Міжнародна команда дослідників Меморіального центру Голокосту Бабин Яр визначила місця масових розстрілів євреїв у Києві наприкінці вересня 1941 року.
Дослідження тривало півтора року. У роботі була використана унікальна технологія просторового 3D-моделювання.
За висновками вчених, першим місцем масових розстрілів був протитанковий рів, що знаходився на перетині сучасних вулиць Олени Теліги і Дорогожицької. Саме тут 27-28 вересня 1941 року відбулися розстріли в’язнів єврейського відділення транзитного табору військовополонених, розташованого на Керосинній вулиці (нині – вулиця Шолуденка).
А от основним місцем розстрілу 29-30 вересня 1941 року став великий західний відріг Бабиного Яру, де загинула 33 771 людина. Також імовірно розстріли відбувалися і на дні основного русла Бабиного Яру, неподалік стику із західним відрогом.
Найбільш вірогідні місця розстрілу 33 771 єврейського в’язня 29-30 вересня 1941 року —
за результатами досліджень Олександра Круглова та Мартіна Діна
У дослідженнях взяли участь історичний консультант Меморіального центру, колишній співробітник відділу військових злочинів поліції Лондона Мартін Дін (США), український історик, старший радник з історичних питань Меморіального центру Олександр Круглов і спеціалісти Центру просторових технологій, які методом комп’ютерного 3D-моделювання реконструювали ландшафт урочища станом на 1940-і роки.
– Ми провели справді новаторську дослідницьку роботу. Зібравши матеріали аерофотозйомки, світлини, карти, проаналізувавши десятки свідчень очевидців, зібравши по клаптиках факти, ми змогли відтворити точну послідовність трагічних подій кінця вересня 1941-го року в Яру та ідентифікувати місця розстрілів, – розповів Мартін Дін.
Висновки фахівців Меморіального центру також враховували попередні дослідження, зокрема проведені науковцем Львом Дроб’язком (1937-2017).
– Колишні в’язні Сирецького концтабору стверджували, що в 1943 році спалювали трупи в тій частині Бабиного Яру, що навпроти головних воріт концтабору. Отже, якщо правильно встановити його розташування, то можна встановити ділянку Яру, де розстрілювали євреїв в останні дні вересня 1941 року, – зазначив Олександр Круглов.
Також Олександр додає, що максимально точно визначити місцезнаходження Сирецького концтабору допомагає німецька аерофотозйомка Києва від 26 вересня 1943 року. Нині це місце розташоване північніше сучасної вулиці Щусєва.
Однією з найсерйозніших проблем відтворення історичних подій у Бабиному Яру є те, що від часів Другої світової війни ландшафт урочища зазнав кардинальних змін.
Архітектори Центру просторових технологій реконструювали природний ландшафт Бабиного Яру часів окупації методом комп’ютерного 3D моделювання.
Для створення цифрової 3D моделі вони використовували комбінацію різних матеріалів – топографічних зйомок 1924, 1953, 1968 та 2008 років, аерофотозйомки 1939 та 1943 років, супутникових знімків та фотографій місцевості, зроблених у різні періоди на території Бабиного Яру, починаючи з 1930 року.
Фото німецького військового фотографа Йоганнеса Геле (Johannes Hähle).
Архітектори зіставили просторові елементи з карт та аерофотозйомки з реальними об’єктами – деревами, електричними стовпами, будинками, схилами яру, які були зафіксовані на фото. Також бралося до уваги положення сонця на небосхилі.
– Ключовим документальним свідченням для нас стали кадри німецького військового фотографа Йоганнеса Геле, відзняті у Бабиному Яру на початку жовтня 1941 року. Ми проаналізували ключові точки на цих фотографіях – топографію, елементи рельєфу, споруди – і відтворили їх на тривимірній моделі. Це дозволило поступово локалізувати вже багато фотографій і відео, зроблених в інших місцях, – розповів директор Центру просторових технологій Максим Рохманійко.
Завдяки комплексній роботі істориків і архітекторів-дослідників вдалося візуалізувати місця розстрілів у великому західному відрозі, а також сусідній піщаний кар’єр, де в євреїв забирали речі та примушували їх роздягатися.
Реконструйовану 3D-модель Бабиного Яру 1941 року вже зараз можна переглянути на сайті Меморіального центру.
Результати дослідження були представлені на засіданні Наукової ради Меморіального центру Голокосту Бабин Яр.
Також на сайті Меморіального центру в розділі Енциклопедія опубліковані статті Мартіна Діна і Олександра Круглова, а також Методологія Центру просторових технологій, за якою створювалась 3D-модель Бабиного Яру.
Також Факти ICTV писали про те, що колекція Меморіалу Бабин Яр поповнилася рідкісними книгами.