Здатні пробити до метра бетону: характеристики та призначення канадських ракет CRV7

Канада може передати Україні частину ракет CRV7, які збиралися утилізувати. Таку вимогу до ліберального уряду висунули федеральні консерватори. Відомо, що близько 8 тис. ракет CRV7 досі мають боєголовки в хорошому стані та можуть бути надіслані нашій державі негайно.
Що відомо про ракети CRV7, які можуть доставити в Україну – читайте у матеріалі Фактів ICTV.
Характеристики ракети CRV7
CRV7 – це 2,75-дюймова (70 мм) ударна ракета. Вона була представлена ще на початку 1970-х років як модернізована версія стандартних американських 2,75-дюймових ракет повітря-земля.
Як зазначає Defense Express, CRV7 є не зовсім ракетою, а скоріш некерованим реактивним снарядом калібру 70 мм, який створений на основі американської Hydra 70.
– Окрім того, Канада розробила свої бойові частини під CRV7. WDU-50001/B бронебійно-фугасно-запальну, яка призначена для ураження захищених об’єктів типу укриттів для літаків і може пробити до 4 м землі чи метр бетону, – пише видання.
CRV7 має потужний реактивний двигун, який не містить жодних рухомих компонентів і потребує мінімального обслуговування протягом тривалого часу.
– CRV7 мають реактивний двигун. Це некеровані реактивні снаряди. Вони ще мають дуже високий ступінь розсіюваності, – говорить військовий експерт Олег Жданов.
Крім того, перевагою цих ракет є досить велика дальність польоту та точність порівняно з оригінальною Hydra 70. Однак вона все одно є невисокою – покриває відстань лише до 5 км.
– Ефективна дальність застосування зазвичай до 5-7 км, – додає він.
Швидкість ракети вдвічі вища за звук, що наразі робить CRV7 однією з найшвидших ракет класу повітря-земля.
– Ці ракети надзвукові, але за рахунок малої дистанції, такий параметр як швидкість навіть не вказується в загальних характеристиках. Це вже розширені тактико-технічні характеристики. Ця ракета прямої дії – куди бачу, туди і стріляю, не бачу – не стріляю. Це ми вимушені застосовувати їх “не бачу, але стріляю”, тому що наші гелікоптери не можуть наблизитися до переднього краю, бо їх позбивають, – зауважив Жданов.
Не дивлячись на невелику вагу CRV7 без навантаження, яка дорівнює всього лише приблизно 6,6 кг, її корпус має досить міцну структуру. Він виготовлений з інноваційної суміші скловолокна та епоксидної смоли.
CRV7 має сумісність одразу з декількома літаками – CF-18 Hornet, CH-146 Griffon, Harrier GR.7 та A-10 Thunderbolt II.
Крім того, CRV7 здатна адаптуватися під ціль.
Застосування ракет CRV7
Ракети CRV7 призначені для ударів по наземних цілях. CRV7 має достатню кінетичну енергію для пробивання стандартних літакових ангарів Організації Варшавського договору.
Також є спеціалізована канадська бойова частина WDU-5002/B FAT для ураження танків із вольфрамо-сталевими “дротиками”. А ще вкрай специфічна WDU-500X/B з 80 вольфрамовими флешетами для ураження живої сили та легкоброньованої техніки.
СRV7, за словами начальника ГУР Міноборони Кирила Буданова, можуть використовуватися як в українських ударних вертольотах, так і в наземних пускових установках для ударів по російських танках та артилерії.
Зокрема, CRV7 можуть застосовуватися для самопальних наземних установок.
– Це стосується самопальних наземних установок. До речі, у нас навіть були такі прототипи, коли ми цю касету для некерованих ракетних снарядів знімали з вертольота чи зі штурмовика і ставили на ту ж саму МТ-ЛБ. Більш того, я навіть бачив, як їх на пікап встановлювали.
Там принцип такий самий, як у системи Град – є батарейка в руках або динамо-машинка, підключай, крути руків’я – і вони будуть сходити одна за одною. Там електрозапали застосовуються. Якщо поставити цю касету на пікап, то буде така ж сама установка, про яку казав Буданов. Але справа в тому, що знову ж таки – точність стрілянини на око, – пояснює військовий експерт.
У які літаки можна інтегрувати ракети CRV7
Є спроможність інтегрувати ракети CRV7 у вертольоти вогневої підтримки, Мі-24 та Мі-28, та гелікоптери штурмової авіації, зокрема Су-25. Також ці касети можуть встановлюватися на Мі-8МТ. Тоді він стає транспортно-бойовий.
Крім того, CRV7 можна вбудувати у такі штурмовики, як-от AH-1 Super Cobra, а також UH-60 Black Hawk. Щоправда, їх ще немає на озброєнні України, однак, за словами командувача сухопутних військ ЗСУ Олександра Сирського, вони б стали у пригоді під час наступу українських військ.
Інтеграція ж CRV7 у багатофункціональні вертольоти Sea King, постачання яких Києву погодила Німеччина, не є доцільною.
– Sea King є важкими транспортними вертольотами. Вони неповороткі, як літаюча корова. Літак дуже багато бере на борт, але він не маневрений. Тобто інтегрування CRV7 на Sea King є недоцільним, – зауважив Олег Жданов.
Чи зможуть ракети CRV7 допомогти у війні
Оскільки CRV7 є некерованими ракетними снарядами, то їх потрібно розглядати як звичайні боєприпаси.
– Це настільки дрібне озброєння, що воно використовується як витратний матеріал, як боєприпаси. Справа у тому, що застосування цих снарядів на сьогодні дуже сумнівне. Штурмову авіацію ми не застосовуємо взагалі, тому що її просто збиває російська ППО, тож вона навіть не може виконати власні завдання, – наголошує Олег Жданов.
Таким чином, єдина сфера застосування цих боєприпасів – це вертольоти вогневої підтримки, зокрема під час непрямого наведення, а не як це передбачено.
– Передбачено, щоб вертоліт заходив над позиціями ворога і впритул розстрілював позиції противника. Наразі наші вертольоти застосовують такий метод, як кабрування – коли вони не долітають до лінії фронту, а зупиняються у повітрі, задирають ніс і атакують у приблизному напрямку. Тож шанси накрити позиції ворога досить малі, – каже військовий експерт.
Зокрема, CRV7 можуть бути корисними як підтримка нашої піхоти на позиціях.
– Але вірогідність влучання CRV7 дуже низька. А ось їх застосування коштує шалених грошей, тому що потрібно снарядити вертоліт, треба його заправити, треба підготувати екіпаж і треба, щоб він вилетів і його не збили, – додає Жданов.
Нагадаємо, 3 лютого у Канаді федеральні консерватори висунули вимогу до ліберального уряду передати Україні десятки тисяч надлишкових ракет CRV7 класу повітря-земля, які планують утилізувати.