Вчені знайшли свідчення великих покладів платини на Місяці
- До 6 500 кратерів діаметром понад 1 км потенційно містять метали платинової групи.
- Місяць є доступнішим для видобутку, ніж навколоземні астероїди.
- Освоєння ресурсів знизить екологічний тиск на Землі та допоможе у космічних місіях.
Нові наукові дослідження свідчать, що поверхня Місяця може приховувати значні поклади дорогоцінних металів, зокрема платини, паладію та родію.
Автори роботи, опублікованої у журналі Planetary and Space Science, припускають, що ці метали опинилися там разом з астероїдами, які врізалися в Місяць протягом мільярдів років.
Що відомо про “копальні” платини на Місяці
За оцінками астрономів, до 6,5 тис. місячних кратерів діаметром понад 1 км можуть містити метали платинової групи. Якщо ж враховувати лише великі кратери з центральними піками, де можуть бути зосереджені поклади руди, таких об’єктів налічується близько 38.
Окремо вчені оцінили й наявність води: близько 3 350 кратерів можуть містити її у вигляді гідратованих мінералів, а серед найбільших – до 20 кратерів із найбільш концентрованими запасами. Це критично важливий ресурс для будь-якої майбутньої колонізації Місяця.
Видобуток платини з небесних тіл
Дослідження вказує, що супутник Землі може бути перспективнішим об’єктом для видобутку, ніж астероїди поблизу Землі. Попри те, що саме вони відомі високим вмістом металів, досягнути їх технічно складно та дорого. От Місяць – ближчий та стабільніший для досліджень і потенційного освоєння.
– Ці показники на один-два порядки вищі, ніж кількість рудовмісних навколоземних астероїдів. Це означає, що розробка кратерів на Місяці може бути вигіднішою та прибутковішою, – зазначають автори роботи.
Ресурси для космосу і для Землі
Платинові метали мають ключове значення для промисловості та медицини, проте вони рідкісні й на Землі видобуваються з великими екологічними ризиками. Освоєння космічних ресурсів могло б зменшити навантаження на екосистему планети.
Водночас запаси води на Місяці допомогли б знизити витрати на транспортування чи перероблювання води для космічних місій. Це робить супутник Землі не лише потенційним “сховищем скарбів”, а й важливим етапом підготовки до подальшого освоєння космосу.
Науковці вважають, що найоптимальніший спосіб пошуку корисних копалин – це дистанційне зондування з орбіти, адже висадка апаратів у конкретні кратери потребує величезних витрат і не гарантує успіху.
