Путін міг ухвалити рішення розв’язати війну в Україні у 2020 році – The Guardian
У листопаді 2021 року директор ЦРУ Вільям Бернс подолав значну відстань задля розмови з Володимиром Путіним, однак у підсумку обмежився телефонним контактом.
Протягом попередніх тижнів американські спецслужби отримували сигнали про можливу підготовку Росії до вторгнення в Україну. Про це повідомило видання The Guardian.
Контакт Бернса з Путіним та позиція Кремля
За інформацією видання, тодішній президент США Джо Байден направив Бернса до Москви з метою попередження очільника Кремля про катастрофічні економічні та політичні наслідки такого рішення.
П’ятнадцять років тому, під час роботи Бернса на посаді посла США в Москві, Путін залишався відносно доступним для контактів. У наступні роки російський лідер зосередив владу у власних руках і посилив підозріливість. Після початку пандемії короновірусу особисті зустрічі з ним стали вкрай рідкісними.
Бернс разом із делегацією отримав інформацію про перебування президента РФ у резиденції на узбережжі Чорного моря. Через це формат особистої зустрічі замінили телефонною розмовою.
Під час розмови Бернс виклав позицію США щодо підготовки Росії до вторгнення в Україну, однак Путін не зважив на ці аргументи.
Очільник Кремля заявив, що розвідувальні служби повідомили йому про американський військовий корабель на горизонті Чорного моря, оснащений ракетами, здатними досягти його місцеперебування за кілька хвилин.
За словами Путіна, це свідчить про стратегічну вразливість Росії в однополярному світі з домінуванням США.
Розмова Бернса з Путіним, а також три напружені особисті зустрічі з високопосадовцями, відповідальними за безпеку, справили на директора ЦРУ вкрай тривожне враження. Після від’їзду з Москви він відчував значно більшу стурбованість щодо перспективи війни та поінформував про свої оцінки Байдена.
Прогнози розвідок та недооцінка сценаріїв
Через три з половиною місяці Путін віддав наказ військам про вторгнення в Україну. Це рішення стало наймасштабнішим порушенням європейського порядку безпеки з часів Другої світової війни.
ЦРУ та МІ-6 передбачили сценарій російського вторгнення, однак не змогли точно оцінити його перебіг. Зокрема, в розвідках вважали швидке захоплення України Росією неминучим. Водночас частина європейських спецслужб не вірила в можливість повномасштабної війни в Європі у XXI столітті.
– Вони пам’ятали сумнівну розвідінформацію, представлену для виправдання вторгнення в Ірак два десятиліття тому, і не хотіли довіряти американцям у тому, що здавалося фантастичним прогнозом, – йдеться в публікації.
Видання стверджує, що український уряд виявився повністю неготовим до російського вторгнення.
Президент України Володимир Зеленський протягом кількох місяців відкидав дедалі наполегливіші попередження США як прояв паніки та стримував занепокоєння серед військових і представників розвідки. Зрештою, частина з них здійснила обмежені кроки з підготовки без його відома.
– В останні тижні керівники розвідки почали це розуміти, настрій змінився. Але політичне керівництво відмовлялося це прийняти аж до самого кінця, – розповів один з представників американської розвідки.
Як формувалося рішення про вторгнення
Через чотири роки після цих подій аналітики виділяють низку уроків щодо збору та аналізу розвідувальної інформації.
– Мабуть, найважливіший урок, враховуючи, що світ здається більш непередбачуваним, ніж будь-коли в новітній історії, полягає в тому, що небезпечно відкидати якийсь сценарій тільки тому, що він здається нераціональним або неможливим, – йдеться в матеріалі.
ЦРУ отримало значний обсяг інформації про плани Путіна щодо вторгнення в Україну, однак точний момент ухвалення рішення про початок повномасштабних дій залишився невстановленим.
Частина аналітиків після аналізу доказів припустила, що рішення могло з’явитися у першій половині 2020 року. У цей період очільник Кремля домігся ухвалення конституційних поправок, які дозволяють йому залишатися при владі після 2024 року.
Під час ізоляції в умовах пандемії Covid Путін протягом кількох місяців вивчав праці з історії Росії та розмірковував над власною роллю в історичному процесі.
Після жорсткого придушення протестів у Білорусі влітку 2020 року президент Олександр Лукашенко опинився в більшій залежності від Кремля. Видання припускає, що це створило для Путіна можливість отримати згоду на використання території Білорусі як плацдарму для вторгнення.
Перші ознаки підготовки до повномасштабного вторгнення з’явилися навесні 2021 року, коли російські війська почали зосередження вздовж кордонів України та на території окупованого Криму під приводом навчань.
Американська розвідка допускала можливість використання щорічного послання Путіна 21 квітня для обґрунтування воєнних дій проти України. Після отримання цієї інформації за тиждень до виступу Байден висловив занепокоєння та провів телефонну розмову з Путіним.
– Він висловив занепокоєння з приводу нарощування військової присутності і закликав до деескалації, а також запропонував провести саміт у найближчі місяці, який, як ми знали, зацікавить Путіна, – розповіла директор національної розвідки Байдена Аврил Хейнс.
Після цього виступ очільника Кремля виявився значно менш агресивним, ніж очікували у Вашингтоні. Наступного дня російська армія заявила про завершення навчань біля кордону з Україною.
У червні лідери провели зустріч у Женеві. Під час перемовин Путін майже не порушував тему України. Водночас, як наголошується у публікації, згодом стало очевидно, що російський президент обрав недипломатичний шлях.
Через чотири тижні Путін оприлюднив розлогий матеріал про історію України, у якому звернувся до подій IX століття та намагався довести, що “справжній суверенітет України можливий лише у партнерстві з Росією”.
У вересні Росія знову розпочала нарощування сил уздовж українських кордонів. Уже за місяць чисельність військ досягла рівня, який неможливо було ігнорувати.
За інформацією видання, у цей період Вашингтон отримав нові розвіддані про плани Росії. Ці відомості були детальнішими та викликали значно більше занепокоєння, ніж навесні.
Розглядалися варіанти офіційної анексії Донбасу або реалізації максималістського сценарію із прокладанням сухопутного коридору через південь України для з’єднання Донбасу з окупованим Кримом. Також не виключалася можливість спроби захоплення Києва.
Частина представників політичної еліти США поставилася до цих оцінок скептично. Водночас аналітики розвідки виявляли серйозне занепокоєння через наявні дані. Після повернення Бернса з Москви сигнали тривоги лише посилилися.
Попередження Києва та реакція Зеленського
Наприкінці жовтня ЦРУ та МІ-6 направили до Києва меморандуми з викладом нових оцінок розвідки. Як зазначається у статті, українська сторона поставилася до цих висновків із недовірою.
У середині листопада міністр оборони Великої Британії Бен Воллес прибув до Києва та повідомив Володимиру Зеленському, що Лондон розглядає російське вторгнення як питання “коли”, а не “чи”.
Він рекомендував розпочати підготовку держави до війни. За оцінкою видання, Зеленський перебував у режимі пасивного слухання.
У матеріалі зазначається, що Зеленський утратив віру в можливість домовленостей із Путіним, однак побоювався, що публічні заяви про масштабну війну спричинять паніку в суспільстві. Публічні попередження з боку США та Великої Британії викликали у нього дедалі більше роздратування.
– У листопаді він відправив одного зі своїх найвищих чиновників з питань безпеки з надсекретною місією до європейської столиці, щоб передати політичним лідерам через канали розвідки повідомлення: страх перед війною є фальшивим, і все це робиться для того, щоб США спробували чинити тиск на Росію, – йдеться в статті.
