Підготовка до позачергових парламентських виборів в Україні розпочалась. Кампанія стартувала 24 травня.
У народних обранців є два місяці, щоб мобілізувати свій електорат, завоювати його підтримку і набрати необхідні 5% для подолання прохідного бар’єру.
Верховна Рада проігнорувала вимоги президента, отож вибори відбудуться за старою системою – половина обирається за списками партій, інша – на мажоритарних округах.
– Позачергові вибори зазвичай менш конфлікті та менш скандальні, тому що вони відбуваються в коротший період часу, – впевнений голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
Окрім того, вибори стали несподіванкою для багатьох політичних сил, які не встигнуть за два місяці розгорнути свої кампанії.
– Парламентська кампанія продовжує тренд президентської. Ті партії, які можуть подолати 5-відсотковий бар’єр, асоціюються з кандидатами в президенти або ними очолюються, – зазначає політолог Олексій Якубін.
Не тільки гречкою
Мажоритарка залишилась, отож підкуп славнозвісною гречкою знову актуальний. Правда, депутати вдаються до дещо інших форм. Олексій Кошель розповідає:
– Найчастіше це встановлення дитячих спортивних майданчиків під патронатом політика. Або ж надання різноманітних послуг: поштарям – велосипеди, іншим категоріям громадян – продовольчі набори. Трапляються факти, коли від імені політиків роздаються лікарські препарати.
Погода впливає
Ще одна особливість цьогорічних виборів – вони відбудуться в розпал літа. Традиційно будь-яка кампанія, яка відбувається влітку, більш спокійна, каже експерт.
– Літній період відобразиться на головних тезах виборчої кампанії. Наприклад, теза підняття цін на житлово-комунальні послуги набуває актуальності лише у жовтні.
Олексій Кошель також додає, виборців в цей період менше цікавлять питання зарплат і пенсії.
А от Олексій Якубін вважає, що літній період негативно вплине на явку виборців:
– У людей своєрідна втома після президентських виборів – це буде пов’язано з явкою і готовністю людей активно брати участь у виборах. Якби вони відбувались восени, була б пауза.
Нові проти старих
Нещодавні соціологічні опитування групи Рейтинг свідчать, що 58% виборців шукатимуть альтернативу серед нових партій. Тобто запит на нові обличчя зберігається.
Особливість передвиборчої кампанії 2019 року – старі проти нових, каже Кошель. Нові партії, як-от Голос Святослава Вакарчука і Слуга народу Володимира Зеленського, будуть противагою традиційним політикам.
– Може вестись спрямована боротьба проти окремих парламентських “важковиків”. Будь-який серйозний скандал проти старої системи посилить позиції нових політичних партій.
Окрім того, додає експерт, на тих округах, де будуть “кандидати-важковики”, через конкурентність використовуватиметься цілий спектр виборчих технологій, зокрема з технічними кандидатами, двійниками та підкупом.
Запит на альтернативу
Олексій Якубін зазначає, що у суспільства є запит на альтернативність, що підтверджують результати соціологічних опитувань.
– Лідери політичного рейтингу (Слуга народу, Опозиційна платформа) нагадують альтернативу. Батьківщина асоціюється з певною опозиційністю. А Солідарність – з курсом, який здійснювався останні п’ять років, – каже експерт.
Парламентська виборча кампанія буде боротьбою за альтернативу, додає експерт, наводячи приклад політичної партії Святослава Вакарчука:
– Запуск Голосу – це спроба показати певну альтернативу. Якщо не суто в політичних речах, то через відмінність людей. Спроба скористатись тенденцією до готовності голосувати за неконвенційного політика.
Втім, експерт впевнений, що вибори до Верховної Ради можуть кардинально відрізнятись від президентських. Якщо на президентських обрали неконвенційного політика, то на парламентських можуть віддати перевагу традиційним.
Потенційні претенденти на мандат
Позачергові парламентські вибори дещо змінили шанси партій потрапили у склад майбутньої Ради.
– Частині проектів, які хотіли відбутись, буде дуже складно розкрутитись. Це і партія Гройсмана, і Удар Кличка. У них дуже мало часу, і вони конкуруватимуть з Солідарністю на невеличкому п’ятачку, – пояснює Якубін.
Останні соціологічні опитування Рейтингу показують, що бар’єр долають партії Слуга народу, Опозиційна платформа, Батьківщина, Солідарність та партія Сила і Честь Ігоря Смешка. Втім, у межах статистичної похибки перебуває Голос Святослава Вакарчука.
Втім, Олексій Кошель впевнений, що на старті кампанії рейтинги не можна проектувати на результат. Зараз недооціненими залишаються рейтинги багатьох політичних сил.
– Вакарчук – єдиний політик, який може збирати стадіони у форматі напівконцетрів-напівмітингів, отож його політична сила недооцінена. За умови проведення потужної агіткампанії, скажімо 25 концертів в 25 обласних центрах, партія суттєво додасть у своєму рейтингу, – каже експерт.
Окрім того, на думку Кошеля, потенціал матиме партія Володимира Гройсмана, оскільки ставлення до уряду і до Гройсмана має непогані електоральні показники.
Фото: Кабмін
– Думаю, якщо йому вдасться сформувати лінію, що це команда професіоналів, яка знає, як успішно проводити економічну політику, у них є шанси.
Олексій Якубін впевнений, що пройдуть у Раду ті політичні сили, які орієнтуватимуться на запити, що демонструють соціологічні дослідження. А також ті, хто в інновативній формі пропонуватимуть альтернативу останнім п’яти рокам.
– Зможуть збільшити мобілізацію виборців ті партії, які більшою мірою артикулюватимуть до проблем, про які говорять громадяни: вирішення війни на Сході, соціально-економічні проблеми (питання робочих місць, що буде з гривнею, чи буде дефолт, що з тарифами), гуманітарна політика. Є й запит на відновлення справедливості – має відбуватись розслідування щодо частини чиновників, які були за цей час у владі.
Парламентські вибори – завершальний етап формування нової влади. За їх підсумками на чолі держави стануть люди, які наступні п’ять років керуватимуть нею. Хто саме пройде до Верховної Ради – залежатиме від суспільства, яке, зі свого боку, має вирішити – чи готове воно довірити країну в обмін на дитячий майданчик або велосипед.
*Опитування, що наведені в матеріалі, проводила Соціологічна група Рейтинг з 16 до 21 травня. Вибірка становила 2000 респондентів віком від 18 років зі всіх регіонів України за винятком окупованих територій. Помилка репрезентативності – 2,2%.
Лілія Ященко