Лібанова пояснила, чому в Україні не буде бебібуму після завершення війни
В Україні, найімовірніше, не станеться бебібуму після завершення російсько-української війни, а тим часом демографічна прірва в країні збільшується.
Таку думку висловила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України ім. М. В. Птухи Елла Лібанова.
Чому бебібуму після війни не буде: пояснює експертка
Елла Лібанова зауважила, що зараз ставлення до дітей та їхнього виховання сильно змінилося, якщо порівнювати із часами після Другої світової війни.
– Я не вірю в бебібум після війни, його не буде. Принаймні такого, який був після Другої світової війни. По-перше, тоді діти були економічною доцільністю. По-друге, тодішню вартість догляду й виховання дітей не порівняти з сьогоднішніми потребами. По-третє, тоді взагалі були інші вимоги до рівня і якості життя, – аргументувала вона.
Експертка привела приклад зі своєю бабусею, яка повернулась до Києва з евакуації у 1944 році і була вимушена жити разом зі своїми двома дітьми просто в під’їзді власної багатоповерхівки.
Лібанова додала, що квартира її бабусі була зруйнована, тож вона з дітьми поселилась в сусідньому під’їзді, мешканці якого пускали їх помитися та приготувати їсти. Вона наголосила, що сьогодні навряд чи якась родина погодиться на те, на що погоджувалось те покоління.
Крім іншого, експертка нагадала про фактор регулювання народжуваності, адже після Другої світової засобів контрацепції майже не було, а сьогодні народжують в основному ті, хто цього дійсно хоче.
– У 2021 році в Україні, за рік до великої війни, на одну жінку припадало в середньому 2,1 дитини. Сьогодні, за нашими розрахунками, – біля 0,7. Після війни не відразу, але з часом ми можемо дорости до 1,6. І це межа. Для того щоб наступне покоління замістило покоління батьків, потрібно 2,15, – поділилась розрахунками Елла Лібанова.
Вона визнала, що показника в 2 немає навіть у Європі та в частині Азії, тож наша ситуація є нормою.
За її словами, навіть у Південній Кореї, де рівень життя доволі хороший, показник народжуваності також становить 0,7.
Демографічна прірва в Україні: що відомо
Елла Лібанова пояснила, що коли вона намагається оцінити втрати України внаслідок війни, в неї виходить страшна цифра в 10 млн людей.
– Це і є демографічна прірва. Я сюди вкладаю не всі незворотні втрати, а й кількість тих, хто емігрував. Можливо, я переоцінила й більше повернеться, але щось мені підказує, що ні, – зазначила вона.
За словами Лібанової, в цю цифру входить все: і додаткова смертність, і додаткове зниження народжуваності, тобто ненароджені через війну діти, а також міграція і окупація.
Вона додала, що вплив тут є і у чинника ненароджених дітей, а також дітей, які стали воєнними мігрантами за кордоном.
– Всього емігрували приблизно 4,3 млн українців. Сюди можна додати ще 700 тисяч, які перебувають у Британії, США, Канаді, Латинській Америці, Грузії та Молдові. Тобто приблизно 5 млн наших воєнних мігрантів за кордоном. Третина з них – це діти й підлітки до 18 років. І лише 6% – вікова категорія від 65 років, – підсумувала вона.
Тож через міграцію і ненароджуваність істотно посилилося демографічне старіння. Змінюється співвідношення між тими, хто працює, й тими, хто за віком працювати не може: діти на утриманні родини, особи старшого віку – на утриманні суспільства.
Вона резюмувала, що чим менше стає людей працездатного віку, тим менша пропозиція робочої сили і менше доходів до бюджету й витрат.
