Знання чи безпека – чи готові школи до навчання під час пандемії

Після піврічної перерви українські школи знову відкрили свої двері для учнів. Щоправда, з низкою обмежень та правил. А регіони у червоній карантинній зоні досі продовжують навчатися дистанційно. Чи достатньо підготовлені навчальні заклади до роботи під час пандемії та як швидко вони можуть повернутися до онлайн-формату, з’ясовували Факти ICTV.

Перед початком навчального року Міністерство охорони здоров’я України опублікувало постанову, яка зобов’язує навчальні установи дотримуватися чітких протиепідемічних заходів. Так при вході у школу педагогам змірюють температуру – з понад 37,2 чи ознаками гострого респіраторного захворювання до роботи не допускають.

Крім того, викладачі повинні постійно користуватися індивідуальними засобами захисту – медичними масками чи респіраторами. А тим, хто перебуває у помаранчевій зоні, рекомендують носити захисні щитки.

– До початку роботи ми всі пройшли інструктаж, як організовувати навчальний процес і діяти у разі виявлення Covid-19 у дитини. Перед заняттями ми запитуємо у школярів про їх самопочуття та наявність симптомів. Якщо у когось є ознаки хвороби, він має одягнути маску та залишитися у спеціальному ізоляторі до повідомлення батькам та медикам, – ділиться досвідом вчителька одеської школи Іванна Гурська.

Згідно з постановою МОЗ, 1-4 класи можуть бути без масок. А ось для інших вхід та пересування школою дозволено тільки за використання засобів захисту (на уроках без). Держава не забезпечує цим дітей – все лягає на плечі батьків. У кожному кабінеті має бути антисептик, вологі серветки, спеціальний сміттєвий бак для використаних масок. У школі повинні розробити спеціальні маршрути для кожного класу, використовуючи всі можливі входи.

Також Міністерство рекомендує за можливості провітрювати кабінети після кожного заняття і біля входів розмістити пункти для обробки рук антисептиками.

– Діти заходять у школу за графіком, кожен займається тільки у своєму кабінеті, деякі уроки навіть за можливості проводять на вулиці. Все влаштовано так, аби класи не перетиналися між собою і не було великих скупчень. Навіть перерви для всіх у різний час.

Батькам та стороннім вхід суворо заборонено. У їдальні дозволено ходити по черзі, столи розташовані на відстані 1,5 м один від одного. Відчуття, ніби працюю в лікарні – цілий день у масці, постійно протираю антисептиком ручки та парти. У коридорах щогодини миють підлогу спеціальним засобом, перед входом у класи стоять оброблені килимки для дезінфекції взуття, – розповідає педагог.

Аби оцінити загальну картину заходів безпеки, ми поспілкувалися з іншими учасниками освітнього процесу – батьками учнів. Адже вони як ніхто можуть розповісти, чи дійсно школи дотримуються встановлених норм і чи задоволені вони організацією навчання.

– Моя сім’я проживає у Вінниці. Спочатку я хвилювалася, але зараз спокійно пускаю дітей до школи. Я бачу, як за ними придивляються вчителі, все виглядає доволі безпечно і за правилами. У мене двоє синів навчаються в одній школі, але в різні зміни.

Наразі у закладі працюють три входи, аби учні менше перетиналися між собою, уроки дещо скоротили за часом. На вході їм замірюють температуру, а старші класи не пускають без масок, – розповідає Олена Таран – мати вихованців однієї з вінницьких гімназій.

За словами жінки, у їдальню діти не ходять – обід у сухій формі їм приносять у клас вчителі, а також не можна користуватися кулером. Для батьків вхід заборонений, тому зібрання проводять в онлайн-форматі. Нещодавно радилися щодо навчання в умовах помаранчевої зони. Батьки задоволені, що їх залучають до обговорення. Проте, загалом усі проти дистанційної освіти, тому шукають альтернативи з керівництвом школи.

