Бюджет України на 2020 рік вже готовий до другого читання. 6 листопада уряд презентував оновлений документ, але він одразу потрапив під шквал критики і незадоволення.
Ми стежили за вашими коментарями під новинами про бюджет і готові розвінчати основні міфи та пояснити, як держава розподілить кошти.
Ну, і де економічне зростання у 40%?
Економічного прориву наступного року не станеться. Уряд це визнав. Прем’єр-міністр зазначає, що “ресурси обмежені “, тому виходили з того, що є.
Зростання ВВП закладене на рівні 3,7% (у першому читанні було 3,3%). Амбітні плани щодо 5% для того, щоб за п’ять років економіка зросла на 40%, дещо змінились. Хоча в Мінекономіки налаштовані оптимістичніше – там дають прогноз на 4,8%.
Читайте: Бюджет 2020: основні цифри оновленого документа
Доходи держави мають становити 1,093 трлн грн, а видатки – 1,195 трлн грн. Дефіцит бюджету у відсотковому співвідношенні – 2,09% ВВП. У 2019 році цей показник був 2,28%.
Прожитковий мінімум не збільшили. Це означає, що він падатиме?
Ні. Прожитковий мінімум у 2020 році закладається таким, як і у 2019 році – 2 123 грн. Але уряд анонсував план з його реформування, зокрема там планують скасувати норму, за якою всі соцвиплати прив’язані до цього показника, а це близько 150 пунктів.
Втім, вже в пояснювальній записці до бюджету сума мінімуму зростає до 4 251 грн.
Субсидії уріжуть. І так нічим було платити за комуналку, а тепер – тим паче
Дійсно, видатків на субсидії у 2020 році, порівняно з 2019 роком, стане на 7 млрд грн менше – 48 млрд грн. Та в уряді заспокоюють – скорочення видатків не призведе до скорочення отримувачів.
– Скорочення викликане економічними факторами – за рахунок індексації пенсій, збільшення рівнів мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму доходи українців зросли. Відповідно, зменшився і розмір субсидій, які держава виплачувала громадянам, – пояснила міністр соцполітики Юлія Соколовська.
Доходи від приватизації зменшуються, хоча обіцяли масштабний процес
Щороку уряд закладав амбітні суми на приватизацію, та майже ніколи вона не виправдовувала себе. Так, у 2019 році було закладено 17 млрд грн, а у першому півріччі вдалось заробити лише 400 млн.
Нинішній уряд заклав дещо менші суми – близько 6 млрд планують заробити на великій приватизації і стільки ж на малій. Хоча у документі до першого читання загальна сума не перевищувала 5 млрд.
Обіцяли вчителям зарплати у кілька тисяч доларів, а знову нічого не передбачили
На освіту передбачено 145,1 млрд грн. Зарплату підвищать – про це говорив і прем’єр-міністр. Правда, зазначив, “щоб забезпечити достатні підвищення, на скільки заслуговують наші вчителі, потрібно більше економічного зростання”. У МОН очікують, що підвищення становитиме 9%.
Витрати зростуть на зарплати вчителям та створення опорних шкіл в селах – 3,75 млрд та 3,5 млрд грн відповідно. Враховуючи, що за офіційними даними, в Україні близько 370 тис. вчителів, кожен отримає близько 6 тис. грн.
Але у цю суму також входить разова виплата 21 тис. грн на допомогу молодим вчителям. Така ініціатива запроваджена вперше і торкнеться майже 74 тис. освітян зі стажем до 10 років. Зараз вони отримують в середньому на 3 тис. грн менше, ніж колеги з більшим стажем.
Окрім того, державні стипендії і гранти у сфері освіти зростуть на 18 млн грн і становитимуть 63 млн грн.
Про пенсіонерів знову забули. Коли підвищать пенсії?
Загалом на сферу соцзабезпечення виділили 293 млрд грн. На пенсії передбачено 173 млрд грн – це на 5 млрд більше, ніж у 2019 році. Ці видатки перекриватимуть дефіцит Пенсійного фонду, який мусить самостійно фінансувати пенсії.
