Коли молодь біля керма – набагато простіше: віце-мер Таллінна про те, як зробити цифрову державу
Українська влада активно переймає досвід Естонії у питаннях модернізації управління, діджиталізації та кібербезпеки. Ця країна запровадила електронне голосування на місцевому рівні ще у 2005 році, стала першою державою з електронним резидентством, тут також можна отримати будь-які послуги і підписати всі документи через інтернет, не виходячи з дому.
Столиця Естонії, Таллінн, теж відома впровадженням сучасних технологій. Окрім розвинутої інфраструктури даних, тут безкоштовний громадський транспорт (правда, тільки для жителів міста) та чимало електронних послуг для містян.
Щоб зрозуміти, в чому секрет Естонії, Факти ICTV поспілкувались з віце-мером Таллінна Айваром Рійсалу. Він розповів, як у них запроваджували інновації, чому Таллінн може навчити українську столицю та які київські ініціативи намагатимуться впровадити у Таллінні.
Чому в Естонії вийшло?
Естонія почала свій рух до однієї з провідних цифрових держав ще у 1990-х роках. Невеличка пострадянська країна не мала ані корисних копалин, ані надприбуткового виробництва. Айвар Рійсалу згадує – тоді країна весь час змагалась з сусідньою Фінляндією, намагаючись створити аналог популярної фінської компанії Nokia.
Фото: Aivar Riisalu
Тодішній президент Леннарт Мері запропонував рухатись у напрямку інноваційності та технологій.
– У 1997 році він запропонував – Давайте зробимо тигровий стрибок в цей світ. Суспільство цілком перейнялася цією думкою, і тоді Естонія почала рухатися цілеспрямовано.
Сьогодні 7% від ВВП країни становить сектор IT, а сама Естонія приваблює IT-стартапи з усього світу. Тут розташовані штаб-квартири таких компаній, як Bolt (служба таксі), AdCash (рекламна платформа), Fortumo (сервіс мобільних платежів) та навіть IT агентство Євросоюзу.
Онлайн-голосування – зручно чи небезпечно?
Зараз все більше естонців обирають електроне голосування. Сьогодні це близько 50% громадян. Е-голосування привертає увагу тих, хто зазвичай на вибори не ходить, і йдеться не лише про молодь, а й про літніх людей. Найстаршій людині, яка голосувала онлайн, було 102 роки, згадує Рійсалу.
Він і сам голосує онлайн, адже живе не за місцем прописки. І зазначає – така система дозволяє не губити людей. Адже громадянин може проголосувати, знаходячись у будь-які точці планети. Втім, окрім прихильників інновації, в Естонії є й ті, хто проти е-голосування:
– Є ті, хто вимагає припинити е-голосування, тому що воно не відповідає нашій Конституції. Вибори повинні бути однозначні та прозорі. Інша сторона каже, якщо припинять е-голосування, то вони ходити на вибори не будуть. Але істина завжди посередині.
Система дійсно не досконала. Громадянам дається тиждень, щоб проголосувати онлайн, але протягом цього періоду вони можуть змінити свій вибір необмежену кількість разів.
– Зараз розробляється система, щоб зробити електронне голосування прозорим і його можна було контролювати, – каже Рійсалу.
Для того, щоб проголосувати онлайн, громадянин мусить мати ID-картку або Mobile ID. Але голосування – далеко не єдина причина оформити документ. З картою можна з легкістю отримати доступ до своєї інформації в різноманітних базах даних – чи то у лікарні, чи у податковій.
– Електронний ІD дозволяє спілкуватись зі своєю державою через інтернет в будь-якій точці світу. І у нас, наприклад, вже немає клієнтських карток. Ви прийшли в книжковий магазин, дали карту, продавець перевірив, що ви постійний клієнт, і дав знижку.
Тому, зазначає він, Україні варто дати широкі можливості для ID-карток. Сьогодні у нас за бажання можна отримати ID-паспорт замість традиційного, але він не обов’язковий. Переоформлення коштує 745 грн, а окрім ідентифікації особи, ніякі додаткові функції до нього ще не підв’язані.
