США запровадили санкції проти китайського НПЗ і 40 компаній через іранську нафту
- США ввели санкції проти китайського НПЗ Hengli за закупівлю іранської нафти.
- Під обмеження потрапили близько 40 судноплавних компаній і танкерів.
- Вашингтон посилює тиск на експорт нафти Ірану через вторинні санкції.
США запровадили нові економічні санкції проти великого нафтопереробного заводу, що базується в Китаї, та приблизно 40 судноплавних компаній і танкерів, що займаються транспортуванням іранської нафти.
Про це повідомляє АР.
Що відомо про нові санкції США
Зазначається, що цей крок демонструє виконання погрози президента США Дональда Трампа щодо компаній та країн, які ведуть бізнес з Іраном.
Також це є частиною загальної посиленої кампанії республіканської адміністрації, спрямованої на блокування ключового джерела доходів Ірану – експорту нафти.
Також США цього місяця запровадили фізичну блокаду Ормузької протоки.
Санкції, які відрізають компанії від фінансової системи США та карають будь-кого, хто веде з ними бізнес, з’являються лише за кілька тижнів до запланованої зустрічі президента Дональда Трампа та глави Китаю Сі Цзіньпіна в Китаї.
Під американські санкції потрапив завод Hengli Petrochemical у портовому місті Далянь, потужність якого сягає близько 400 тис. барелів сирої нафти на день. Це робить його одним з найбільших незалежних нафтопереробних заводів у Китаї.
Міністерство фінансів США стверджує, що Hengli отримує поставки іранської сирої нафти з 2023 року та приносить іранським військовим сотні мільйонів доларів доходу.
Правозахисна група United Against Nuclear Iran заявила в лютому 2025 року, що Hengli є одним із десятків китайських покупців іранської нафти.
Китай – найбільший покупець іранської нафти, що імпортував від 80% до 90% усього чорного золота з Ірану до початку американо-ізраїльської війни.
Однак походження цієї сирої нафти часто приховується завдяки транспортуванню тіньовим флотом. До Китаю вона потрапляє як нафта з таких країн, як Малайзія.
Менші нафтопереробні заводи, відомі як “чайники”, також насправді нерідко є покупцями іранської нафти.
Іран раніше заявляв, що його вимоги щодо припинення війни включають скасування санкцій.
Міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що його відомство “продовжуватиме звужувати мережу суден, посередників та покупців, на яких Іран покладається для транспортування своєї нафти на світові ринки”.
До цього департамент Бессента надіслав листа фінансовим установам Китаю, Гонконгу, ОАЕ та Оману з погрозами запровадити вторинні санкції за ведення бізнесу з Іраном та звинуватив ці країни у тому, що вони дозволяють незаконній діяльності Ірану проходити через свої фінансові установи.
Санкції запроваджуються на тлі хаосу у світовій торгівлі енергією, оскільки війна навколо Перської затоки перекриває постачання нафти та природного газу, що призводить до різкого зростання цін.
Міністерство фінансів США спробувало пом’якшити вплив зростання цін на нафту, видаючи тимчасові звільнення від санкцій щодо російської нафти та одноразове звільнення від санкцій щодо іранської нафти, яка вже знаходиться в морі.
Китай не погоджувався з попередніми санкціями США, але його великі компанії та банки все ще дотримуються санкцій США, оскільки вони більше піддаються впливу фінансової системи, в якій домінують США.
Після того, як США на початку цього місяця запровадили санкції проти китайського нафтопереробного заводу, звинуваченого у купівлі іранської нафти, Лю Пен’юй, речник посольства Китаю у Вашингтоні, заявив, що застосування санкцій “підриває міжнародний торговельний порядок і правила, порушує нормальний економічний і торговельний обмін, а також порушує законні права та інтереси китайських компаній і приватних осіб”.
Нагадаємо, ситуація в Ормузькій протоці залишається напруженою, тож світові компанії змушені перебудовувати логістичні ланцюги та змінювати маршрути постачання.
