PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Якої шкоди завдав карантин для малого та середнього бізнесу в Україні – Чижиков

Карантин сумарно тривав в Україні 2 місяці – з 16 березня по 12 травня. Після чого почався період послаблення. Це досить солідний відрізок часу і ні для кого не секрет, що за цей період великої шкоди зазнав як вітчизняний бізнес, так і наймані працівники.

І поки експерти і економісти намагаються вирахувати, якої шкоди зазнає Україна від неминучої економічної кризи, в Торгово-промисловій палаті оцінюють підсумки економічної шкоди – і розглядають нинішні проблеми як початок чогось нового, що дозволить Україні вийти з важкого становища. Президент ТПП Геннадій Чижиков вважає, що в кризі необхідно шукати не тільки негативні, а й позитивні сторони.

Геннадий Чижиков

Коли ми говоримо про трудові втрати, рахунок йде на мільйони

– Наскільки серйозні кризові явища, спровоковані коронавірусом?

– Явище системне, ми вперше зіткнулися в нашій історії, в сучасній історії незалежної України з тим, що криза відбувається не лише в економіці, але й в цілому у житті людини. Це накладає відбиток. Дискусія ведеться дуже серйозна, зокрема і в суспільстві, що важливіше – здоров’я людей чи багатство. Є жарти з цього приводу, хоча, звичайно, зовсім не до жартів. Можна пожартувати звичайно, про те що багатими стати ми завжди встигнемо, а здоров’я навряд чи виправимо… Тому, здається мені, здоров’я має бути головним надбанням нашої країни, і це диктує ряд рішень. Ми бачимо, що багато національних та регіональних проблем зійшлися разом. Зважаючи на ті обмеження, які введені урядом та Радою, так вийшло, що зруйнувалися саме ті галузі, які забезпечують життєдіяльність людини. Магазини, кафе, ресторани, театри.

– Наскільки серйозні втрати галузей малого та середнього бізнесу? Чи можна їх вирахувати?

– Так, це призвело до великих втрат. Ми з колегами трохи задумалися, як виміряти ці втрати? Ми ж не замислюємося про вплив малого бізнесу на нас, ось сходили в перукарню, або, наприклад, зустрілися в салоні десь… а ось наприклад перукарні та салони краси в Україні втрачають сумарно більше 1 млрд грн на місяць. Задумайтесь, це тільки перукарські, здавалося б! Всього лише одна галузь. А вона пов’язана з діяльністю 60-70 тис. людей в країні. Тому переплетення двох проблем – як захистити здоров’я громадян і як захистити бізнес – розплутати дуже складно, і тут страждають усі. Всього в карантинних галузях, тобто які постраждали від карантину, працюють більше 400 тис. підприємців – це торгівля, сфера послуг. Але це не все, тому що треба враховувати сферу неформальної або тіньової економіки. Загальний підрахунок показав, що сумарно це торкнулося 600 тис. мінімальних підприємств/підприємців.

– Але втрата бізнесу ФОПом – це не тільки бізнес. Це таке втрата роботи і ним, і тим, хто з ним працює…

– Так. Безробіття теж досить масштабне. На обліку у нас формально 360 тис. осіб, але за статистикою ми бачимо, що у нас непрацевлаштованих майже півтора мільйона осіб, і якщо додати сюди ще тих, хто тимчасово непрацевлаштованим виявився в період карантину, ми отримаємо цифру в 2-2,2 млн осіб. А якщо сюди додати той факт, що до 5 млн осіб у нас зараз у (вимушених – Ред.) відпустках, і прибуло кількасот тисяч заробітчан, то ми побачимо, що картина дуже серйозна. Ми прекрасно розуміємо, що обмеження транспорту дуже сильно б’є по багатьох підприємствах, які просто не можуть доставити своїх співробітників. Все це також призводить до ускладнення платежів за комунальні послуги, ми це вже проходили.

Може повторитися криза 2014 року, хоча ймовірність невисока

– Наскільки всі ці проблеми, недовиплати податкових надходжень і зарплат, зниження купівельної спроможності, позначаться на ВВП?

– Це позначиться на ВВП. За різними розрахунками це, в залежності від розвитку сценарію, ВВП може впасти від 4 до 9% на рік. Це досить велика сума для нас.

– Великий діапазон. 9% – щось подібне ми бачили в 2014 році, коли звалилося на тлі війни і кризи практично все.

– Криза може виявитися серйозною, якщо все піде за негативним сценарієм. На щастя, зараз більшість прогнозів говорять про більш позитивні варіанти – падіння складе в районі 4-5% ВВП. Хочеться вірити в це. Але це все залежить від того, наскільки всі злагоджено взаємодіятимуть. Зараз, як би не просто це звучало, ми всі знаходимося в одному човні – уряд, бізнес, бізнес-асоціації.

– Україна як держава може допомогти бізнесу? Що зробити в її силах?

