Весь західний коридор Росії під ударом: як Україна підриває нафтовий експорт РФ
Міністерство оборони України повідомило, що протягом березня 2026 року Сили оборони уразили на території РФ та окупованих регіонах 5 заводів і 10 обʼєктів нафтопереробки. Це одна з наймасштабніших кампаній України.
За тиждень морський експорт російської нафти майже вдвічі скоротився — з 4,1 млн до 2,3 млн барелів на добу. У Приморську відвантажили лише чотири танкери замість десяти, а в Усть-Лузі — два замість восьми. Сукупний експорт із цих портів впав до найнижчого рівня з початку 2022 року.
На тлі нестабільності на Близькому Сході та блокування Іраном Ормузької протоки світові ціни на нафту зросли. Російська Urals дорожчає вже четвертий тиждень поспіль — до $73,2 за барель у Балтійському регіоні та $71,5 у Чорноморському.
Втім, підвищення цін лише частково компенсувало падіння обсягів: за останній тиждень доходи РФ скоротилися більш ніж на $1 млрд — до $1,44 млрд.
Факти ICTV розповідають, як українські удари разом із санкціями впливають на нафтовий експорт РФ.
- Удари по російських портах
- Падіння доходів РФ від експорту нафти
- Чи здатна РФ швидко відновити потужності портів
- Альтернативні маршрути експорту нафти РФ
- Вразливість системи морського експорту РФ
- Удари по портах РФ та західні санкції
Удари по російських портах
23 березня Сили оборони атакували один із найбільших експортних нафтових терміналів на Балтійському морі — у російському Приморську. Унаслідок удару в порту пошкоджено резервуар із пальним. Роботу порта тимчасово зупинили.
У ніч на 25 березня українські дрони атакували порт в Усть-Лузі на Балтійському морі, там спалахнула пожежа. Після попередніх атак обидва порти зупинили роботу.
За інформацією агентства Reuters, станом на 2 квітня порт у Приморську через атаки українських дронів втратив щонайменше 40% своїх складів.
Також впродовж березня Сили оборони України атакували низку НПЗ, зокрема:
- Албашнєфть і Афіпський НПЗ (постачають дизель для південного угруповання військ РФ);
- Порт Кавказ і термінал Шесхаріс у Новоросійську (критичні вузли перевалки пального для флоту РФ);
- Саратовський НПЗ і Башнєфть-Уфанєфтехім (формують внутрішній резерв пального);
- Кірішський і Ярославський НПЗ (забезпечують авіаційне пальне для військових аеродромів).
Крім того, знищено 14 складів паливно-мастильних матеріалів.
Падіння доходів РФ від експорту нафти
Кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСД Іван Ус зазначає: заплановані доходи бюджету РФ на цей рік складають $520 млрд, тобто близько $10 млрд на тиждень.
— Якщо брати доходи від експорту нафти, то з 15 по 22 березня Росія отримала $2,5 млрд, а з 22 по 29 березня — менше ніж $1,5 млрд. Це фактично 10% від тих $10 млрд, які росіяни планували отримувати щотижня, — каже він.
Це повертає РФ до рівнів третього кварталу 2025 року.
За словами експерта, зростання цін через ситуацію навколо Ірану мало допомогти наповнити російський бюджет, однак дефіцит за перші два місяці 2026 року вже сягнув 3,4 трлн рублів. Уряд навіть обговорював секвестр — примусове скорочення державних видатків.
Іван Ус не виключає скорочення соціальних витрат або звільнень — зокрема, у Москві планували скоротити до 15% працівників мерії.
— І ось тут починається березень зі злетом цін на нафту, Росія отримує $2,5 млрд на тиждень. Але починаються українські дронові удари по нафтових портах та нафтопереробній галузі РФ. Ці удари фактично повертають Росію до попередніх значень. Тобто фізичні обсяги були 4,1 млн, а стали 2,3 млн баррелів на добу, — сказав Іван Ус.
На думку генерального менеджера в сфері безпеки та стійкості аналітичного центру DiXi Group Михайла Бабійчука, падіння доходів РФ від експорту нафти цілком може зберегтися в коротко- і середньостроковій перспективі.
