Письмової вказівки про перенесення не було – екс-глава ГУР про справу вагнерівців

Начальник Головного управління розвідки Міноборони 2016-2020 років Василь Бурба не отримував письмової вказівки від президента України про перенесення спецоперації із затримання вагнерівців.

В інтерв’ю програмі Свобода слова Савіка Шустера колишній очільник ГУР детально розповів, що відбувалось в Офісі президента 23 липня 2020 року, коли дату операції перенесли.

Того дня Василь Бурба разом із заступником голови СБУ Русланом Баранецьким прибули до Офісу доповісти зміни в обстановці “щодо активного заходу”, однак до президента не потрапили.

Колишній очільник ГУР уточнює: 23 липня “не було такого, щоб президент до них не прийшов”. До глави держави вони прийшли самі, піднявшись на четвертий поверх Офісу президента.

– Ми не можемо без команди президента до нього зайти. Є помічники, є охорона. Від помічника я чітко отримав завдання спуститися на другий поверх і зайти до кабінету голови Офісу, – говорить колишній очільник ГУР.

За словами Бурби, їм повідомили, що з нами розмовлятиме голова Офісу (Андрій Єрмак, – Ред.).

– Ми провели розмову. Нас було троє: я, перший заступник голови СБУ Руслан Баранецький і голова Офісу. Відбулася планова доповідь про зміни обстановки та про наступний етап.

У зв’язку з тим, що голова Офісу був делегований президентом, я отримав вказівку про перенесення фінального етапу. Я отримав відповідь, що це вказівка президента. Людина, яка була делегована і перед цим була присутня, повідомила, що це команда президента, – Василь Бурба.

На уточнювальне запитання запитання, екс-глави ГУР підтвердив, що письмової вказівки не було.

– Не було письмового наказу. Була особа, делегована президентом, яка була в матеріалі, чула доповіді. Від нього ми отримали вказівку президента України.

17 листопада 2021 року журналісти-розслідувачі проекту Bellingcat та інтернет-видання The Insider оприлюднили розслідування про спецоперацію України із затримання понад 30 бойовиків російської Приватної військової компанії (ПВК) Вагнера, причетних до військових злочинів на Сході України.

Почалась спецоперація в 2018 році із збору розвідувальних даних.

Згодом була вигадана історія про набір найманців для охорони нафтових об’єктів російського державного нафтового гіганта Роснафта на Близькому Сході. Потім місце “роботи” перенесли до Венесуели.

Затримати бойовиків мали намір, екстрено посадивши літак на території України або під приводом, що комусь на борту стане зле, або що на борту лайнера виникла загроза вибуху. Згодом останній варіант взяли за основу як більш надійний.

Через пандемію коронавірусу вилетіти з Росії у 2020 році можна було лише через Білорусь. Тому найбільш зручним та правдоподібним визначили рейс до Стамбула. Над територією України літак мав перебувати 28 хвилин.

24 липня бойовики прибули до Білорусі, щоб наступного дня вилетіти до Стамбула.

Однак за день до цього, 23 липня 2020 року, в Офісі президента вирішили перенести операцію на тиждень. Формальною причиною було прагнення не зірвати режим припинення вогню, який набував чинності 27 липня.

За словами начальника ГУР Міноборони Василя Бурби, оскільки президент України Зеленський на той момент був зайнятий, повідомлення про перенесення операції озвучив голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Зрештою квитки вагнерівців на літак перебронювали із 25 липня на 30 липня.

Однак на світанку 29 липня бойовиків затримав спецназ групи Альфа КДБ Білорусі.

3 серпня 2020 року Офіс генпрокурора України направив у Білорусь запит про арешт 28 із 33 найманців в очікуванні офіційного запиту щодо екстрадиції.

5 серпня 2020 року Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Лукашенком щодо екстрадиції бойовиків.

Цього ж дня Генпрокуратура РФ подала офіційний запит до прокуратури Білорусі щодо передачі Москві 32 затриманих росіян.

Офіційний запит про екстрадицію Україна подала лише через вісім днів – 11 серпня 2020 року.

А вже 14 серпня 2020 року Росія оголосила про отримання 32 виданих найманців.