Чи змінять нові санкції США позицію Путіна та що буде з російською нафтою – думки експертів
Президент США Дональд Трамп оголосив про санкції проти найбільших енергетичних гігантів Росії – державної Роснефті та приватного Лукойлу.
Обмеження поширюються також на понад 30 дочірніх структур обох компаній. Це перші санкції США проти Росії, запроваджені адміністрацією Дональда Трампа відтоді, як він обійняв посаду президента у січні.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що санкції необхідні через відмову кремлівського диктатора Путіна припинити війну, а компанії, проти яких їх запроваджено, несуть відповідальність за фінансування військової машини Москви. До того ж США готові вдатися до подальших заходів.
Дональд Трамп назвав ці санкції надзвичайними.
Факти ICTV розбиралися, чи будуть ефективними нові санкції США проти російських нафтових компаній і чому Трамп вводить їх саме зараз.
Що змінилося у позиції Трампа
Президент США Дональд Трамп неодноразово підштовхував Кремль до мирних переговорів, давав Путіну час, щоб той продемонстрував реальне бажання закінчити війну. Та щоразу після чергового спілкування з російським лідером американський президент заявляв, що розчарований ним, адже той не проявляє жодного прагнення до миру.
Розчарування Трампа щодо Росії посилилося після телефонної розмови держсекретаря США Марко Рубіо з очільником МЗС РФ Сергієм Лавровим 20 жовтня.
За даними видання Axios, розмова завершилася безрезультатно. У Білому домі вважають, що росіяни зараз не в тому становищі, щоб домовлятися про припинення війни, тож немає сенсу проводити зустріч Трампа і Путіна в Будапешті.
На думку політичного експерта, доцента КНУ імені Тараса Шевченка Ігоря Рейтеровича, у цій ситуації Дональд Трамп, ймовірно, дійшов висновку, що виглядатиме доволі жалюгідно, а тому шукає інші механізми тиску на Росію.
– Трамп раніше пропонував Росії два шляхи вирішення: короткий і довгий. Короткий – коли всі сідають за стіл і домовляються про припинення війни. Довгий – коли Штати запроваджують мита, санкції тощо. Росія обрала довгий шлях, і Трамп більше не може це витягувати. Для нього це виглядає дуже критично, – каже політолог.
За словами Ігоря Рейтеровича, варто також зважати на внутрішню соціологію: три чверті американців вважають, що з Росією треба поводитися жорсткіше. До того ж у Трампа зараз найнижчий рейтинг за обидва президентські терміни. А ще зараз за Трампа найдовший термін шатдауну серед американських президентів.
– Під час першого президентського терміну Трампа шатдаун тривав понад 30 днів. Зараз же другому шатдауну кінця не видно. Крім того, невдовзі стартують проміжні вибори до Конгресу, а позиції Трампа дуже слабкі. Тому, думаю, внутрішня ситуація вплинула на президента, і він запровадив ці санкції проти РФ, – зазначає політолог.
Чи призведуть санкції до змін у поведінці Путіна
На думку Ігоря Рейтеровича, навряд чи. Санкції не дадуть ефекту одразу – вони почнуть діяти поступово. Дехто прогнозує, що приблизно з третього місяця обмеження можуть відчутно вдарити по російській економіці.
До того ж Дональд Трамп навряд чи скасує санкції, доки не розпочнуться реальні переговори про мир.
Сигнал для Китаю
За словами Ігоря Рейтеровича, усе, що Трамп робить у контексті російсько-української війни, він робить із прицілом на Китай.
Цілком можливий сценарій, за яким Дональд Трамп спершу зустрічається з Путіним, вони домовляються про припинення вогню, а після цього американський президент вирушає до Китаю.
Там Трамп може звернутися до Сі Цзіньпіна так: “Бачиш, я твого васала змусив погодитися на мир. Тепер домовляймося з позиції сили!”
– Але ж про мир домовитися не вдалося. Тому Дональд Трамп може приїхати з іншим сценарієм: Я запровадив санкції проти РФ. Я знаю, що ти купуєш у росіян нафту. Давай не купуватимеш? Сі Цзіньпін може сказати Трампу “до побачення”, тобто не відмовиться від російської нафти. Але в обмін на це Трамп може виторгувати від нього тиск на Путіна, щоб той таки завершив війну, – каже політолог.
За будь-якого сценарію Трамп посилив свою позицію перед зустріччю з Сі наступного тижня.
– Перший варіант для Трампа, звісно, був би перспективніший, але і другий теж непоганий. Китай не збільшуватиме закупівлі російської нафти, бо її просто нікуди дівати, – пояснює Ігор Рейтерович.
На думку кандидата економічних наук, головного консультанта Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Івана Уса, Китай може зменшити закупівлю російської нафти, але робитиме це непомітно, щоб не продемонструвати слабкість перед США.
– Будь-яка країна, яка вважає себе одним із лідерів світу, ніколи не робитиме щось таке, що виглядатиме як прогинання під США, – пояснює Іван Ус.
На його думку, альтернативою російській нафті може стати нафта з країн Перської затоки – зокрема Саудівської Аравії, Катару (союзника США поза НАТО), а також Об’єднаних Арабських Еміратів.
Чи продовжать країни купувати російську нафту
Індія й надалі купує російську нафту, хоча вже у менших обсягах. Водночас з’являються чутки, що Нью-Делі готовий ризикнути — продовжити закупівлі на колишньому рівні, навіть наражаючись на американські санкції. Але за однієї умови: якщо Росія дозволить розгорнути в Індії виробництво систем ППО С-400 та С-500.
За словами Ігоря Рейтеровича, на це Росія ніколи не погодиться, адже такий дозвіл означав би повну передачу технологій.
Тут, за словами експерта, Трамп може “підіграти” — запропонувати Індії купити американські ЗРК Patriot.
Коли реально запрацюють санкції проти Роснефті та Лукойлу
За словами Івана Уса, нові санкції США проти Росії збіглися в часі з ухваленням 19-го пакета санкцій ЄС. Європейці затвердили його ще у вересні, а остаточно схвалили 23 жовтня.
Експерт зазначає, що в Європи досі недостатньо досвіду й ефективних механізмів контролю за дотриманням санкцій, тоді як у США такий досвід є. Тож цілком можливо, що саме Вашингтон координуватиме контроль за їх виконанням.
– Варто зауважити, що Роснефть – це державна компанія, а Лукойл – приватна. І санкціями проти них Штати показують, що їм байдуже, хто власник – проблеми будуть у всіх, – каже Іван Ус.
Найсуворішим кроком, який США можуть зробити щодо країн, що продовжують купувати російську нафту, є заборона користуватися доларом для розрахунків.
– Долар США становить 43% усіх міжнародних розрахунків. Так, країни можуть перейти на інші валюти, але це може спричинити серйозні труднощі не лише у відносинах із Європейським Союзом, а й зі Сполученими Штатами, – пояснює економіст.
За його словами, поки США не запроваджували власних санкцій, багато країн вважали, що обмеження можна ігнорувати.