Як перетворити безкоштовний громадський транспорт у прибуток
Таллінн, серед іншого, став одним з перших в світі міст з безкоштовним громадським транспортом для зареєстрованих містян і туристів, що придбали Tallinn Card (аналог Kyiv Smart Card).
З одного боку, зазначає Рійсалу, така ініціатива коштувала місту відносно недорого. Продаж квитків приносив всього близько 15% від загального прибутку з громадського транспорту.
– Ініціатива призвела до того, що у нас організувалась статистика жителів, а населення почало активно реєструватись. Близько 35 тис. зробили це. Щорічно список поповнюється на кілька тисяч.
З іншого боку – Таллінн отримав набагато більше коштів від податків, які зареєстровані містяни сплачують у бюджет міста.
– Міський бюджет у нас на 90% формується через особистий прибутковий податок. 11,8% персонального прибуткового податку надходить до міського бюджету.
Інновації – для всіх
Міф про те, що інноваціями та смартфонами користується тільки молодь, а старше покоління неможливо навчити, в Естонії розвіюють. У Таллінні є спеціальні заклади, де люди можуть збиратися і вчитися використовувати нові технології. Про створення подібних хабів, до речі, в інтерв’ю Фактам ICTV розповідав міністр з цифрової трансформації Андрій Федоров.
Та Айвар Рійсалу зазначає, окрім міської системи залучення громадян до технологій, чималу роль відіграє пропаганда, у хорошому сенсі слова, з боку рідних.
– Сьогодні нормальний настільний лептоп практично нічого не коштує. На 70-річчя подаруєте його своїй бабусі чи дідусю і навчіть їх. Повірте, у них є час і бажання. Адже ми не хочемо, щоб наші близькі залишилися самотніми або не розбирались, що відбувається навколо.
Київ розвивається дуже швидко
За останні роки Київ змінився – швидкісний інтернет, доступ до міського WiFi, єдина картка для проїзду у транспорті і ще чимало ініціатив. Щось вже давно функціонує у европейський країнах і не дивує відвідувачів міста, а інше – варте уваги навіть таких прогресивних міст, як Таллінн. Серед речей, які виділив Айвар Рійсалу – це технології Kyiv Smart City з єдиним дата-центром, який об’єднує всі системи міста.
– У нас є різні діджитал-системи, але вони між собою не стикуються, тому що їх виробляли в різний час. Якщо дивитися з боку міста, у нас немає загального пульта управління, де всі системи працюють синхронізовано.
Він додає – у Талліна є право на помилку, адже населення міста – 480 тис., а у Києва з населенням у 4 млн найменший збій у системі одразу відчують усі. Тому і відповідальність у міської влади у вісім разів більше.
Як не дивно, але віце-мер Таллінна відзначив київську інфраструктуру. Він здивований малою кількістю заторів, адже місто пролягає на двох берегах річки.
– Таллінн виглядає як вісімка, де вузька частина не пропускає транспорт. Я живу за містом, і в годину пік мені потрібно 1,5 години, щоб дістатися на роботу. А у вас ми доїхали досить швидко. Якимось чином в місті на два береги ви організували транспорт, щоб не було хаосу руху.
І окремої уваги заслуговує Хрещатик, який роблять пішохідним у вихідні дні.
– У нас в Талліні такої можливості немає. Я думаю, що нам варто теж над цим поміркувати, щоб головну вулицю або центр міста так використовувати.
Рійсалу зазначає – в Україні зараз все гаразд в плані інновацій. Зміни відбуваються дуже швидко, а нова влада вселяє надію.
– Коли молодь біля керма – набагато простіше, – підсумовує він.
Зараз в Україні з’явився унікальний шанс повторити досвід Естонії – у нас є політична воля і бажання громадян зробити країну комфортної для українців, резидентів та суспільства вцілому.
Лілія Ященко