– Ми не США чи Велика Британія, де є сильні важелі допомоги бізнесу. Зокрема і емісійні. Ось президент США говорить, що на боротьбу з наслідками впливу вірусу буде виділено $2,2 трильйона. Велика Британія говорить про $333 млрд. Але що говорити про ці країни. Подивіться на наших сусідів. Казахстан виділить на антикарантинні заходи $10-15 млрд, з них на допомогу малому бізнесу – півтора. Польща понад €50 млрд виділяє на цю допомогу. Але це залежить від рівня економіки країни. Більшість країн, в тому числі і ми, думаємо не тільки про те, як пройти ці випробування, але і про те, що робити далі. Це вже питання економічної кризи, і це серйозний виклик для кожної економіки.

Читайте: Вийти на четвертий етап неможливо – Арістов про план виходу України з карантину

– На що Україні потрібно орієнтуватися? Які тренди післякризового світу ми побачимо?

– Треба рухатися від загального до конкретного. Ми говоримо, що Україна – частина глобальної економіки. Так ось одним з підсумків цієї пандемії, і це вже зараз видно, буде те, що багато економік будуть закриватися. Кожна економіка буде все більше розраховувати на свої власні сили, а значить, будуть втрати в торгівлі, і до цього ми повинні бути готові. Крім того, буде робитися акцент на розвиток місцевих товарів і місцевих послуг, це буде своєрідний акцент на кастомізацію.

– Що коронавірус і криза нам залишать назавжди? Дистанційна робота  – це тимчасово, чи  назавжди?

– Ті звички, які зараз закладаються, наприклад, у вигляді електронної торгівлі, залишаться. Наші опитування показують, що це дійсно так, це дійсно один з варіантів виходу з кризи. З точки зору розвитку ринку нерухомості, так, напевно найближчим часом багато майданчиків будуть незатребувані. Буде більший попит на невеликі універсальні майданчики для придбання фахівцями, під студії. Для нашої економіки буде як і раніше важливий експорт, це одне з найважливіший напрямків розвитку і підтримки економіки. З точки зору малого бізнесу, буде великим акцент на онлайн-форми, оскільки за цей місяць відповідні звички у більшості громадян зміцнилися.

Малому бізнесу доведеться стати більш солідарним

– Як слід вести себе бізнесу у цих умовах? Що йому робити, якщо допомоги чекати нізвідки?

– Відразу після карантину економіка просяде, і оборотні кошти будуть мізерні. Відповідно, – важлива буде економія коштів. Онлайн – це форма здешевлення комунікацій, а з іншого боку, онлайн – це більш точкова форма взаємодії з клієнтом, і ось ця клієнтоорієнтованість – один із трендів нашого майбутнього. Бізнес стає все більш клієнтоорієнтованим, крім того, бізнес шукає все більше можливостей для комунікації, взаємодії, особливо у малого бізнесу. Тобто, для виживання бізнес змушений буде шукати більше шляхів для взаємодії. Ми вивчали цей досвід в таких країнах як Німеччина або Італія, після Другої світової війни малий бізнес теж проходив це. Підприємці бачили, що без довіри один до одного працювати буде складно. Україна підходить до того моменту, коли бізнес буде більше довіряти один одному, буде створювати спільні проекти, і це буде чинником виживання бізнесу, як малого, так і середнього.

– Тобто, по суті, Україна отримає в результаті революцію “третього стану”, або малого бізнес-класу…

– Мені це нагадує ситуацію в акціонерному товаристві, коли більша частина акцій у малого та середнього бізнесу, а права голосу вони не мають. Думаю, ситуація буде змінюватися, роль малого бізнесу і з політичної точки зору і з соціальної буде зростати. Ми багато говоримо про економіку, але не помічаємо, що такі кризи, як зараз, багато змінюють у ментальності.

Те, що зараз сталося, багато в чому змінює підходи, в бізнесі та суспільстві, що стосується взаємодії з людьми. Людина виходить на перше місце. Кілька років тому ми побачили як все більше людей стало виїжджати на заробітки за кордон, і звернули увагу на це, побачили, що найважливішим нашим ресурсом є люди. Тепер, під час епідемії, ми побачили, що нам лікарів не вистачає. Я думаю третій момент буде під час проходження економічної  кризи – ми ще більше зрозуміємо роль малого бізнесу як основи формування робочих місць і самореалізації кожної людини. Це буде визначати зміни і ментальності і цінності у суспільстві. Тому зворотною стороною наших проблем є зміна нас, українців. І роль малого бізнесу буде все більше зростати.

– Зрозуміло, що допомоги зсередини чекати нізвідки – порятунок потопаючих, – справа самих же потопаючих. А що за зовнішніми позиками? Запозичення МВФ можуть пом’якшити удар?

– Питання зовнішніх запозичень важливе, і тут не треба бути великим експертом. Те, що з’явилося багато економістів, які радять включати верстат і друкувати….

– Емісія не варіант?

– Ні. Знаєте, хто пройшов 90-ті, прекрасно розуміють наступне – така емісія призведе до гіперінфляції, а гіперінфляція призведе до страждань тих, хто найменше захищений. Але допомога зовнішніх позик – це сигнал і для інвесторів. Для нас важливим завданням також є формування нової інвестиційної моделі, щоб стати привабливими для інвесторів.

Спілкувався Сергій Костеж

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка