Саміт НАТО-2021: що обговорюватимуть і на що розраховує Україна
14 червня у Брюсселі відбудеться саміт НАТО-2021, в якому вперше візьме участь президент США Джо Байден. Його робоча сесія повинна розпочатися о 14.30 за київським часом, і триватиме приблизно до 16.00.
Тому саміт стане рекордно коротким за майже 20 років. Все, що потрібно знати про зустріч – читайте на Фактах ICTV.
Що планують обговорити
Однією з головних тем для обговорення буде перегляд стратегії Альянсу на найближчі 10 років, оскільки попередній документ був ухвалений ще у 2010 році.
Очікується, що на саміті країни-учасниці доручать генсеку НАТО Єнсу Столтенбергу організувати цей процес, щоб ухвалити документ під час наступної зустрічі у 2022 році. Він переконаний, що стратегія НАТО-2030 повинна стати відповіддю на нові глобальні виклики у сфері політики безпеки.
Також, за словами генсека, 14 червня обговорять протидію агресивній поведінці Росії і Китаю, нові форми міжнародного тероризму, зростання кількості кібератак та збільшення списку країн, які володіють ядерною зброєю.
Крім того, лідери країн НАТО хочуть:
- підтримати ідею збільшення військових витрат для захисту світу;
- затвердити нову політику кібернетичної та космічної оборони Альянсу;
- оголосити про відкриття центру нових технологій НАТО для розвитку технологічного співробітництва між країнами-учасницями.
Співпраця з Україною та Грузією
Україну і Грузію не запросили на саміт НАТО у червні. Генсек Єнс Столтенберг це пояснив тим, що формат зустрічі не передбачає участі країн-партнерів через те, що вона буде дуже короткою і триватиме лише один день.
Але він запевнив, що країни – учасниці саміту все ж обговорять співпрацю з Україною та Грузією:
– Україна і Грузія – два дуже цінних партнери, ми надаємо їм практичну й політичну підтримку. Важливо зміцнювати наші відносини. І ми підтвердимо на саміті прихильність зміцненню цього цінного партнерства, – зазначив він.
Чого очікує Україна від саміту
Україна розраховувала, що під час червневого саміту НАТО розгляне питання про надання нам Плану дій щодо членства (ПДЧ) в Альянсі.
Але заступник генсека Мірча Джоане заявив, що серед членів НАТО немає згоди щодо надання Україні ПДЧ. Втім, він запевнив, що у підсумковій заяві саміту лідери підтвердять перспективу членства у Північноатлантичному альянсі для України та Грузії.
Крім того, за його словами, політика відкритих дверей НАТО все ще залишається незмінною й актуальною.
Водночас віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна хоче отримати План дій щодо членства в НАТО вже у грудні 2021 року. Вона зазначила, що поки для цього немає перспектив. Але багато союзників борються за ясність для України щодо членства в Альянсі.
Напередодні саміту президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. Він сподівається, що 14 червня країни – члени Альянсу предметно розглянуть питання російської агресії та дієвих кроків для її стримування.
Також глава держави окремо наголосив на важливості для України підтвердження у рішеннях цьогорічного саміту НАТО політики відкритих дверей.
Крім того, Володимир Зеленський сподівається, що Альянс дотримається обіцянки, яку дав на саміті в Бухаресті у 2008 році – про те, що Україна отримає План дій щодо членства в НАТО. Тому він закликав негайно вирішити це питання:
– Якщо нам будуть раді у НАТО, якщо вони дійсно хочуть бачити нас як члена, то не варто дивитися у бінокль та обговорювати якесь далеке майбутнє. Це питання (вступу до НАТО, – Ред.) має бути вирішене негайно. Зараз нам загрожує небезпека, поставлена на карту наша незалежність, і саме зараз нам потрібна допомога.
Який статус має Україна сьогодні
З червня 2020 року Україна є партнером НАТО з розширеними можливостями. Цей статус передбачає глибшу взаємодію з силами Альянсу. До них належать:
- регулярні політичні консультації з питань безпеки, зокрема на рівні міністрів;
- розширений доступ до програм взаємодії та навчань;
- обмін інформацією та отриманим досвідом;
- ближча взаємодія під час криз і підготовки операцій.
Але статус партнера НАТО з розширеними можливостями не впливає на можливе членство України в Альянсі. Він лише спрямований на посилення співробітництва країн – учасниць НАТО з Україною.
