П’ятий рік повномасштабної війни: чи принесе 2026-й довгоочікуваний мир

Активізація дипломатичних контактів між Україною, США та Росією дає експертам підстави обережно розглядати 2026 рік як можливий часовий горизонт для завершення бойових дій. Білий дім форсує діалог, прагнучи отримати швидкий результат до початку проміжних виборів в американський Сенат.

Переговори між Україною, США і Росією

Питання завершення бойових дій в Україні набуває нових обрисів: від економічного краху Росії до конкретних мирних графіків США. Сьогодні, на четверту річницю повномасштабного вторгнення, розмови про переговори стають дедалі предметнішими на тлі критичного дефіциту російського бюджету та дій Білого дому.

Поки Вашингтон пропонує “мир до літа” в обмін на багатотрильйонні економічні угоди, російська воєнна машина вперше зіткнулася з реальною загрозою внутрішнього банкрутства, а Україна готується перехопити ініціативу.

Стратегія США: початок переговорів та інтереси Білого дому

Адміністрація президента США Дональда Трампа наполягає на припиненні бойових дій в Україні вже до початку літа 2026 року. За словами президента України Володимира Зеленського, Сполучені Штати можуть застосувати важелі тиску на обидві сторони для дотримання цього графіка.

Така поспішність пояснюється прагненням очільника Білого дому виконати передвиборчі обіцянки, змістити фокус на внутрішню політику США та відновити економічні зв’язки з Росією. Зокрема, Зеленський згадав про так званий пакет Дмитрієва, про який дізналася українська розвідка, що передбачає масштабні угоди між Вашингтоном і Москвою на суму близько $12 трлн.

Фінансова виснаженість РФ: чому Путіну потрібна пауза у війні

Економічна скрута та дефіцит бюджету змушують Кремль скорочувати виплати російським військовим, що вже спричинило нестачу живої сили на фронті. Попри критичну ситуацію, кремлівський диктатор Володимир Путін досі остерігається публічно оголошувати нову хвилю мобілізації.

Президент України Володимир Зеленський переконаний, що саме фінансові проблеми, а не прагнення до миру штовхають Москву до переговорів, на яких продовжують наполягати США.

– Я думаю, що їм потрібна пауза. Думаю, що Путін думає про паузу, — сказав президент України, пояснюючи готовність ворога до переговорів суто економічною скрутою.

Російська економіка стрімко входить у фазу системної деградації, що все більше нагадує стагфляцію – одночасний застій виробництва та висока інфляція. Як повідомляє Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України, жорстка політика Центробанку РФ фактично “задушила” ділову активність, зробивши стагнацію незворотною.

Підсумки 2025 року свідчать про вичерпання ресурсу моделі Росії, яка трималася на величезних бюджетних вливаннях у ВПК. За даними СЗР, Кремль стоїть перед необхідністю радикального перегляду економічного курсу, сформованого ще на початку 2000-х років.

Військові очікування і шанс на перемир’я

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов, оцінюючи переговорний процес, заявив про свій “обережний оптимізм” щодо термінів закінчення бойових дій.

Колишній спеціальний представник США Кіт Келлог висловив переконання, що Україна має реальні шанси перехопити ініціативу вже цієї весни. На його думку, саме березень та квітень стануть вирішальним переломом у балансі сил. Келлог прогнозує, що такий розвиток подій дозволить вийти на мирні домовленості до Дня Незалежності України — 24 серпня 2026 року.

За оцінками аналітиків, вичерпання фінансових резервів Росії у поєднанні з військовим тиском на фронті може змусити Кремль до реальних поступок вже у найближчі місяці.

П’ятий рік повномасштабної війни може стати для російської верхівки періодом вибору між економічним крахом держави та пошуком дипломатичного виходу, що лише підтверджує прогнози експертів щодо вирішального характеру 2026 року.

Який мир прийнятний для України

Позиція України полягає у тому, що мирна угода має містити чіткі та дієві гарантії безпеки, які унеможливлять повторне вторгнення Росії у майбутньому, як уже було колись. Тому справжнє завершення війни не може обмежуватися лише припиненням вогню на лінії фронту.

Згідно з останніми даними Київського міжнародного інституту соціології, суспільні настрої в Україні характеризуються високою стійкістю попри складні прогнози. Дослідження виокремлює ключові напрями думок українців щодо очікування завершення війни, ставлення до поступок і довіри до миру.

Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, лише 20% українців очікують, що війна завершиться в найближчі тижні чи хоча би в першій половині 2026 року.

Водночас 52% респондентів категорично відкидають пропозицію передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки.

Крім цього, близько 65% українців стверджують, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно.

