Президент Володимир Зеленський має намір розпустити склад Центральної виборчої комісії. Він вже вніс у парламент відповідне подання.
10 вересня його направили у Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Там сподіваються, що Рада розгляне його вже у четвер – 12 вересня.
Не пропрацювала й року
Нагадаємо, члени ЦВК обираються строком на сім років. Востаннє 15 з 17 членів переобрали у вересні минулого року, отож їх повноваження закінчаться аж у 2026 році.
Тоді було збільшено склад з 15 до 17 осіб, а очолила комісію Тетяна Сліпачук. Депутатам знадобилось чотири роки, аби перезавантажити орган – термін повноважень попередніх сплив ще у 2014 році.
Ще у двох осіб – Катерини Махніцької та Олега Діденка – термін повноважень закінчується у 2021 році.
Нагадаємо, що кожна партія, фракція, блок мають право висунути свою кандидатуру на пост члена ЦВК. Законодавчих обмежень у виборі кандидата немає. Зараз більшість членів обрані за квотою БПП – таких аж шість.
Процедура розпуску Комісії
Стаття 31-1 закону Про Центральну виборчу комісію дозволяє достроково припинити діяльність всього складу органу. Це може зробити Верховна Рада за вмотивованим поданням президента.
Втім, підтримати ініціативу має 2/3 від конституційного складу, тобто більше 300 депутатів.
За процедурою, Рада вже наступного дня подає президенту пропозиції щодо оновленого складу, а той протягом трьох днів вносить подання у парламент.
Ці положення додали до закону ще у 2007 році, а останні правки вносили у 2014 році.
Фото: Богдан Бондаренко
– Конкретні підстави – не прописані. Має бути вмотивоване подання, за яке повинні проголосувати 300 депутатів. Це формат не юридичної відповідальності, коли ти порушив закон, а політичної відповідальності колегіального органу, – зазначає експерт з конституційного права Богдан Бондаренко.
До речі, подібний прецедент вже був. У 2007 році парламент відправив у відставку ЦВК. Це відбулось на фоні протистояння президента Віктора Ющенка, який хотів розпустити Раду, і тодішніх депутатів.
Що не так з ЦВК?
Олександр Корнієнко, заступник голови фракції Слуга народу, зазначив, що підставою для розпуску ЦВК стала бездіяльність органу, яка “визначена останніми судовими рішеннями”.
– Дуже багато було судових рішень, які визначали неправомірність тих чи інших рішень ЦВК під час парламентської кампанії.
У самому поданні, яке опублікував у себе на сторінці народний депутат Олексій Гончаренко, йдеться про те, що комісія під час парламентських виборів “неодноразово проявляла недостатню виваженість або навіть політичну упередженість “.
У приклад наводяться випадки, коли суди визнавали протиправним рішення ЦВК про скасування реєстрації 28 кандидатів у нардепи, а також ситуації на округах №169 та №198.
Нагадаємо, у Харкові на окрузі №169 були проблеми з реєстрацією кандидата Олександра Куницького від Слуги народу, який у підсумку там і переміг.
А на окрузі №198 у Черкаській області суд скасував реєстрацію Комісією самовисуванця Сергія Рудика.
Втім, Богдан Бондаренко зазначає, що така вмотивованість викликає питання.
– Всі факти, які зібрали представники Слуги народу, не є проявом системних грубих порушень ЦВК, за які має настати така політична відповідальність.
Він пояснює, левова частка їх аргументів пов’язана не з тим, що ЦВК вчинила незаконно, а з тим, що там є суперечності в законі.
– Наприклад, ЦВК неправильно реєструвала кандидатів, не вказуючи їх партійну приналежність. Але коли ЦВК отримує їх документи, вона не може перевірити членство – у нас же немає ніякого реєстру членства у політичних партіях. Це проблема не ЦВК, а вада законодавства.
У Комітеті виборців України так само вважають, що для розпуску ЦВК об’єктивних підстав немає.
– Під час спостереження за виборами президента та народних депутатів спостерігачі КВУ справді відзначали низку проблем, пов’язаних із роботою ЦВК, однак такі проблеми, ймовірно, були технічними, а не наслідком незаконних чи упереджених дій членів Центрвиборчкому.
Курс на місцеві вибори
Експерти сходяться на думці, що розпуск ЦВК – це продовження монополізації влади в руках однієї політичної сили. А мотиви – майбутні місцеві вибори.
Фото: Ігор Рейтерович
– Логіка абсолютно зрозуміла – нас очікують місцеві вибори, вибори в ОТГ і, що важливо, у містах-мільйонниках, які є принципово важливими для СН. Якраз стосовно місцевих у Слуги народу були сумніви. Там дуже часто голосують не за бренд, а за конкретних людей, які працюють у цій місцевості, – каже політолог Ігор Рейтерович.
Втім, додає, йдеться не про корупційні явища. Контроль над ЦВК дає можливість через офіційно дозволені механізми впливати на формування місцевих комісій, реєстрацію або нереєстрацію тих чи інших кандидатів і політичних сил, ухвалення результатів.
– Подання здійснюється лише з політичних мотивів, а не через незадовільну діяльність ЦВК. Через бажання переобрати новий склад, а він має бути сформований пропорційно, відповідно 60% буде представників Слуги народу. Це бажання концентрації влади, – резюмував Бондаренко.
300 однодумців
Вже ж таки є одна перепона. Для ухвалення рішення необхідно 300 голосів, а Слуга народу може розраховувати лише на 254. Чи підтримають інші депутати ініціативу – питання залишається відкритим, каже політолог.
– Вони можуть сподіватись на підтримку Батьківщини, яка з багатьох питань підтримує їх. Ресурс є у мажоритарників-самовисуванців. Найімовірніше, ані ЄС, ані Голос не голосуватимуть, але з ними можна вести бесіду в плані – ми гарантуємо вам представлення ваших людей в складі ЦВК, – пояснює Рейтерович.
Політичний присмак
Це показовий момент ламання через коліно, а ухвалення рішень за принципом хочемо-можемо-зробимо – це не дуже правильно, каже політолог. Він попереджає, міжнародні партнери можуть відреагувати неоднозначно:
– Політичний присмак у справі дуже серйозний. Як його позбутись – завдання PRників, які працюють з новою владою. Можливо, внутрішньому споживачу вони ще пояснять, але міжнародним партнерам буде складно. Це суттєве зазіхання та вплив на виборчий процес в Україні.
Верховна Рада вже продемонструвала, що на ухвалення рішень не потребує багато часу, особливо, якщо є воля більшості. Тому вже у четвер, 12 вересня, нинішній склад ЦВК може піти у відставку.
Лілія Ященко
