Відкладення шлюбу та народження дітей: як змінились українці за 30 років

Українські жінки та чоловіки змінилися за 30 років незалежності, як і сама країна. Але скласти повні портрети пересічних громадян за всіма параметрами нині неможливо, оскільки останній перепис населення проводився іще у 2001 році. Про це повідомила завідувач відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Ірина Курило у відповідь на запит Фактів ICTV.

Науковець дала оцінку лише за двома параметрами – шлюб та народжуваність. За її словами, головна тенденція, яка прослідковується за ці десятиліття не лише в Україні – відкладення цих важливих подій на більш пізній вік (до закінчення навчання, придбання професії або працевлаштування).

Ставлення українців до шлюбу за роки незалежності

Сценарій шлюбної поведінки українців поступово змінюється, модернізується, наближається до європейського стилю. Тобто простежується чітка тенденція до скорочення ранньої шлюбності, підвищення віку реєстрації шлюбу, пояснює Курило.

– Особливо чітко ці зміни простежуються у жінок. Середній вік вступу у перший шлюб у жінок підвищився з 21,5 року у 1991-му до 25,9 у 2019-му. Якщо на початку 1990-х майже половина наречених у першому шлюбі були віком до 20 років, то у 2010-му таких було 16,4%, у 2019-му – 10,4%. А частка 25-29-річних за цей період зросла відповідно з 8% до 23% і 28%, – розповіла демограф.

Вона наголосила, що для сучасної України вже нетиповими є ранні шлюби із нареченою віком до 18 років, хоча у 1980-х вони були досить поширені.

Якщо у перші роки незалежності (1991-1993) кожен десятий шлюб був раннім, то надалі їхня кількість почала послідовно зменшуватись через загальну модернізацію життя українського суспільства. І до 2019-го їхня частка вже становила лише 0,4% від усіх шлюбів, зареєстрованих протягом року.

– Підвищується й вік вступу до першого шлюбу у чоловіків – з 24 років у 1991-му до 28,6 у 2019-му. За роки незалежності серед чоловіків, які взяли перший шлюб, частка у віці до 20 років зменшилась з 10% до 1,7%, а 25-29-річних – зросла з 19,2% до 38,0%. Одруження у віці 30 років і старше – з 9,6 до 31,5% (майже кожний третій), – наголошує науковець.

Водночас, за її словами, збереглась традиція, коли жінки починають подружнє життя у більш ранньому віці, аніж чоловіки.

А ось ставлення до громадянського шлюбу змінилося. Нині не всі вважають обов’язковою офіційну реєстрацію. На початку 1990-х таке явище було рідкістю.

Демограф каже, що, за даними вибіркових досліджень останніх років, більше половини молоді починають подружнє життя з офіційно не зареєстрованих стосунків, тобто проживають разом без оформлення шлюбу.

– Це є своєрідним випробувальним етапом у стосунках, коли пара вирішує, чи будуть вони разом. Певна група молоді – десь 5-8% – взагалі не планують реєструвати свої подружні відносини, – уточнює Курило.

Проте погляди жінок на форми шлюбного партнерства більш традиційні – вони частіше прагнуть до офіційного оформлення стосунків.

– Так, за даними обстеження Молодь України, майже 6% чоловіків віком до 35 років планували ніколи не реєструвати свій шлюб, а серед жінок цього віку таких поглядів притримувалось менше 3%. За даними обстеження Молодь-2017, серед молодих чоловіків відсоток позитивно налаштованих до незареєстрованого шлюбу – 32,3%, тоді як серед жінок усього 24,6%, – констатує Курило.

Народжуваність в Україні за 30 років

Україна нині – на останньому місці в Європі за рівнем народжуваності. Хоча на початку 1990-х входила до групи європейських країн із середніми показниками.

Це підтверджує й статистика, наведена демографом: у 1991 році народилося 630,8 тис. дітей (без АР Крим – 600,0 тис.), у 2020-му – 293,4 тис.

– У розрахунку на одну жінку у 1991-му було 1,8 народження (або на 10 жінок 18 народжень), а у 2019-му – 1,2 (або на 10 жінок 12 народжень). Для забезпечення простого відтворення населення – коли населення не зменшується, але й не зростає – необхідно, щоб на одну жінку було 2,1 народження (або на 10 жінок 21 народження), – пояснює вона.

За три десятиліття незалежності України збільшився середній вік жінок, які вирішили стати матерями вперше – з 22 років на початку 1990-х до 25,5 у 2019 році (на 3,5 року).

– Тобто сучасні жінки розпочинають свою дітородну діяльність значно пізніше, віддаючи перевагу навчанню, оволодінню професією, можливості набути певного рівня конкурентоспроможності, матеріального забезпечення, фінансової незалежності тощо, – перелічує науковець.

Вона також звернула увагу на цікаву тенденцію у вихованні дітей, яка спостерігалася протягом першого десятиліття незалежності, коли через безробіття та низькі зарплати у 1990-ті більшість матерів сиділи з дітьми вдома, а не віддавали до дитсадків. Саме тоді багато дошкільних закладів взагалі зникли.

– Сучасна жінка-мати намагається бути обізнаною щодо форм виховання дитини, різноманітних послуг та їхньої якості у дитсадках, щоб підібрати найкращий для своєї дитини. Батьки, які мають фінансові можливості, прагнуть організувати розвиток дитини за всіма напрямами: іноземні мови, образотворче мистецтво, фізичне виховання, самовираження тощо, – так демограф описала портрет сучасної українки.

Водночас актуальною залишається проблема балансу у поєднанні як матерями, так і батьками професійних та сімейних обов’язків для забезпечення своїх дітей якісним вихованням, освітою та дозвіллям.

Всеукраїнський перепис 2023

Отримати повне уявлення про зміни, які відбулися з українцями за роки незалежності, можна буде після проведення Всеукраїнського перепису населення, що планується провести у 2023 році.

Відбуватиметься він у онлайн-форматі. Для цього створять електронний сервіс для ідентифікації українців за допомогою номера мобільного телефону.

Його результати стануть джерелом інформації для формування державної політики з питань економічного, соціального розвитку, а також бюджету країни.