Ризики для України та світу: які наслідки матиме удар США по Ірану

США атакували ядерні об’єкти Ірану у Фордо, Натанзі та Ісфагані вночі 22 червня. Як заявив президент Штатів Дональд Трамп, всі критичні об’єкти іранської ядерної програми були повністю знищенні. Також він застеріг Іран від удару у відповідь.

У свою чергу Іран визнав атаки з боку США, але заявив, що збитки не критичні, і пообіцяв продовжити збагачувати уран.

Тим часом у неділю вранці ситуація на Близькому Сході загострилася ще більше: Ізраїль та Іран обмінялися ракетними ударами.

Світова спільнота переважно засудила радикальне рішення президента Штатів. Занепокоєння висловили ООН, ЄС, Німеччина, Франція, Китай та інші держави, тим часом як традиційні союзники Америки, зокрема Британія, Японія, Австралія та інші, були набагато мʼякшими у своїй реакції. Останні закликали до миру, проте наголосили на небезпеці, яка йде від Ірану.

Ізраїль ж очікувано привітав такі дії США, подякувавши Трампу за “сміливе рішення”, яке допоможе Близькому Сходу “увійти у добу процвітання”.

Які геополітичні наслідки матиме удар США по Ірану, чи загострять останні події ситуацію на Близькому Сході ще більше та що це означає для України, зокрема у контексті повномасштабної війни – Факти ICTV розпитали у політолога Володимира Фесенка.

Конфлікт між Іраном та Ізраїлем: чи очікувати загострення

На сьогодні найбільш імовірним є сценарій продовження бойових дій між Іраном та Ізраїлем, вважає Володимир Фесенко. І тут, зауважує експерт, головне, щоб не відбулося ескалації конфлікту. І саме від дій Ірану залежить, що буде далі.

Є два найбільші ризики, якщо Іран завдаватиме ударів у відповідь та атакуватиме американські військові бази. Перший – США відновлять атаки по Ірану, а отже, небезпека збільшення масштабів війни стане більш реалістичною.

Також є ризик того, що Іран може заблокувати Ормузьку протоку. І це теж, на думку політолога, призведе до відновлення участі США у бойових діях. Також серед можливих наслідків дій Штатів – повалення режиму аятоли Алі Хаменеї.

– Тож, якщо, як вважають деякі експерти, нинішнє керівництво Ірану буде сконцентровано на тому, щоб врятувати свій режим, воно має уникати прямих атак проти США, – зауважує експерт.

Тож протягом деякого часу бойові дії між Іраном і Ізраїлем, найімовірніше, продовжуватимуться. А далі є ймовірність того, що іранське керівництво піде на переговори щодо відмови від збагачення урану на своїй території. Оскільки тепер, перебуваючи у найслабшій позиції за майже п’ять десятиліть, лідери Ірану будуть змушені під міжнародним тиском ухвалити угоду.

Є ризик і виникнення розбіжностей між США та Ізраїлем. Наразі представники американської влади кажуть, що вони не збираються вести війну на повалення режиму, а у Ізраїлю, на думку багатьох експертів, такі наміри є. І ось тут між двома країнами, які стали союзниками у цій війні, простежується зіткнення поглядів, що може спровокувати ускладнення відносин між державами у майбутньому.

Удар США по Ірану: наслідки для України

Перший негативний наслідок для України – зміщення фокусу уваги з війни у нашій країні на ситуацію на Близькому Сході.

– Наразі переключилася увага міжнародної спільноти, зокрема і США, і навіть наших європейських партнерів, на війну на Близькому Сході. Наша війна відійшла на другий план. Це дуже помітно було на саміті G7, насамперед через поведінку Трампа. Ризики від війни на Близькому Сході, ризики енергетичної кризи наразі достатньо великі, тому наша війна і відійшла на другий план, – говорить Володимир Фесенко.

Про війну не забудуть, наголошує експерт, оскільки вона стратегічна, більш важлива і масштабна, але ситуативний ефект від війни на Близькому Сході дійсно забирає на себе велику частину уваги.

Другий наслідок удару США по Ірану – можливе зростання цін на нафту. А це означає, що у Росії може з’явитися більше грошей на війну проти України.

Третій негативний чинник пов’язаний з ймовірним недоотриманням такої необхідної Україні американської зброї, зокрема систем ППО, боєприпасів для певних систем протиповітряної оборони і зенітних систем, через поставки цього військового компонента до Ізраїлю.

– Україні було б важливо придбати американську зброю. Тут, звісно, важко оцінити, наскільки ми в цьому сенсі матимемо проблеми. Але якщо згадати війну з ХАМАСом два роки тому, тоді Україна відчувала дефіцит в артилерійських снарядах, а зараз можуть виникнути певні нюанси з точки зору реалізації наших потреб у системах ППО, – додає Володимир Фесенко.

Ще один негативний аспект полягає у створенні стимулу для додаткових контактів між Трампом та кремлівським диктатором Володимиром Путіним, який пропонує виступити посередником між Іраном та Ізраїлем.

–  Інша річ, що, безумовно, ця війна і певні проблеми створює для Росії, оскільки в разі поразки Ірану послаблюється позиція РФ на Близькому Сході. До того ж публічна підтримка Путіна Ірану може ускладнити його стосунки з Трампом, – додає політолог.

Додатковий ризик – посилення ракетних ударів Росії проти України, оскільки у країни-агресора з’явилося ще одне “виправдання” терору.

– Вони, як це вже бувало раніше, можуть копіювати дії американців і казати: ну, от США ж роблять так, а чому ми не можемо? Вони цей аргумент використовували, коли почали війну проти України, і посилалися на те, що США свого часу проводили військові операції проти Іраку і проти Лівії, мовляв, от і ми так можемо, – додає Володимир Фесенко.