Світло може зникнути, а ефір — ні: як Starlight Media працює під час блекаутів
З початку повномасштабної війни Starlight Media не зупиняла мовлення ні на мить навіть під час блекаутів, які подекуди тривали понад добу.
Попри атаки РФ на енергетичну інфраструктуру, перебої з живленням і нестабільні графіки відключень, компанія продовжує безперервну трансляцію, випуск новин і виробництво контенту.
Як компанії вдається підтримувати безперервний ефір під час блекаутів та енергокриз – читайте в інтерв’ю з Володимиром Харченком – керівником технічного департаменту Starlight Media.
Безперервність електроживлення – не примха, а технічна вимога
Енергозабезпечення нашої компанії будується за принципом пріоритетів. Є системи, які можуть пережити коротке відключення електроживлення, а є ті, для яких навіть секунда паузи – критична.
– Є критичні вузли – це ті, які взагалі не мають права на переривання постачання електрики. Це категорія “нуль”. Є категорія “один”, яка може витримати короткочасну перерву – на кілька секунд, максимум до хвилини, – пояснює Володимир.
Категорія “нуль” працює за окремою логікою.
– Щоб забезпечити нульову категорію, використовується ДБЖ (джерело безперебійного живлення). Це електроніка з акумуляторами. Тобто зникає на вході напруга – воно переходить на батареї й виробляє електроенергію. Перехід – мілісекунди, тому нічого не помітно.
Якщо ж електрика не повертається, система автоматично підключає генератор.
– Коли ДБЖ бачить, що ситуація не змінюється, каже дизель-генератору: “Давай, рідний, рятуй, заводься”. Він запускається, виходить у робочий режим, набирає температуру і каже: “Я готовий”. І перемикає – переходить на генератор. І тоді ДБЖ починає заряджати розряджені акумулятори й пропускати через себе напругу.
Менш критичні системи підключені простіше: або до міської мережі, або лише до генератора.
– Другу категорію ми не захищаємо ДБЖ. Тобто вони йдуть або від міста, або від генератора. Це некритичні споживачі, бо саме по собі ДБЖ – дуже дорогі.
Скільки електроенергії потрібно, щоб компанія працювала?
– У середньому кожна локація, залежно від завантаження, бере 120 кВт на годину. Але є так звана “межа” – це те, що не опускається нижче. Вона в середньому на кожній локації 80 кВт на годину. Це сервери, кондиціонери – те, що ніколи не вимикається.
Найбільше електроенергії споживають системи зберігання даних.
– Комп’ютерне обладнання дуже енергоємне, особливо дискові сховища, масиви, де зберігається інформація, з якою працюють монтажери. Вони дуже багато споживають. І вони критичні до температури, тому стоять потужні промислові кондиціонери.
Блекаути – частина реальності
– Ми вже працюємо в такому режимі з кінця 2022, коли були перші відключення, і до сьогодні.
Статистика, яку веде Володимир, це підтверджує.
– За 22–23 роки наші генератори відпрацювали 350 годин сумарно по трьох локаціях. 24-й – 290 годин. 25-й, найважчий, – 360 годин. І в 26-му, – ми вже 340 годин накрутили. До того ж у нас був рекорд – на одній із локацій генератор відпрацював за раз 36 годин.
На запитання, як довго компанія може витримати повне знеструмлення, відповідь у Володимира прагматична:
– Працювати ми можемо стільки, скільки в нас буде пального. Усе від палива залежить, яким ми забезпечуємо роботу генераторів.
Енергостійкість – це також фізична робота людей на локаціях
– На кожній локації є головний енергетик – це вимога закону, має бути відповідальний за енергозабезпечення. У нас їх троє – це Владислав Лінник, Дмитро Цимбал та Михайло Ткаченко. І ще є енергетики, які цілодобово сидять: перемикають, закачують паливо до генераторів. Вони його з бочок переливають у каністри, підносять до генератора й зливають. Каністра – 20 літрів. Дві каністри в руки – і побігли.
Генератор споживає приблизно 40 літрів на годину, тож контроль пального – постійний процес.
– Ми ж не знаємо, скільки він працюватиме, тому бак має бути повний. Якщо бачать, що вже третина лишилася – починають доливати. Це цілий процес. І відбувається він практично щодня.
Робота команди, за словами Володимира, побудована за принципом підводного човна.
Технічний департамент організований так, щоб проблема на одному напрямку не паралізувала інші.
– Ми побудували нашу структуру за принципом підводного човна. Є дивізіон Новин, є дивізіон Продакшну, є дивізіон Мовлення. Якщо щось у когось стається – це не впливає на інших. Вони продовжують працювати автономно.
У технічному департаменті близько 160 людей, але через змінний графік на локаціях щодня працює третина. Володимир називає свою команду продуктовою – не тільки сервісною, а це важливе уточнення.
– Ми не тільки видаємо “ключі, щоб гайки крутити” – ми самі “беремо ці ключі й крутимо гайки”, щоб процес виробництва не зупинявся.
Речі, які залежать від кожної і кожного
Найбільше навантаження на систему іноді створюють зовсім побутові речі – наприклад, обігрівачі.
– Людина із холодного дому приходить на роботу – там холодно. Просить обігрівач. І не завжди розуміє, яка розетка “червона” (хоч вони й підписані), і її не можна використовувати під час відключень електроенергії, а яку можна.
Водночас керівник технічного департаменту додає, що це складний баланс між правилами та людяністю.
– Я проти такого, але з іншого боку – я розумію людей, бо холодно і вдома, і в офісах.
Його прохання просте: щоб під час відключень електроенергії не вмикали зайвого.
– За можливості вимикайте усе некритичне. Це допоможе нам довше протриматися – не лише через витрати пального, а через навантаження на ДБЖ і генератори.
Досвід, який формує нашу стійкість
Володимир Харченко працює на телебаченні з 1990 року і каже, що кожна криза додає нових навичок: від організації віддаленої роботи під час пандемії Covid-19 до викликів 2022-го. Та формула його роботи залишається незмінною:
– Наше завдання – щоб техніка нашої компанії працювала, і все, – підсумовує Володимир.
Отож світло може зникати і не зʼявлятися днями, але наша робота триває – завдяки людям, які це забезпечують.
Фото: Starlight Media