Корупція в Мінрегіоні: Чернишову 25 червня планують обрати запобіжний захід
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) у середу, 25 червня, визначатиме запобіжний захід для віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності Олексія Чернишова, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
Про це повідомляє Інтерфакс-Україна із посиланням на речницю ВАКС Олесю Чемерис.
ВАКС визначить запобіжний захід для Чернишова
– Завтра слідчий суддя ВАКС застосовуватиме запобіжний захід стосовно топпосадовця, підозрюваного в зловживанні та отриманні неправомірної вигоди, – повідомила речниця ВАКС.
Як розповіло джерело в правоохоронних органах, найімовірніше, для Чернишова оберуть запобіжний захід у вигляді застави.
У чому підозрюють Чернишова
23 червня Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру віцепрем’єр-міністру – міністру національної єдності Олексію Чернишову у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі як для себе, так і для третіх осіб.
У телеграм-каналі САП, не уточнюючи імені посадовця, зазначалося, що підозрюваний раніше обіймав посаду міністра розвитку громад та територій України.
Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України.
За даними слідства, забудовник разом зі своєю довіреною особою розробили схему незаконного отримання земельної ділянки у Києві під будівництво житлового комплексу. Для реалізації цієї схеми було залучено Чернишова, коли він був міністром, а також його радника, тодішнього державного секретаря міністерства та директорку державного підприємства.
Повідомляється, що міністр сприяв переданню земельної ділянки у користування вказаному державному підприємству. Державний секретар надав дозвіл на укладення значного господарського зобов’язання, а директорка держпідприємства незаконно уклала інвестиційні договори з “потрібною” будівельною компанією.
Згідно з цими договорами, забудовник мав передати державі частину майбутніх квартир у пропорції до вартості земельної ділянки. Щоб мінімізувати цю кількість, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже в п’ять разів дешевше, ніж їхня ринкова вартість. Різниця між такою заниженою оцінкою і ринковою ціною перевищує 1 млрд гривень. Через це держава могла б недоотримати нерухомість на таку суму в разі реалізації договорів. Запобігти цьому вдалося завдяки арешту ділянки, накладеному за клопотанням НАБУ і САП.
Раніше підозри було повідомлено п’ятьом особам, серед яких: колишній державний секретар Мінрегіону, колишній радник міністра, колишня директорка державного підприємства, забудовник і його довірена особа, які є організаторами незаконної схеми.
