У неділю, 11 листопада, пройшли “вибори” в ЛДНР. Результат очікуваний – новим ватажком “ДНР” станет Денис Пушилін, а “ЛНР” – Леонід Пасічник.
Україна та світова спільнота не визнають легітимність цих виборів. Вони порушують Мінські домовленості, які передбачають проведення виборів лише згідно з українським законодавством.
Факти ICTV розбирались, що буде після виборів, чи варто переглянути Мінські домовленості та чому в Україні не станеться абхазького сценарію.
Пушилін і Пасічник тепер представники “республік”
Провівши вибори на Донбасі, Росія закріпила на посадах нових “голів ЛДНР” та легітимізувала їх як керівників в очах жителів окупованих територій. Після того, як колишнього “главу ДНР” Олександра Захарченка вбили, а “глава ЛНР” Леонід Плотницький втік до Росії, Пасічник і Пушилін були виконуючими обов’язки. Тепер же вони, як народні обранці, формально закріпились на своїх посадах.
І хоч у ЄС та США не визнають “народні республіки”, тепер Росія може брати Пасічника і Пушиліна на міжнародні формати, як офіційних представників ОРДЛО.
Почнеться максимальна комунікація цих персонажів на міжнародній арені, їх будуть намагатись “вштовхнути” в Мінський процес як нібито представників окупованих територій, – впевнений політолог Олег Саакян.
Політолог Олег Саакян
На кого розраховувати Україні
Ще до початку виборів голова СБУ Василь Грицак нагадав, що всім причасним до виборчого процесу на окупованих територіях загрожують кримінальні провадження на території України.
Наразі прокуратура Луганщини вже відкрила кримінальне провадження щодо незаконних виборів. Причетним загрожує позбавлення волі на строк до 15 років. Про це заявила Катерина Тиріна, прес-секретар прокуратури Луганської області.
В той час, як в “ЛДНР ” проходили вибори, у Парижі Петро Порошенко разом з президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Ангелою Меркель обговорював можливість введення миротворців ООН на Донбас. Всі вони висловились щодо незаконності виборів на Донбасі.
Читайте: Миротворці ООН в Україні: на що очікувати та чого остерігатись
У ЄС обговорювати ситуацію, що склалась на Донбасі, планують 19 листопада. Міністри закордонних справ країн-членів ЄС розглянуть введення нових санкцій проти Росії.
Та крім засудження, міжнародна спільнота поки що не вдалась до конкретних дій. Хоча, за словами експерта, розраховувати можна на Німеччину, яка активізувалась останнім часом:
– Це може бути як активізація тиску на РФ, так і пошук компромісних варіантів. Для пані Меркель вкрай важливо продемонструвати свою зовнішньо-політичну спроможність. За останню каденцію вона має вирішити питання російсько-української війни для того, щоб довести здатність вирішувати безпекові виклики.
Мінські домовлені – можлива альтернатива?
Мінські домовленості були вперше підписані ще у вересні 2014 року. Протокол мав забезпечити припинення вогню та мирне врегулювання конфлікту на Донбасі. Однак, пройшло вже 4 роки, війна на Донбасі продовжується.
Ще перед так званими виборами, міжнародна спільнота апелювала до Мінських домовленостей, які будуть порушені у разі проведення виборів. Однак, російську сторону це не зупинило.
Мінський процес – це не про мир. Мінський процес – це про технологічні, технічні і гуманітарні речі – мобільний зв’язок, перетин лінії зіткнення. Він не має в собі ані достатнього представницького рівня, ані інструментів, щоб досягти миру, – зазначив Саакян.
Та говорити про зміну мінського формату на більш дієвий зарано. Поки в Україні будуть тривати президентські та парламентські вибори цього не відбудеться, впевнений експерт.
Мінськ – це не безальтернативний формат. Так, політолог Віталій Кулик впевнений, що варто шукати інший шлях вирішення конфлікту:
Політолог Віталій Кулик
- ініціювати переговорні позицій з залученням США;
- нарощувати військову присутність в регіоні;
- створювати регіональні безпекові альянси по відображенню загроз;
- шукати підтримки у країн чорноморського басейна;
- створювати нові військові з’єднання і військово-дипломатичний тиск на РФ.
Сценарій Південної Осетії та Абхазії
Експерти не раз наголошували, що Росія хоче повторити сценарій Абхазії або Південної Осетії на Донбасі.
У 2008 році під час грузинсько-російської війни Грузія втратила контроль над цими територіями. Окремими державами у міжнародній спільноті їх досі не визнають.
Визнання “республіки” отримали лише від Росії та ще чотирьох країн-учасників ООН (Нікарагуа, Венесуела, Науру, Сирія). Кордони республік контролює Росія, яка, до речі, розташувала там воєнні бази. Не важко здогадатись, що уряд теж складають переважно російські громадяни.
Російські експерти вбачають вирішення конфлікту у напів визнанні “ЛДНР”. Та це невигідний сценарій не тільки для України, а й для Росії, впевнений Віталій Кулик:
- Це створить новий виток протистояння і активізує бойові дії;
- Може призвести до повного зриву будь-якого діалогу з цього питання і непередбачуваних наслідків для регіону в цілому;
- Це нові виклики для континентальної безпеки. Ми вже не в 2008 році і це може призвести до серйозних наслідків економічних, політичних, геополітичних;
- Це буде вимагати від Заходу застосування більш жорстких санкцій, аж до надання військової підтримки Україні;
- Для Росії це означає перебування в ніші КНДР, з якою навіть не будуть вести переговори.
Таким чином вибори, як суто технічний крок, не загрожують ані посиленню конфлікту, ані сприяють його врегулюванню. Серед переваг, які отримала Україна – можливість введення нових санкцій. Європа, де останнім часом розмірковували про зняття санкцій, введе нові, так само як і США.
Очевидно лише, що повне замороження конфлікту на кшталт Абхазії не вигідне обом сторонам. Та чергове порушення Росією Мінських домовленостей ставить перед Україною необхідність шукати більш дієвий формат переговорів. Можливо вдаватись до ефективніших методів протидії агресії.
Фото: gettyimages, dreamstime, Віталій Кулик, Олег Саакян
Лілія Ященко