— Йдеться вже не про разовий збій, а про повторні удари по ключових вузлах логістики, — каже Михайло Бабійчук.
За даними Reuters, у Приморську пошкоджено щонайменше 40% резервуарного господарства, а в Усть-Лузі — близько 25% резервуарних потужностей на одному з терміналів, причому там також зафіксовані ураження причальної інфраструктури.
Очікується, що графік відвантажень з Усть-Луги у першій половині квітня не буде виконано повністю, а збої триватимуть щонайменше до середини місяця.
Чи здатна РФ швидко відновити потужності портів
РФ частково відновлює відвантаження, але швидкого повернення до повноцінної роботи не очікується.
У Приморську завантаження триває, але у значно менших обсягах. В Усть-Лузі ситуація складніша: пошкоджено не лише резервуари, а й залізничний вузол, що ускладнює логістику, пояснює Михайло Бабійчук.
За словами експерта, порт Приморськ є найбільшим балтійським портом для сирої нафти і здатен відвантажувати понад 1 млн барелів на добу. Він також є важливим каналом для експорту дизелю.
Усть-Луга — один із найбільших хабів для нафти й нафтопродуктів, через який проходить близько 700 тис. барелів на добу сирої нафти. У 2025 році через нього пройшло 32,9 млн тонн нафтопродуктів, а через Приморськ — 16,8 млн тонн.
Саме тому удари по цих портах впливають не на один об’єкт, а на цілий західний експортний коридор Росії, зауважує Михайло Бабійчук.
Додатковою проблемою є нестача сховищ: російська система розрахована на швидкий продаж видобутої нафти, додає Іван Ус.
Альтернативні маршрути експорту нафти РФ
За словами Михайла Бабійчука, альтернативи для експорту російської нафти існують, але швидко й безболісно замістити балтійські потоки вони не можуть.
Сама російська транспортна монополія Транснефть визнає, що перенаправити такі обсяги в короткі строки складно. Додаткове обмеження полягає в тому, що понад 80% російської нафти йде саме через систему Транснефти, а трубопровід Дружба не працює з січня, тому простір для маневру й без того звужений.
Тому йдеться не про повноцінну заміну, а про часткове і вимушене переналаштування маршрутів, каже експерт Михайло Бабійчук.
Вразливість системи морського експорту РФ
На думку експерта аналітичного центру DiXi Group, вся система морського експорту РФ залишається дуже вразливою, тому що залежить від кількох великих вузлів, а не від широкої мережі взаємозамінних маршрутів.
Станом на 2 квітня поза нормальним режимом було близько 20% російської експортної спроможності, тобто приблизно 1 млн барелів на добу.
Водночас накопичуються надлишки нафти: заповнюються сховища, що створює ризики скорочення видобутку. Навіть експорт дизелю знизився: у березні — на 3% місяць до місяця, а з Приморська — на 2,6%, наголошує Михайло Бабійчук.
Удари по портах РФ та західні санкції
У короткостроковій перспективі українські удари можуть діяти швидше за санкції, але стратегічно вони їх доповнюють, зауважує Михайло Бабійчук.
— Санкції підвищують витрати, ускладнюють фрахт, страхування та збут. А удари по портах створюють фізичне обмеження: коли резервуари, наливні вузли чи причали пошкоджені, експорт не просто дорожчає — він буквально стає технічно складнішим або тимчасово неможливим, — каже експерт.
Тому українські удари по російських портах — це один із найефективніших способів швидко зменшити експортні можливості РФ, особливо в поєднанні із санкційним тиском.
Економіст Іван Ус погоджується: удари по портах суттєво підсилюють санкції, адже основа російської економіки — експорт вуглеводнів, по якому Україна системно б’є.
Українські удари по нафтовій інфраструктурі РФ уже створюють відчутний ефект — скорочують експорт і тиснуть на бюджет. У поєднанні із санкціями це формує системний удар по ключовому джерелу доходів Кремля і по можливостях продовжувати війну в Україні.
