Партія Слуга народу сьогодні без перебільшення найпопулярніша політсила серед виборців. Будь-які соцопитування пророкують їй провідну позицію та значний відсоток голосів.
У списках партії 201 особа, ще 199 балотуватимуться на мажоритарних округах. Всі ці люди потрапили туди не випадково.
Факти ICTV розповідають історію, як з ІТ-бізнесу перейти у громадську діяльність, а потім потрапити у списки Слуги народу.
Єгор Чернєв – №26 у списку партії Слуга народу. Найімовірніше, у Раді наступного скликання він стане народним депутатом. Ми поспілкувались з Чернєвим, щоб дізнатись, як він потрапив на співбесіду у штаб, чому обрали саме його та чим він займатиметься в парламенті.
Потрапити у список партії – гроші або амбіції?
Громадського діяча та бізнесмена у партію Слуга народу запросили за рекомендацією як експерта з цифрової економіки та інновацій. Хто саме його порекомендував, Єгор не знає й досі.
Він припускає, що приводом для запрошення стала його попередня участь у розробці декількох державних стратегій з розвитку інновацій та ІТ-сектора, а також Стратегія розвитку цифрової економіки, яку вони разом з низкою інших експертів написали два місяці тому.
– Мені зателефонували зі штабу. Вони попросили надіслати резюме. Перша співбесіда була з HR-відділом. Це була своєрідна перевірка – чи відповідаю я тому резюме, яке у мене є. Друга співбесіда була профільною – з людьми, які відповідають за цифровізацію в партії.
Голова партії Дмитро Разумков на перших зустрічах присутнім не був, хоча зараз однопартійці комунікують.
– Періодично обговорюємо поточні питання передвиборчої кампанії, – зазначає Чернєв.
На співбесіді питання стосувались бачення необхідних змін в законодавстві задля розвитку цифрової та інноваційної економіки, згадує Єгор. Його попросили підготувати конкретні пропозиції і презентувати їх на зустрічі.
Його зачепило те, що люди з команди розуміють необхідність експертної оцінки діяльності:
– Вони готові слухати, сприймати і, сподіваюсь, реалізовувати ці проекти, – розповідає Чернєв. – Вони розуміють, що їм не просто потрібні лояльні чи відомі люди у списку, а люди, які зможуть реалізовувати в Раді конкретні речі.
Після другої співбесіди комунікація з партією закінчилась. Аж до моменту, поки Єгора не покликали на з’їзд.
– Була пауза в тиждень-два між останнім нашим спілкуванням і з’їздом. В суботу мені зателефонували і спитали, чи буду на з’їзді. Якщо запрошуєте, тоді так, – відповів я. Я йшов туди, навіть не розуміючи, в якому статусі.
Він зізнається, до останнього не знав, чи буде він в списках, і якщо так, то чи буде його місце прохідним.
– Для мене це була приємна несподіванка. Я розумію, що можу займатись тим, що мені цікаво і я зможу реалізувати ті проекти, які стануть запуском для цифрової економіки в Україні. Це мене дуже тішить, – ділиться враженнями Чернєв.
Хоча розповідає, що у питаннях походу в політику все ж таки вагався.
– Щойно ти стаєш політиком, ти одразу у чомусь винний. Та чи інша частина суспільства тобою апріорі невдоволена, навіть якщо ти ще нічого не зробив. Але я вважаю, що це ціна за можливість робити зміни в країні, в економіці. І я готовий її платити.
Жити для себе – замало
До 2014 року Єгор займався своїм бізнесом, однак Революція Гідності стала переломним моментом в його житті.
– Вона змінила моє ставлення до країни і до своєї ролі в зміні майбутнього. Я зрозумів, що лише заробляти гроші та жити для себе – замало. Потрібно брати на себе більшу відповідальність – за наше спільне майбутнє, за нашу країну, – розповідає він.
Після Революції брав участь в АТО. Окрім того, що Єгор залишається в ІТ-бізнесі, він став займатись громадською діяльністю – консультував КМДА в налагоджені бізнес-процесів в комунальних підприємствах, працював над розвитком Укрпошти.
Маючи економічну освіту, він досліджує проблеми української економіки, пише дисертацію на тему державного регулювання венчурного інвестування.
– По-перше, мені цікаво. По-друге, на мій погляд, в ХХІ сторіччі ми не виживемо з ресурсною моделлю економіки. Я розумію, що потрібно робити в законодавчій і у виконавчій владі для того, щоб ми змінили нашу модель з нежиттєздатної ресурсної на інноваційну.
До речі, у минулому році Чернєв брав участь у першому сезоні проекту Нові лідери, де увійшов у топ-100 найкращих.
Цифрова держава – закони про криптовалюти та токенізацію
На профільній співбесіді у штабі Єгора Чернєва запитували, чим він займатиметься у Верховній Раді, якщо там опиниться. Законодавча підтримка цифрової економіки – сфера, над якою працює експерт.
– У мене дуже чіткий порядок денний – близько 20 пунктів, що і де можна зробити, – розповідає він.
Умовно, для запровадження цифрової економіки треба розвивати три напрямки. Перше – закріплення базових речей, таких як цифрові права людини, універсальні цифрові послуги, принципи цифровізації та ін.
– Це вже працює в деяких країнах Євросоюзу. Це гарантує людям базові умови доступу до інтернету, до цифрових інфраструктур, підтягує ринок, який має надавати такі послуги, – пояснює Єгор.
Наступне – розвиток цифрової інфраструктури. Це про сприяння на законодавчому рівні запровадженню широкосмугового інтернету, 4G, 5G, мережі для інтернету речей. І третє – стимулювання розвитку інновацій.
– Насамперед, нам потрібно верховенство права. Будь-який бізнес не працює без інвестицій. Інвестиції не приходять туди, де не захищене право власності. Право власності не захищене там, де немає верховенства права і нормальних судів.
Окрім того, тут потрібні зміни до трудового законодавства, до закону про інститути спільного інвестування і ряду інших застарілих законів, які не відповідають сучасним викликам і вимогам.
А також запровадити нові засади, як от закон про визначення та регулювання криптовалют, ICO та STO як інвестиційних інструментів, закони про токенізацію природних надр, про цифрове резидентство, наводить приклади Чернєв.
– Цифрове резидентство існує в Естонії, де можна не мати громадянства, але отримувати державні послуги як громадянин. Це спрощує взаємодію з іноземцями, які хочуть вести бізнес в Україні.
Зараз штаб Слуги народу формує експертні команди та займається розробкою законопроектів, якими депутати займуться в парламенті:
– Ми розуміємо, що є люди з компетенціями щодо цифровізації, але більш звуженими. Скажімо, у когось щодо кібербезпеки, в іншого – щодо інфраструктури. Вже зараз ми обговорюємо перші кроки, які реалізовуватимемо.
Експерт зазначає, що йому імпонує те, що політсила налаштована на зміни і правильно розставляє акценти. Він додає – протирічь з ідеологією партії не має.
– Ми просто апріорі розуміємо, що є добре, а що – погано. Для мене суттєвим є питання взаємовідносин з Росією. Я чітко розумію, що не буде миру на будь-яких умовах, не буде капітуляції, не буде історії “Росія – наш друг-партнер-брат”.
Лілія Ященко
Фото: Українська школа політичних студій, Єгор Чернєв
