Світлана Ковбиця, Журналістка Факти ICTV
Ситуація на паливному ринку: чи буде дефіцит пального і які ціни чекають на Україну
Російські загарбники щодня обстрілюють наші нафтобази. Вони знищили і єдиний нафтопереробний завод, що діє, у Кременчуці.
Поставляти пальне складно ще й через блокування морських портів. Так окупанти намагаються не лише залишити без палива нашу військову техніку, а й зірвати посівну та спричинити гуманітарну катастрофу.
Чи буде дефіцит пального і які ціни на нас чекають – читайте у матеріалі Фактів ICTV.
Минулого року Кременчуцький нафтопереробний завод забезпечував країні понад третину пального, але кілька днів тому окупанти його знищили.
Крім того, рашисти б’ють по наших нафтобазах – учора вночі вщент згоріла нафтобаза на Дніпропетровщині, в яку потрапила російська ракета.
– Вони майже кожен день намагаються потрапити до інфраструктури, яка переробляє та зберігає нафтопродукти, десь вдається, десь не вдається, – розповів міністр енергетики Герман Галущенко.
До повномасштабної війни дві третини пального на наших заправках були з Росії та Білорусі. Тепер майже всі завозять із Європи, залізницею та бензовозами – адже наші порти заблокували окупанти.
У перші дні масштабних бойових дій дефіцит виник і в самій Європі, люди там були розгублені.
Проте, перший шок пройшов. Порожніх стел та кілометрових черг на заправки – вже немає.
На Закарпаття завозили пальне з Європи, бо це ближче, проте переорієнтуватися довелося і їм: Угорщина відмовилася продавати пальне, нібито боячись дефіциту.
– Ми тепер завозимо здебільшого з Литви. Доставка дорого коштує, бо треба платити за всі автобани, проїзди, – прокоментував ситуацію співвласник невеликої мережі закарпатських заправок Михайло Попович.
Подорожчало пальне і в Європі, оскільки близько чверті нафти до Євросоюзу надходить із Росії. Але через агресію рашистів європейські компанії бойкотують їхню криваву нафту.
Танкери окупантів не пускають у порти і навіть не дозволяють дозаправитися. Поки російській нафті шукають заміну, США вирішили продавати свою із резервів, щоб стабілізувати ціни.
– Вони вивільняють свої резерви для того, щоб припинити спекуляції на ринку, для того, щоб зупинити паніку, яка зараз існує, – розповіла радниця міністра енергетики України Лана Зеркаль.
Незабаром на наших заправках з’явиться і американський дизель уперше в історії.
– Ці обсяги, які надходитимуть зі Сполучених Штатів, повністю покривають потреби як посівної, так і споживачів, – стверджує Зеркаль.
Пальне для посівної обіцяв постачати Україні Азербайджан. Щоправда, наразі завезти його звідти складно.
– Азербайджан має ресурси на морі. Потрібно знайти порт, де можна перевалити це пальне. Потрібно знайти рухомий склад, щоб довезти до кордону. Потрібно знайти перехід, який пальне переллє з одних вагонів до інших. Тому що у нас різні шляхи із Євросоюзом, – пояснив директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Через ускладнену логістику і без того дороге пальне доїжджає в Україну мало не золотим.
Уряд уже скасував акциз та знизив ПДВ з 20 до 7%. Завдяки цьому бензин подешевшав на 10 гривень, а дизель – на 8.
Ціни на АЗС уряд узяв під контроль. Щоправда, тому компанії, особливо невеликі, яким закупівлі коштують дорожче, вже працюють на збиток.
– Виходить ціна 38,70, а держрегулювання нас змушує продавати за 37,43. Зрозуміло, що через це підприємство не може функціонувати, – пояснив Михайло Попович.
Деякі фахівці кажуть, що щобб уникнути дефіциту пального, слід скасувати регулювання цін. Хоча б на період посівної. Щоб вигідно імпортувати було всім. Адже кожен бензовоз зараз – на вагу золота! Проте держава поки що на це не йде – ймовірно, боїться цінового шоку.