Перемогли нацизм, переможемо і рашизм – Дробович про переосмислення 8 і 9 травня
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну суспільство активно відхрещується від радянської токсичної спадщини, позбавляючись назв вулиць та пам’ятників, що пов’язані з Росією чи СРСР.
Про процес переосмислення цієї спадщини в Україні розповів директор Інституту національної пам’яті Антон Дробович в ефірі національного телемарафону.
Святкування 8 та 9 травня
– Росія багато зробила, щоб цю дату (9 травня, – Ред.) приватизувати, щоб зробити цю дату токсичною. Це “побєдобєсіє”, яке Росія розвела навколо 9 травня. Якщо колись в цьому святі був тільки героїчний контекст – про славу, перемогу – то РФ додала до цього культ війни, культ переваги над іншими людьми. І все більше людей від цього дня відходять. Тому Україна останні вісім років намагається від цього відійти, – сказав Антон Дробович.
Він нагадав, що в Україні вибудовується традиція відзначати 8 травня День пам’яті та примирення, коли ж 9 травня залишається Днем перемоги над нацизмом.
– Зараз, коли Росія сама втілює імперський нацизм, тільки не німецький, а російський нацизм, від цієї дати відходять, – сказав директор ІНП.
На його думку, цьогоріч в Україні не будуть внесені зміни щодо перенесення дати перемоги над нацизмом, хоч і були зареєстровані відповідні ініціативи.
– Я вважаю, що коректно цьогоріч відзначати 8 і 9 травня під гаслами, що перемогли нацизм – переможемо й рашизм. Це буде чесно, ми згадаємо наших захисників від нацизму, наших дідів, які прогнали нацистів. І будемо черпати в них натхнення, щоб перемогти вже нацистів з іншого боку, російських нацистів – рашистів, – сказав Антон Дробович.
Дерусифікація
Директор Інституту нацпам’яті прокоментував, що в містах проходить масове перейменування вулиць, які хоч якось були пов’язані з Росією.
– Це дуже складний процес, бо він дуже емоційний. Мери міст на півдні та на сході України кажуть, що доходить до абсурду, коли вони аналізують і виходить, що дві третини назв вулиць в містах пов’язані з Росією, Білоруссю, колишнім Радянським Союзом і лише одна третина максимум пов’язана з Україною. Тому багато хто думає, як цей символічний простір перетворити на близький для людей, – сказав Антон Дробович.
Він додав, що в низці міст є перегини, коли перейменовують вулиці з іменами росіян, які були дисидентами в радянські часи та боролись з тоталітаризмом, або ж діячами, які напряму пов’язані з українською культурою та мають ще бути прийняті культурою та суспільством.
Директор ІНП також прокоментував демонтаж пам’ятника Дружби народів у Києві.
– Яка дружба народів? З оцими, які бомблять і вбивають наших немовлят? З оцими мародерами, які гвалтують наших дівчат? Ніякої дружби народів. Люди відчувають фальш цієї радянської ідеології, – сказав Антон Дробович.
Він застеріг, що не слід емоційно підходити до цього процесу, щоб самим не перетворитись на більшовиків: не руйнувати всі пам’ятники, а переносити в музеї, в тематичні парки. Ці об’єкти будуть місцями пам’яті, де можна бути показувати дітям та онукам, що радянські часи були страшною епохою.