Та радіти зарано. Пенсії підвищать, фактично, тільки на суму інфляції. Поки що у держави не вистачає коштів на серйозні зрушення.
Але вдалося закласти ще 806 млн грн надбавок для пенсіонерів старше 80 років. Це дозволить виплачувати їм по 670 грн.
Знову наберуть боргів та скинуть все на попередників
Видатки на обслуговування державного боргу та його погашення, як і минулого року, становитимуть чималу суму – 424 млрд грн. Це майже третина бюджету. На жаль, розраховуватись з боргами Україна буде до 2022 року.
Втім, міністр фінансів Оксана Маркарова налаштована оптимістично і планує у 2020 році знизити борг до 52,4% від ВВП. Зараз він складає 62%.
При цьому без додаткових запозичень не обійтись.
– Фінансування загального фонду держбюджету в 2020 році за рахунок держзапозичень має скласти 342,5 млрд грн, зокрема 111,37 млрд грн очікується від зовнішніх запозичень, – йдеться у коментарі Мінфіну.
Обіцяли скорочувати витрати на державних чиновників, а суми на обслуговування Ради, ОП та Кабміну тільки зростають
– Ми пропонуємо в цьому бюджеті зменшити витрати на обслуговування діяльності уряду та центральних органів влади на 10% в середньому, – зазначав Гончарук напередодні презентації другого варіанту бюджету.
На діяльність Ради у документі до другого читання пропонують виділити 2 млрд грн, що навіть на 3 млн більше, ніж у першому читанні.
Натомість видатки на Офіс президента становитимуть 916 млн – це на 7% менше, ніж у першому читанні. Для порівняння, Адміністрацію президента у 2019 утримували за 944,5 млн.
Окрім того, оптимізують роботу Кабміну – його отримання обійдеться у 1 млрд грн. Тут теж майже на 2% урізали фінансування.
Знову виділили кошти на перепис населення. Ще й в рази більше
Як і обіцяв Володимир Зеленський у передвиборчій програмі, у 2020 році планують провести перепис населення.
Так, якщо у минулому році на статистичні спостереження та переписи виділяли 247 млн грн, то у цьому – 3,4 млрд. Це у 14 разів більше. Гроші підуть на оплату праці більше 100 тис. людей, купівлю спеціального обладнання та розробку програмного забезпечення.
У країні йде війна, а армію знову обділяють
Насправді на оборону закладено рекордні за роки незалежності 5,45% від ВВП – це 245,8 млрд грн. Видатки на цю сферу зросли на 15% або ж 33,8 млрд порівняно з минулим роком.
Пріоритет на 2020 рік – закупівля техніки та зброї. Так, на держгарантії закупівлі техніки і озброєння закладено втричі більше, ніж у 2019 році – 9 млрд грн. Додаткові 2,4 млрд підуть на виробництво боєприпасів для Міноборони.
Медицина як завжди занепадає
Не все так погано. Видатки на медицину зростуть на 15 млрд – 113,3 млрд.
Тільки на 900 млн планують закупити 470 автомобілів швидкої допомоги, ще 1 млрд витратять на розбудову 25 відділень швидкої у кожній області.
3,5 млрд спрямують на програму Доступні ліки. Це майже втричі більше, ніж цього року. На 400 млн зросте фінансування лікування українців за кордоном та на 5 млрд більше спрямують на закупівлю ліків та медвиробів.
Отже, більша частина державного бюджету буде спрямована на дотації Пенсійному фонду, обслуговування боргів та різноманітні соціальні виплати. Окрім того, чималі кошти підуть на оборонну сферу, що логічно у сьогоднішніх реаліях. Та все ж таки це ще не фінальна версія документа – його має схвалити у другому читанні Рада, підписати спікер та президент. До остаточного варіанту цифри можуть змінюватись.
Лілія Ященко