Спроба Путіна повернути Україну в орбіту РФ отримала зворотній ефект: ЗМІ про рішення Єврокомісії
Європейська комісія рекомендувала Україні надати статус кандидата на членство в Європейському Союзі.
У висновку, опублікованому в п’ятницю, голова комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна та Молдова повинні отримати статус кандидата за умови, що вони, зокрема, покращать свою судову систему.
У той же час, на думку Єврокомісії, стан демократії у Грузії, яка теж претендує на кандидатство, не відповідає Копенгагенським критеріям, і держава має втілити зміни для здобуття цього статусу.
Наступного тижня лідери Європейського Союзу вирішать, чи надавати трьом державам статус кандидата в ЄС, хоча на повне членство, ймовірно, знадобляться роки. Факти ICTV зібрали огляд іноземної преси щодо рішення Єврокомісії надати Україні кандидатство на членство в Євросоюзі.
Рішення надати статус кандидата в ЄС для України “стало б історичним кроком для України”, пише британський The Guardian. Зазначається, що українці прагнуть демократичних змін з 2014 року, з Революції гідності.
Газета пише, що деякі країни ЄС побоюються давати Україні помилкову надію на повноцінне членство, яке може зайняти десятиліття.
Зазначається, що рішення про надання країні статусу кандидата в ЄС є дуже складним процедурним кроком, який зазвичай займає роки. Так, Албанії знадобилося більше п’яти років, щоб отримати цей статус. А Північна Македонія стала кандидатом в ЄС 2005 року, але все ще чекає на початок переговорів про членство.
Американська газета The Washington Post наголошує, що рекомендація Єврокомісії надати статус кандидата на членство в ЄС для України та Молдови надійшла наступного дня після візиту лідерів Франції, Німеччини та Італії до Києва, які висловили свою підтримку.
Однак зазначається, що для “просування вперед” необхідна згода усіх 27 держав-членів ЄС. Але навіть тоді до повноправного членства України та Молдови може знадобитися багато років.
Утім, підтримка Єврокомісії підкреслює “нове відчуття невідкладності необхідності підтримки Європи в Україні” через агресію з боку Росії, а також “зростаюче бажання надіслати повідомлення” президенту РФ Володимиру Путіну про майбутнє Європи.
— Дипломати ЄС все частіше сприймають підтримку України та інших країн, що межують з Росією, як сигнал Путіну. Путін стверджував, що Україна не є “справжньою країною”, і прагне насильно її захопити, а також інші країни запроторити у сфери впливу РФ.
Газета наголошує, що “членство України та Молдови у Євросоюзі кидає виклик амбіціям Путіна”. Єдине питання, чи всі країни-члени ЄС готові підтримати українські амбіції в ЄС. Кандидатуру України вже давно підтримують країни Балтії та інші країни Східної Європи. Але Нідерланди, Данія та Португалія – серед тих, хто залишається скептичним, хоча жодна країна твердо не заявила про закриті двері для України.
Це було палке прохання: у той час як в його країні вирувала війна, президент України Володимир Зеленський на початку березня попросив дозволити його країні приєднатися до ЄС, пише The New York Times.
— Ми довели, що щонайменше ми точно такі ж, як і ви. Тож доведіть, що ви з нами, доведіть, що ви не відпустите нас, доведіть, що ви справді європейці, – сказав Зеленський під час виступу у Європарламенті.
У п’ятницю його прохання було позитивно схвалено, коли Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ до блоку.
Зазначається, що прагнення Зеленського саме про вступ до ЄС навряд чи будуть задоволені найближчим часом: приєднання до блоку – це копіткий і важкий процес, який може тривати до десяти років. Наприклад, Польща подала офіційний запит на приєднання у 1994 році і не була прийнята до 2004 року. І хоча є прецеденти пришвидшеного перегляду заявок — Швеції та Фінляндії вдалося приєднатися до ЄС за кілька років після подачі заявки – це трапляється рідко.
NYT наголошує, що попри те, що український процес членства в ЄС, ймовірно, буде поступовим і зіткнеться зі значними проблемами, спроба країни налагодити тісніші зв’язки з НАТО та ЄС підкреслює, що “спроба Володимира Путіна повернути Україну в орбіту Росії силою, здається, отримала зворотній ефект”.
Іспанський El Pais пише, що зустріч країн ЄС 23-24 червня буде “напруженою та складною”. Адже надання статусу кандидата на членство для України та Молдови, а також європейської перспективи для Грузії дасть поштовх до вступних переговорів з балканськими країнами Албанією та Північною Македонією, які навіть не встигли їх розпочати.
— Але джекпот безсумнівно дістається Зеленському. Війна, розпочата президентом РФ Путіним, призвела до зміцнення національної свідомості в Україні. Брюссель хоче миру. І, коли він настане, щоб матеріалізувати відродження України у формі держави, вільної від напастей і недоліків, що були накопичені під опікою Москви. Йдеться про корупцію, надмірну владу олігархів та крихкість правової держави.
Після катастрофи двох світових воєн постала процвітаюча Європа, захищена Вашингтоном. Видання пише, що Брюссель прагне відіграти ту ж роль з Україною, відбудова якої потребуватиме величезних міжнародних економічних зусиль, перш за все з боку ЄС.
Але затвердження Комісії – це більше відправна точка, ніж мета. Визнання – це не юридичний статус, а лише політичний ярлик. І наступний, справді значний крок – це початок переговорів про вступ, але Комісія ставить його умовою дотримання Києвом довгої та складної низки реформ.
Аналітик з оборони та безпеки Філіп Інгрем в інтерв’ю телеканалу Sky зазначив, що рекомендація Єврокомісії надати Україні статус кандидата на членство в ЄС “важлива зі стратегічної точки зору”.
— З оперативної точки зору, це допоможе підбадьорити українських військових, українських політиків та їхній стаф.
За його словами, це посилає сигнал президенту РФ Володимиру Путіну, що Європа повністю стоїть за Україною.
Джерело: Sky News, The Washington Post, The Guardian, NYT, El Pais