За даними соціологічної компанії Рейтинг, яка проводила опитування щодо організації шкільного навчання під час карантину, 40% опитаних негативно ставляться до запровадження обмежувальних заходів під час навчання. 30% – позитивно, 22% – нейтрально.

Водночас половина респондентів вважає шкільні нововведення оптимальними, четвертина – жорсткими, а 11% – занадто м’якими. 49% підтримують обов’язкове використання масок на перервах, решта 45% – проти. На думку 72% опитуваних, навчання цього року потрібно проводити за традиційною системою. 19% підтримують змішану форму (традиційну та дистанційну), лише 5% – повністю дистанційну.

Досвід інших країн

Загалом у європейських країнах діють такі ж правила, як і у нас – соціальна дистанція, обов’язкове провітрювання та вентиляція класів, навчання в одному кабінеті, маски у коридорах, часткове поєднання з дистанційним навчанням. Часом деякі з них коригуються, в одних регіонах діти зобов’язані одягати маски постійно, в інших – тільки у людних місцях. Молодшим класам у більшості випадків дозволено не користуватися.

Але на відміну від України, німецькі вчителі можуть безкоштовно здати тест на вірус навіть без наявності симптомів. Правила навчання під час пандемії тут різняться, залежно від регіону. Але у більшості випадків працює система поділу – усю школу ділять на окремі групи, яким заборонено перетинатися.

У кожній групі свої викладачі, але навіть в її межах у коридорах та інших місцях скупчення людей потрібно одягати захисні маски. Таку ж модель застосовує низка європейських країн.

Читайте: У Києві через коронавірус закрили дві школи

В Іспанії дітям від 6 років обов’язково потрібно носити маски, а також щоранку вимірювати температуру. В італійських школах одне з наймасштабніших нововведень – заміна стандартних двомісних парт на одномісні. Уряд підписав контракти з декількома меблевими підприємствами на виготовлення 3 млн таких парт.

Кількість дітей у класах зменшили, аби між ними була безпечна відстань. Наразі розглядаються приміщення музеїв, бібліотек, кінотеатрів, церков як навчальних кабінетів. До того ж на роботу до шкіл наймають додатково 50 тис. працівників – як вчителів, так і прибиральників.

У Південній Кореї у школах запровадили пластикові перегородки на столах. Учням варто вимірювати температуру двічі – спочатку вдома, а потім у закладі освіти.

Як бачимо, у більшості країн заходи безпеки майже не відрізняються. Міністерство охорони здоров’я України не стало винятком і розробило рекомендації, запозичивши досвід ЄС.

Враховуючи негативну динаміку поширення коронавірусу, можна сказати, що восени слід чекати масового закриття навчальних закладів. Адже багато шкіл та дитсадків у всій Україні уже припинили роботу, не встигнувши нормально відкритися. У деяких закладах на карантині перебувають лише окремі класи. Причому через зараження як вчителів, так і дітей.

Не дивлячись на низку впроваджених заходів, школи все одно залишаються потенційними місцями ризику. Адже не всі мають велику кількість кабінетів, аби забезпечити необхідну дистанцію. Крім того, навчальні приміщення не оснащені ефективною системою вентиляції.

Рукомийники переважно знаходяться тільки у санвузлах, де учні можуть перетинатися між собою. Держава не в змозі придбати навчальним закладам усі необхідні засоби захисту, зокрема маски.

За правилами, якщо один з учнів захворіє, увесь клас мусить піти на карантин. Дітей навіть з мінімальним нежитем не пускатимуть в школу, а попереду осінні похолодання – найінтенсивніший період вірусних захворювань. Учні майже не бачаться з іншими класами, проте все одно ризикують заразитися від однокласників, членів родини, друзів, вчителів або у громадському транспорті.

Людмила Богданова

Фото: vesti.ua, pixabay, newsable.asianetnews, Іванна Гурська