За даними опитування КМІС, 69% людей не вірять, що нинішні перемовини приведуть до сталого миру.

Проте 57% українців очікують, що навіть у разі “заморожування” за нинішньою лінією фронту та з гарантіями безпеки Російська Федерація все одно спробує напасти на Україну повторно.

Результати дослідження свідчать про те, що українці тверезо оцінюють ситуацію та не мають ілюзій щодо намірів Росії, віддаючи перевагу довготривалому спротиву перед хиткими домовленостями, які не гарантують реальної безпеки та справедливого миру.

Які можливі сценарії завершення війни

Факти ICTV, спираючись на глобальні тенденції 2026 року, сформували три базові сценарії розвитку подій навколо переговорного процесу. Кожен із них несе як можливості для наближення миру, так і критичні загрози для національної безпеки:

• перший сценарій – мир із потужними гарантіями безпеки (оптимістичний);
• другий сценарій – заморожений конфлікт (проміжний);
• третій сценарій – зрив переговорів й ескалація війни (негативний).

За яких умов можливий перший сценарій

Керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку, політолог Ігор Рейтерович вважає, що повноцінний мир неможливий за жодного сценарію. Перший ймовірний розвиток подій, про який йдеться, стосується теж заморожування, але з більш позитивними факторами для України.

– Чому неможливий сценарій повноцінного миру? Він передбачає визнання певних реалій, на які ніколи не піде ні Україна, ні Росія. Тобто не буде визнання факту приналежності українських територій до РФ, – заявив він.

Мають бути визначальні передумови для миру з гарантіями безпеки, зокрема комплекс з військової ситуації, погіршення стану російської економіки, позиції США та консолідації країн Європейського Союзу.

– Тут насправді не можна говорити про щось одне. Все в комплексі повинно працювати. З одного боку, стійка ситуація на фронті на користь України. По-друге, наростання економічних проблем у РФ вже в квітні-травні з розумінням російських економістів, що ситуація лише погіршуватиметься. І зміна позиціонування США, які повинні від закликів про переговори перейти до конкретних дій, – сказав політолог.

Зокрема, почати тиснути на Росію, вимагати реально сідати за стіл переговорів і домовлятися. Це призведе до оптимістичного сценарію завершення війни по лінії розмежування з отриманням певних гарантій безпеки для України, зазначив Рейтерович.

Ці гарантії, за його словами, звісно ж не передбачатимуть вступ інших країн у війну на нашому боці у разі її повторення. Але вони мають бути цілком достатні, щоб Україна з впевненістю дивилася у майбутнє.

Політичний аналітик Олег Пономар підтримує думку, що перший сценарій є занадто оптимістичним, тому його не може бути.

– Здається казкою, що росіяни погодяться на замороження по лінії фронту, знімуть свої вимоги віддати Донбас, погодяться на гарантії від США, які ратифікують у Конгресі, а Коаліція охочих введе війська. Це має дуже оптимістичний вигляд, навіть ідеальний. Тобто цього не відбудеться, – стверджує він.

Проте є низка ознак, які свідчать, що Росія готова прийняти компроміс, який раніше відкидала, пояснив Ігор Рейтерович.

– Це буде просто зміна риторики. І заява про те, що вони готові погодитися на ті компромісні варіанти, які пропонують США. А що свідчитиме про їхню слабкість? Продовження для них ситуації глухого кута на фронті, неможливість просунутися, наростання внутрішніх проблем соціально-економічного характеру, нестача людей, які готові мобілізуватися в російську армію та вмирати в Україні. Це буде головний маркер, який покаже реалізацію цього сценарію, – сказав він.

Проте Рейтерович відкидає думку, що вікно можливостей обмежується першою половиною 2026 року. За словами політолога, президент США Дональд Трамп може займатися цими питаннями до проміжних виборів, адже йому не важливо, коли отримати результат.

– Звісно, хотілося б раніше. Але він може бути задоволений результатом, який отримає, умовно кажучи, 1 жовтня. Очевидно, що зараз це було б логічно. Важка зима закінчується, Україна вистояла, перспектив Росії з погляду ударів по тилу немає. Ситуація тоді повинна бути не такою, як зараз, – стверджує він.

Відповідаючи на запитання, чи можливий такий сценарій без формалізованого вступу України до НАТО, Рейтерович пояснив, що, ймовірно, саме так і відбудеться.

– На сьогодні сценарії зі вступом в НАТО не розглядаються взагалі. Для нас більш-менш прийнятним буде сценарій з максимальною військово-технічною, фінансовою та іншою підтримкою, – сказав політолог.

