Лобізм в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку G2G
Лобізм, як сфера, приносить прибутки до бюджету через податкові відрахування, знижує корупцію, легалізує форми комунікації та способи сприяння досягнення цілей. Країни заходу вже давно на законодавчому рівні врегулювали це питання. Проте в Україні це поняття носить переважно тіньовий характер.
Це спробували виправити нардепи, представники виконавчої влади, експерти та керівники держпідприємств під час дискусії щодо сучасного стану та перспективи розвитку Government to Government lobbyism (G2G) в Україні.
Є організації, які виступають за те, щоб такий різновид комунікації з владою нарешті був узаконений і приносив прибуток державі. Тематика стосувалась саме форми Government to Government lobbyism (G2G), де учасниками є державні інституції, і попри те, що їх межі компетенції встановлюються законодавством, часто взаємодія між ними суттєво обмежена.
Читайте: Відновлення економіки після пандемії займе п’ять років – Світовий банк
Українська асоціація професіоналів у сфері GR і лобістів (UAGRPL), основною метою якої є підвищення професіоналізму, компетентності та високих етичних стандартів у сфері GR, лобізму та адвокації, об’єднує корпоративних професіоналів та профільні організації, і займається комунікаціями на рівні Government Relations, Public Affairs, Public Advocacy. Саме вона була ініціатором цього обговорення.
Катерина Одарченко, яка є співзасновником асоціації, вважає, що ігнорування такого явища як лобізм призводить до негативних наслідків для держави.
Нардеп від Голосу Олег Макаров під час виступу заявив, що нині лобізм між державними структурами часто відбувається шляхом корупційних методів, і саме закон про лобізм має це припинити та встановити цивілізовані правила для учасників такого ринку.
А заступник міністра юстиції Валерія Коломієць наголосила, що одна із проблем, які стоять на шляху до реалізації дії закону, крім його ухвалення, полягає у фінансуванні, адже покладання витрат на формування реєстрів та інших технічних аспектів потребує затрат.
Економічний експерт Юрій Гаврилечко пояснив, що фактично кожен керівник держпідприємства, по суті, може вважатись лобістом компанії, в якій працює, відтак питання законодавчого забезпечення назріло вже давно. Він навів приклад, коли ми бачимо неефективну роботу підприємства, чи виявленні порушення, ми не знаємо, чи це дійсно результат роботи такий, чи це робота лобістів його конкурента.
Учасники дискусії зійшлись на думці, що законодавче регулювання лобізму та адвокації є необхідним етапом розвитку України.
Що таке лобізм та адвокація
Різниця між двома поняттями полягає в характері та кінцевій меті процесу. Адвокація – це громадська діяльність у просуванні реформ для суспільного інтересу без виключної мети отримати прибуток.
А лобізм зазвичай здійснюється лише на користь бізнес-груп на професійній основі з єдиною метою для лобіста – отримати винагороду за свою діяльність.