Рятував побратимів з осколками в голові. Бойовий шлях Сергія Поступальского

Бригада – це військове з’єднання в усіх видах збройних сил та родах військ. Вона складається з кількох батальйонів та спецпідрозділів. Керувати такою структурою завдання не просте і потребує чималого досвіду та навичок, особливо в умовах війни.

24-а окрема мотопіхотна бригада імені короля Данила з початку війни на Донбасі була однією з найбоєздатніших. У різні роки бригадою керували нинішні командувач військ Оперативного командування Захід Олександр Павлюк, командувач Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ Сергій Наєв та очільник Збройних сил Руслан Хомчак.

Читайте: Бойовики 7 разів порушили режим припинення вогню на Донбасі

Напередодні Дня захисника України на посаду нового командира бригади було офіційно призначено полковника Сергія Поступальського.

На війні чоловік пройшов шлях від лейтенанта до полковника. У серпні 2014 року в складі третього мотопіхотного батальйону разом із побратимами зупинили наступ загарбників біля Георгіївки. Це було перше пряме зіткнення ЗСУ з регулярною російською армією.

Саме тоді, коли батальйон вже виходив з Георгіївки окупанти вирішили помститися. Зненацька відкрили вогонь з важкої артилерії. Один осколок потрапив чоловіку у голову, інший – у дихальні шляхи. Чоловік навіть не міг говорити, та це не завадило, на той час ще майору, вивести побратимів з-під ворожого вогню.

Тож нині, вже командир, не зі слів знає, як воно нести відповідальність за тих, хто пліч-о-пліч на передньому краї боронить цілісність України. Сергій Поступальський розповідає, що головна задача комбрига – це бути разом із вояками та ділитися з ними власним бойовим досвідом.

А зараз часто доводиться пояснювати воякам, чому важливо не відповідати ворогу, на провокації, які в зоні відповідальності королівської бригади трапляються чи не щодня.

На запитання, що ж для нього означає бути українським військовим, коли в країні вже сьомий рік поспіль йде війна, командир відповідає без роздумів – що це означає бути захисником своєї родини, бо родина – це Україна.

Вчитель на передовій

Викладач захисту вітчизни із Бердянська вже п’ять років боронить підступи до Маріуполя. Він служив у радянській, потім в українській армії, майже 20 років тому звільнився в запас.

Але на пенсії пробув рівно два дні. Йому подзвонили з військкомату і запропонували роботу військового керівника в центрі професіонально-технічної освіти.

Учні запитували, що відбувається на Донбасі. А він не знав, що відповісти. Рішення піти на фронт ухвалив моментально, хоч і директор навчального закладу відмовляв.