Україна в інший спосіб інтегруватиметься до оборонних безпекових союзів в Європі, без формалізації присутності в НАТО. Але це передбачатиме тісні зв’язки з іншими країнами, які зацікавлені в налагодженні подібних взаємодій.

Чому другий сценарій є більш імовірним

Заморожений конфлікт або безстрокове перемир’я, яке довго тягнутиметься, може відбутися в силу виснаженості Росії для проведення війни тієї ж інтенсивності. Але політолог Ігор Рейтерович припускає, що цей сценарій є менш імовірним.

– Коли у росіян вичерпаються сили, вони намагатимуться швидко завершити війну та формалізувати хоча б наявні здобутки. Тому другий сценарій може перейти в перший після того, як у Росії почнуться певні обвали. Вони будуть готові сідати і реально домовлятися про завершення війни, – вважає він.

Ймовірно, буде щось проміжне між другим і третім сценаріями, припускає політолог Олег Пономар, адже вічних війн не буває.

– Знайдуть якусь формулу щодо Донбасу, яка більш-менш влаштує всіх. А конфлікт все одно буде замороженим, як між Туреччиною і Грецією на Кіпрі, як між двома Кореями. Прикладів багато, – звернув увагу він.

Звичайно, будуть якісь гарантії, стверджує Пономар. Ймовірно, не йдеться про статтю 5 статуту НАТО. Але це відносні гарантії, які потрібні, якщо Росія порушить домовленості. А Москва їх порушить, переконаний політолог.

– Наприклад, як було в Газі: постійно перемир’я, потім порушення, перемир’я і порушення. Так було в Хорватії: 15 разів було перемир’я і порушення, були миротворці, поки встановився сталий мир. Це не буде так: в один день підписали — і настало заморожування. Тобто будуть порушення. Це процес, який триватиме. Але, звичайно, вічних війн не буває. Припинення вогню колись буде. Будуть підписувати якісь папери. Це довга і нервова історія. Тож десь між другим і третім сценарієм, я так вважаю, – сказав Пономар.

Які загрози для України несе третій сценарій

Відповідаючи на запитання про те, наскільки високою є ймовірність того, що Росія свідомо зірве переговорний процес і продовжить війну, Ігор Рейтерович зазначив, що Москва максимально відтягуватиме цей сценарій.

– Вони насправді дуже бояться виходу Трампа з переговорного процесу через одну причину. Якщо він з нього вийде, йому треба буде аргумент, чому це відбувається. У такому разі аргумент може бути тільки один – Росія проти, не хоче завершення війни, зневажає Трампа і не реагує на його зусилля, – сказав він.

За внутрішньоамериканською логікою, Трамп повинен змінити ставлення до Росії та почати на неї реально тиснути. Москва цього реально боїться, тому вона збирається триматися за переговори, затягувати, імітувати та пропонувати Трампу безумні варіанти співпраці. Але офіційно вони не виходитимуть з переговорів, вважає Рейтерович.

Звісно, затягування війни у 2026 році матиме серйозні наслідки для України, адже доведеться шукати інші ресурси, першочергово внутрішнього характеру, які пов’язані з мобілізацією, припустив політолог.

– Щодо іншого – для нас це не є критичною історією. Я думаю, ми зможемо вийти з мінімальними втратами. Це важливий момент. Звісно, є певні загрози. Але ми маємо готувати другий варіант плану, якщо війна затягнеться, і думати, як виходити з тієї ситуації, – сказав він.

На думку політолога, у довгостроковій перспективі найбільш небезпечний сценарій – це затягування війни. Він об’єктивно б’є по Україні, зокрема через втому, проблеми з економікою та мобілізацією.

– Мабуть, це найгірший сценарій. Сподіватимемося, що ми зможемо його уникнути. Або добре підготуємося і матимемо запас міцності, щоб продовжувати опиратися російській агресії, – резюмував Ігор Рейтерович.

Аналіз поточної ситуації свідчить, що війна входить у свою вирішальну фазу, де долю фронту визначатимуть не лише зброя, а й економічна витривалість та глобальна дипломатія.

Основним викликом залишається ймовірність тривалого замороженого конфлікту за “корейським“ чи “хорватським“ сценарієм, що не дає остаточної безпеки, а лише створює ілюзію миру. Найгіршим сценарієм експерти називають свідоме затягування війни Росією, що виснажує людський та економічний потенціал України.

2026 рік стане іспитом на міцність для всіх сторін. Для України це рік максимальної консолідації, де внутрішня єдність та військова ініціатива мають конвертуватися у сталий безпековий статус.

Як зазначають аналітики, п’ятий рік повномасштабної війни може стати початком кінця російської агресії, якщо західні країни перейдуть від закликів до конкретних кроків, а Україна збереже запас міцності для фінального ривка.