Точно не замах на Путіна: версії ГУР щодо атаки дронів на Кремль
Атаку дронів на Кремль можна трактувати як внутрішньоросійське протистояння, але точно не як замах на диктатора Володимира Путіна, вважає представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов.
– Точно цю подію не можна трактувати як замах на Путіна, як це подала російська пропаганда дуже швидко і оперативно. Що це було? Це могли бути різні сценарії – від активності місцевих сил спротиву до розборок між вежами Кремля, – заявив він в інтерв’ю РБК-Україна.
Водночас, на його думку, ця подія “працює на делегітимізацію режиму Путіна і показує, що він не контролює ситуацію”.
Юсов також відкинув звинувачення України агресором у причетності до цього інциденту, наголосивши, що “заходи українських Сил безпеки та оборони спрямовані на деокупацію, визволення українських територій і на знешкодження військових об’єктів супротивника”.
Версію Інституту вивчення війни, що це могла бути провокація Кремля перед наступною хвилею мобілізації, розвідник вважає цілком правдоподібною.
– Але, коли ми говоримо про Кремль, потрібно пам’ятати, що в нього є різні “вежі” і в них живуть різні люди, часто з різними, а іноді навіть з протилежними інтересами. Тому мешканці певних “веж” цілком могли бути до цього причетними, – розповів Юсов.
У ніч на 4 травня два безпілотники атакували Кремль. Росія одразу ж звинуватила Україну в цьому, назвавши “замахом на Путіна”.
Президент Володимир Зеленський заперечив причетність Києва до атаки на Кремль.
