11 лютого виповниться сім років від дня підписання перших Мінських угод

11 лютого виповниться сім років з моменту ухвалення Мінських домовленостей.

У Мінських угодах прописана низка кроків, зокрема: розведення важкої техніки, виведення військ із нашої території, контроль над кордоном та обмін заручниками, а згодом демократичні вибори на звільнених територіях.

У Європі закликають до виконання цих угод, але Росія уже сім років трактує документ так, як їй зручно. Кремль вимагає, щоб Україна пішла на прямі переговори з бойовиками, а це означає визнання того, що на нашій території громадянський конфлікт. Київ на таке не йде.

Читайте також

Мінські угоди – єдиний шлях до миру: Макрон після переговорів з Зеленським

З вересня 2014-го по лютий 2015-го року, під час найгарячішого протистояння на Донбасі. були підписані три документи. Втрати на той час серед цивільних і військових нараховували понад 5 тисяч людей.

Переговори між Україною, Росією та ОБСЄ проходили у Мінську на запрошення Олександра Лукашенка. Тоді президент Білорусі намагався зіграти роль миротворця.

Київ був змушений домовлятися про припинення вогню і підписати Мінські угоди, про які так багато згадують політики, і якими ніхто не задоволений. Ані Київ, ані Москва. Однак, і відмовитися від них поки немає як. Адже саме на них цивілізований світ посилається, коли запроваджує санкції проти Кремля, – йдеться у сюжеті Фактів ICTV.

Мінські угоди – це три документи. Так званий Мінськ-1 – тобто Мінський протокол, який 5 вересня 2014-го після Іловайська підписала тристороння контактна група. Під нею поставили підписи і ватажки бойовиків, проте не вказали своїх псевдо-посад.

Згодом, з’явився меморандум про виконання протоколу. У лютому 2015-го – під час Дебальцівського котла, з’явився і Мінськ-2. Нормандська четвірка, тобто очільники України, Франції, Німеччини та Росії, підписала документ після 17 годин перемовин.

– Угода – це надія для України і велике полегшення для Європи. Плюс рішення, ухвалене цієї ночі, дає нам великі сподівання, але не все ще зроблено, – сказав тоді президент Франсуа Олланд.

Путін своєю чергою заявив, що київська влада відмовляється від контактів з представниками “Донецької” та “Луганської Народних Республік”.

Президент України Петро Порошенко наголосив, що на жодні компроміси щодо автономії чи федералізації українська влада не пішла.

У Мінську-2 – прописані 13 пунктів. Основні – це припинення вогню, розведення військ, виведення збройних формувань і контроль України над кордоном, обмін заручниками, амністія бойовикам, вимога провести місцеві вибори на основі закону про “тимчасовий порядок місцевого самоврядування”. Усе це – під наглядом ОБСЄ.

Тодішній міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, навіть у 2015-му усі розуміли: виконати все неможливо.

Читайте також

Мінські переговори: Україні варто змінити формат та окреслити позиції – Клімкін

Варто зазначити, що завдяки угодам, у 2015-му вдалося знизити кількість обстрілів. Хоча вони мали б припинитися повністю.

– На восьмому році переговорів ми обговорюємо, що таке Мінські угоди, на восьмому році переговорів ми обговорюємо, хто є суб’єктом Мінських угод, на яку територію поширюються угоди, тому що вже після підписання комплексу заходів були захоплені РФ ще півтори тисячі кілометрів території, яка вважається нашою, – сказав Сергій Гармаш, представник Донецька у Тристоронній контактній групі.

За словами колишнього міністра закордонних справ Клімкіна, Мінські угоди застаріли.

Експерти вважають, треба оновлювати Мінські угоди, і долучати до складу інші держави. наприклад, США.

Читайте також

Компроміси за рахунок України неприпустимі: Клімкін про переговори США та РФ