Міністерство освіти і науки оприлюднило деталі організації нового 2022/23 навчального року та рекомендації для підготовки до нього.
Відповідне роз’яснення було опубліковано 6 липня на сайті МОН.
Цього року навчальний процес у школах розпочнеться традиційно у День знань – 1 вересня – і триватиме до 30 червня наступного року. Водночас заклади фахової передвищої та вищої освіти можуть самостійно визначати дати початку та завершення навчального року.
МОН також утворить спеціальні комісії, які оглядатимуть заклади освіти щодо готовності до організації навчання та безпеки освітян та учнів.
Очне навчання
– Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті. Структура та тривалість навчального тижня, дня, занять і відпочинку, а також форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною (вченою) радою закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою (відповідно до обсягу навчального навантаження та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, особливостей регіону тощо), – пояснили у МОН.
Очний режим запроваджуватиметься в приміщеннях або будівлях закладу освіти тільки в межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту, що можуть бути використані для укриття викладачів та учнів в разі повітряної тривоги або інших відповідних сигналів оповіщення.
– Якщо потужності споруд цивільного захисту є недостатніми для укриття всіх учасників освітнього процесу, то він може бути організований шляхом розподілу навчального часу в межах годин (змін) упродовж дня, тижня, місяця або семестру, – пояснили у міністерстві.
Загалом для підготовки роботи закладів освіти в очному режимі засновникам рекомендовано провести відповідні заходи з посилення безпеки:
- обов’язкова перевірка закладів освіти та прилеглих територій на наявність вибухонебезпечних предметів;
- перевірка готовності систем оповіщення, зокрема, доступності оповіщення для дітей із порушеннями зору та слуху;
- визначення та позначення шляхів евакуації;
- наявність обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу;
- створення запасів води та медикаментів;
- проведення тренувань з учасниками освітнього процесу щодо дій у разі повітряної тривоги;
- проведення навчальних занять щодо здоров’язбереження, надання домедичної підготовки тощо;
- підключення мережі Wi-Fi в укриттях для проведення занять (за можливості).
Очну форму навчання МОН також рекомендує для учасників освітнього процесу у початковій школі, адже діти потребують живого спілкування.
Дистанційне навчання
Освітній процес у дистанційному режимі буде запроваджено в закладах освіти на території ведення бойових дій і тимчасово окупованих територіях.
Для цього засновник закладу освіти за погодженням із керівником адміністрації видає наказ (розпорядження).
МОН рекомендувало школам використовувати під час навчання матеріали Всеукраїнської школи онлайн.
В умовах дистанційного навчання заклад самостійно ухвалює рішення щодо зняття обмеження на максимальну кількість учнів у класі.
Змішана форма навчання
Змішана форма поєднує очний і дистанційний режими: практичні та лабораторні заняття можуть проводитися в очному режимі, лекційні – дистанційно.
Міністерство зазначає, що форма навчання може змінюватися впродовж навчального року залежно від безпекової ситуації.
– Під час організації освітнього процесу в очному або змішаному режимі варто забезпечити безумовне переривання освітнього процесу у разі ввімкнення сигналу Повітряна тривога або інших сигналів оповіщення. Учасники освітнього процесу повинні організовано пройти до споруд цивільного захисту та перебувати в них до завершення тривоги, – пояснили в МОН.
Навчання може завершуватися в укритті, а після відбою тривоги учасники можуть повернутися до приміщення закладу освіти та продовжити навчання з урахуванням необхідного корегування.
За даними Міносвіти, до першого класу цього року зараховано в Україні понад 300 тис. дітей.
