Зараз Ярмоленко вважається найкращим футболістом України, завоював чимало національних трофеїв у складі київського Динамо, заслужив запрошення від німецького гранда – дортмундської Боруссії, куди перейшов за 25 млн.
Але мало, хто знає, яким Андрій був у Чернігові, і який пройшов шлях на вершину.
Його батьки – прості роботяги. Батько Андрія Микола працював охоронцем в одному з чернігівських банків, а мати Валентина – кондуктором на маршрутних таксі.
Андрій Ярмоленко разом із батьками
У 90-х комп’ютери ще не набрали в Україні великої популярності, тому діти левову частину часу проводили на вулиці. Андрій не був винятком і часто у дворі разом з хлопцями рубався в футбол. Школа, будинок, футбол – це розклад практично будь-якого хлопця тих часів. Звичайно ж, про домашні завдання думали в останню чергу. Адже часу за футболом не вистачало.
У футбольну секцію Андрій потрапив не випадково. Якось у дворі тренер чернігівської ДЮСШ Микола Липовий побачив, як ще зовсім юний Ярмоленко грав у футбол. Гра хлопця настільки йому сподобалася, що він запросив Андрія в команду хлопців 1989 народження.
Андрій помітно виділявся серед своїх ровесників, возячи їх одним за одним. Вже тоді у Ярмоли були задатки класного дриблер. Особливо захват викликала його робота лівою ногою, але в той же час – це був і великий мінус. Андрій став одноногим футболістом. І якщо “робочою” лівою він міг творити все, що завгодно, та права була, скоріше, для ходьби
Андрій Ярмоленко разом з батьками та молодшою сестрою
Але це ніколи не заважало худощавому хлопцю середнього зросту розривати опонентів у себе на фланзі. На першість України серед юнаків Андрій був одним із лідерів своєї команди. Забивав він, щоправда, не багато, але свої 6-7 за сезон давав. В принципі, в складі провінційного, далеко не найсильнішого клубу (в кращому випадку, середняка) цей показник дуже навіть солідний.
Талант хлопця не залишився непоміченим й Андрія в 13 років запросили в академію Динамо. Однак із першої спроби закріпитися в Києві Ярмоленко не вийшло. Жорстка і дуже сувора академія біло-синіх нерідко ламала талановитих хлопців. Одним із них виявився і уродженець Чернігова. Всього через рік тренери йому сказали – “Ти слабкий. Вирушай додому, тут ти більше не потрібен”.
Після такого сильного психологічного удару Андрій зовсім хотів зав’язати з футболом. Взяв невелику паузу, але жити без своєї улюбленої справи не зміг. Повірити в себе йому допомогла рідна команда ДЮСШ-89 і батьки. У Чернігові він знову заграв так, що ще до закінчення школи підписав свій перший професійний контракт із чернігівською Десною.
Тоді сіверяни виступали в першій лізі, і 16-річний Ярмоленко засвітився декількома класними м’ячами. Спершу, він забив ударом через себе сумському Спартаку, а потім оформив дубль у матчі з Волинню. При чому перший гол він забив майстерним ударом у дев’ятку, а потім технічно реалізував вихід тет-а-тет.
На такий талант відразу своє око поклав наставник Волині Віталій Кварцяний. Придивлялися до Андрія й скаути донецького Шахтаря. Але наполегливіше всіх виявилося київське Динамо, запросивши форварда до себе із зарплатою у 2 тис. доларів. А Десна за свого вихованця отримала ні багато ні мало – 150 тис. доларів.
Читайте: Футболіст Динамо забив неймовірний гол із центру поля
Вот так началась в карьере Андрея новая веха и, как показало время, повторное возвращение в Киев – стало для него знаковым. Ярмоленко в клубе своей мечты выиграл на внутренней арене все, что только можно: чемпион Украины (2 раза) обладатель Кубка Украины (3 раза), обладатель Суперкубка Украины (3 раза). Не единожды признавался лучшим футболистом Украины.
І, врешті-решт, перейшов у європейський клуб з ім’ям – дортмундську Боруссію. Німці за хлопчика зі “130-го кілометра” виклав рекордну для Динамо суму – 25 млн євро і поки про такий трансфер не пошкодували. Андрій і в Німеччині поступово стає одним із кращих.
