PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Газові переговори України та Росії: чи можливо досягти компромісу

Чим завершились газові переговори України, Росії та ЄС? Про підсумки зустрічі, перспективу для України та майбутнє транзиту газу – у матеріалі Фактів ICTV.

газ

Газові переговори України та Росії пройшли у Брюсселі. 19 вересня Україна, Росія та представники Європейського Союзу обговорювали продовження транзиту російського газу через нашу країну. Наступна ж зустріч анонсована на жовтень.

Чим закінчились переговори?

Термін дії десятирічної угоди про транзит газу територією України спливає 31 грудня 2019 року, а тому домовитись про наступні кроки треба вже зараз.

Під час 40-хвилинних переговорів сторони обмінялись своїм баченням майбутнього контракту.

Росія продемонструвала, що готова до співпраці з Україною, але за європейським законодавством, а до цього – пропонує короткостроковий контракт. За цей час вона сподівається добудувати газопроводи в обхід України.

Читайте: Контракт з Газпромом на прямі поставки газу можливий на ринкових умовах – Оржель

За підрахунками Нафтогазу, щорічні втрати від відмови транзиту сягатимуть $3,5 млрд. Тому Україна зацікавлена у довготривалому контракті на 10 років – щоб мати гарантії, що після завершення будівництва скандального Північного потоку-2 Росія не припинить співпрацю.

І тут Україна має перевагу – максимальні за останні вісім років запаси газу у сховищах, що не дає змоги Росії шантажувати перекриттям вентиля.

– З переговорної точки зору, Україна перебуває у вигідному становищі, адже заходи з накопичення газу у ПСГ з метою нормального проходження опалювального сезону 2019-2020 років дали свої плоди на міжнародній арені, – говорить незалежний експерт з міжнародних енергетичних відносин Віра Константинова.

Віра Константинова.

Фото: Віра Константинова

Готові до компромісу

Експерти сходяться на думці, що Росія все ж таки готова до компромісу щодо транзиту газу. Але ключова проблема – на який термін та на які об’єми.

– Всі експерти, навіть Московський центр Карнегі, дійшли висновку, що Росія не встигає добудувати Північний потік-2 до кінця року, а отже 50 млн куб. (проектна потужність ПН-2) треба буде транспортувати Україною. В цій ситуації Росії немає куди дітись, адже вона має зобов’язання перед європейськими контрагентами, – каже експерт Аналітичної групи Левіафан Микола Мельник.

Микола Мельник

Фото: Микола Мельник

Втім, він додає, що Росія, як завжди шантажує українську сторону, намагаючись виторгувати найбільш вигідні умови транзиту.

Віра Константинова зазначає, що впливають на Росію зміни в українській ринковій кон’юнктурі та ситуація на глобальних енергетичних ринках:

– Загалом ринок природного газу в Україні став більш конкурентним, багато міжнародних трейдерів газу прийшли в країну після приведення відповідно до європейських практик суттєвого масиву законодавчих актів, ухвалення  ключових законів парламентом попереднього скликання.

Вона додає, єдність позицій України і Єврокомісії є беззаперечною перевагою, а європейські правила гри є запорукою безпеки постачань, якщо Газпром і надалі хоче бути представленим на європейському ринку.

– Попри намагання Газпрому відмовити європейську сторону від СПГ як “умовно дорожчого” від російського трубопровідного газу, треба віддати належне ЄС, який зробив багато висновків з газових війн, що Росія влаштовувала у минулому, намагаючись перекласти відповідальність на Україну, – розвиток енергетичної інфраструктури, реалізація низки енергетичних проектів змінили ландшафт європейського ринку.

Чи потрібен Україні транзит газу? 

Позитивно на транзит російського газу дивляться не всі. Приміром, енергетичний експерт Марія Яковлєва впевнена – Росія диктуватиме вимоги, які повинна виконати Україна, аби підписати контракт.

– Серед них – відмова від виконання рішень Стокгольмського арбітражу (не вимагати від Росії сплати $2,6 млрд), відкликання всіх позовів, які подала Україна щодо компенсацій втрат активів в Криму та на Сході, а також пряме постачання газу Росією на українські підприємства, – зазначила експерт.

Вона вважає, що тристоронні перемовини Україні не потрібні. Натомість треба створити незалежного оператора ГТС, який укладе довгострокові контракти на транзит з європейськими компаніями, що купують газ в Росії для своїх країн.

Анбандлінг за європейським законодавством

Тим не менш, договір має бути підписаний відповідно до європейських норм. Цього вимагають обидві сторони. А для цього Нафтогаз має у найближчий час провести анбандлінг. Це ключова вимога газового законодавства ЄС – компанія, яка видобуває газ, і компанія, яка його транспортує, мають бути розділені.

Читайте: Втрата Стокгольмського позову і мільярдні збитки – Коболєв про відділення ГТС за схемою Кабміна

Отож, напередодні переговорів Кабмін ухвалив модель анбандлінгу –  від Нафтогазу відокремлять оператора ГТС – ТОВ ОГТСУ. І чим швидше Україна це зробить, тим більша вірогідність успіху у подальших перемовинах.

Андрій Коболєв, голова правління НАК Нафтогаз, пояснив, як проходитиме анбандлінг.

  • базою для формування нового оператора буде ТОВ Оператор газотранспортної системи України. Зараз це дочірня компанія Укртрансгаз, куди вже перевели задіяний для транспортування газу персонал, передали необхідні активи, IT-системи та налагодили необхідні бізнес-процеси. Але вона ще має пройти сертифікацію НКРЕКП й Енергетичного співтовариства;
  • ПАТ Магістральні газопроводи України викупить Оператора ГТС і з 1 січня самостійно буде ним керувати. До цього моменту ГТС передається в господарське відання нового оператора;
  • Магістральні газопроводи переходять під керування Міністерства фінансів, що Кабмін вже зробив.

Росія змушена транспортувати через Україну, але це ненадовго

Наразі Росія змушена домовлятись з Україною, адже іншого варіанту транспортування великих обсягів газу до Європи поки що немає. Втім, є чимало проектів, які загрожують нам втратою статусу країни-транзитера.

Північний потік-2, ГТС Росії

Експерт Микола Мельник нагадує – плани з відновлення будівництва Південного потоку, проектна потужність якого – 63 млрд куб./рік, вже озвучені російським МЗС і схвалені Міністерством іноземних справ Болгарії, через території якої він проходитиме. Слово залишається лише за Європарламентом.

Та більшу загрозу для України становить Північний потік-2, добудувати який Росія може вже у 2020 році.

– Через будівництву Північного потоку -2 та нарощуваня імпорту скрапленого газу Європою Україна ризикує взагалі втратити статус країни-транзитера, адже в 2018 році через Україну до Європи було доставлено 84 млрд куб. газу. Проектна потужність нашого газопроводу 90 млрд куб./рік. Віднімаємо від того об’єму потужність Північного потоку -2 , отримаємо 30 млрд куб., – пояснює він.

А ці 30 млрд куб. Європа може компенсувати шляхом імпорту скрапленого газу. Отже, Україна може втратити статус основної країни-транзитера. А також, за підрахунками експерта, зазнаватиме збитків у $1,5 млрд на рік.

Україна зі стриманим оптимізмом готується до наступного раунду перемовин. Поки впроваджує європейське законодавство, втім, не виключає й негативних результатів, а тому робить запаси на випадок припинення транзиту з 1 січня. Наступних переговорів чекати не довго – більше дізнаємось вже у жовтні.

Лілія Ященко 

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка