очікуванні офіційного запиту щодо екстрадиції.

5 серпня 2020 року Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Лукашенком щодо екстрадиції бойовиків.

Цього ж дня Генпрокуратура РФ подала офіційний запит до прокуратури Білорусі щодо передачі Москві 32 затриманих росіян.

Офіційний запит про екстрадицію Україна подала лише через вісім днів – 11 серпня 2020 року.

А вже 14 серпня 2020 року Росія оголосила про отримання 32 виданих найманців.

Пов'язані теми:

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Завантаження

Помилка в тексті
Помилка