Рада ухвалила за основу закон про медіа, необхідний для переговорів про членство в ЄС
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт Про медіа. Цей документ є одним із критеріїв, необхідних для старту переговорів про вступ нашої держави до Євросоюзу.
Як поінформував нардеп від Голосу Ярослав Железняк, проєкт закону № 2693-д підтримали 233 народні депутати: 179 – від Слуги народу, 6 – від Батьківщини, 12 – від Платформи за життя та мир, 7 – від групи За майбутнє, 12 – від групи Довіра, 12 – від групи Відновлення України та 5 позафракційних.
Не дали жодного голосу фракції Європейська солідарність та Голос. Железняк уточнив, що нардепи також проголосували за продовження терміну подання правок до 21 дня.
Співавторка законопроєкту, заступниця голови комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук зазначила, що його ухвалення є кроком до вступу України в Євросоюз, а також для встановлення “чітких сучасних правил для медіаринку”.
За словами депутатки, до роботи над медійною реформою були залучені “найкращі медіаюристи України”.
Про що законопроєкт
Ключові зміни у сфері медіа, які передбачає законопроєкт:
- Стане більш простим та прозорим отримання дозвільних документів.
- Якщо раніше розмір ліцензійного збору для супутникової ліцензії становив 360 тис. грн, то з ухваленням законопроєкту оплата за реєстрацію суб’єкта в сфері медіа може становити 4 723 грн. А дія реєстрації стане необмеженою в часі (досі ліцензія видавалась на 10 років).
- Регуляція також поширюватиметься на онлайн-медіа, проте реєстрацію хочуть зробити добровільною. Співробітники зареєстрованих онлайн-медіа отримають статус журналістів та відповідні гарантії.
- Передбачена можливість офіційно зареєструватися для блогерів, які працюють на платформах спільного доступу (таких як YouTube). В такому разі блогери отримають офіційний статус. Проте самі соцмережі під регулювання не підпадають.
- Буде запроваджено процедуру для запобігання цензурі та зловживанням щодо свободи слова.
- Регулювання діяльності компаній, які забезпечують трансляцію цифрового ефірного мовлення, стане більш прозорим.
- Буде посилено захист авторських та суміжних прав.
- З-серед суб’єктів, на які поширюється дія законопроєкту, пропонується вилучити іноземні нелінійні медіа та іноземні платформи (наприклад, Netflix, Amazon Prime Video).
- Особам, зареєстрованим в офшорних зонах, заборонять брати участь у постачанні електронних комунікаційних послуг в Україні.
- Будуть розширені гарантії захисту дітей від шкідливого контенту.
- Передбачається, що друковані видання підлягають обов’язковій реєстрації лише на період військової агресії РФ.
- Законодавство України відповідатиме нормам директив ЄС та стандартам Ради Європи.
Як уточнила Євгенія Кравчук, нова редакція законопроєкту передбачає низку додаткових положень: заборона медіа держави-агресора РФ; механізм боротьби з ворожими ОТТ-сервісами; зниження зарегульованості діяльності Нацради з питань телебачення та радіомовлення; формування чорних списків; більш ліберальне регулювання онлайн-медіа; власний орган співрегулювання для кожної індустрії.
– А от чого тут точно немає, то це зменшення квот на українську мову в ефірі… З 80% відповідності європейським стандартам ми прокачали законопроєкт до 100%. Це підтверджує і таблиця відповідності, надана Офісом віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, – запевнила нардепка.
Кравчук уточнила, що у вересні очікується висновок Європейської комісії щодо законопроєкту, який готують експерти Ради Європи. А в жовтні документ можуть ухвалити в другому читанні та в цілому.
Як відомо, 23 червня в Брюсселі 27 країн-членів Євросоюзу підтримали надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Водночас наша держава ще повинна виконати “домашнє завдання”.
Законопроєкт Про медіа є одним із семи кроків, які Україна має реалізувати для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. Йдеться про відповідність українського законодавства Директиві про аудіовізуальні медіапослуги, зменшення впливу приватних інтересів у сфері медіа, посилення ролі медійного регулятора.
Джерело: Ярослав Железняк, Євгенія Кравчук