Держава втрачає мільярди через недосконалий порядок закупівель у нерезидентів – Кисилевський
- За 4 роки держпідприємства втратили 2,8 млрд грн через курсові різниці у закупівлях у нерезидентів.
- Чинний механізм створює перевагу нерезидентам і дискримінує українських виробників.
За останні 4 роки прямі втрати державних підприємств при публічних закупівлях у нерезидентів через курсові різниці склали 2,8 млрд грн. Причиною втрат стала різниця між курсом гривні на дату визначення переможця та на дату розрахунку за товари, придбані в валюті.
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, посилаючись на ініційоване ним дослідження публічних закупівель 9 найбільших публічних замовників.
Що розповів Киселевський про збитки держави
Дмитро Кисилевський відзначив, що курсова різниця при розрахунках публічних замовників у валюті призводить до дискримінації українських виробників та постачальників-резидентів.
Адже фактична гривнева ціна, яку сплачують державні компанії в день розрахунку з нерезидентами, зазвичай вища, ніж була в момент визначення переможця тендеру. Відтак перемогу міг отримати інший учасник.
Зокрема, згідно з дослідженням Державного інституту інформатизації та моделювання економіки, за останні 4 роки найбільше втратили на курсових різницях при розрахунках з підрядниками-нерезидентами:
- НАЕК Енергоатом – 1,59 млрд грн;
- Укргазвидобування – 671 млн грн;
- Укрзалізниця – 352 млн грн.
Крім прямих втрат існують також і непрямі – це недоотримання податків. Адже українські виробники сплачують податки в Україні.
Також сплачують податки, хоч і в менших обсягах, постачальники – резиденти. Постачальники – нерезиденти не сплачують в Україні нічого.
– Уявімо закупівлю, в якій постачальник – нерезидент запропонував вартість товару $1 млн при курсі 39 грн за долар. Його обрали переможцем, порівнюючи пропозицію 39 млн грн з пропозицією українського виробника 39,5 млн грн. Нерезидент переміг, його ціна зафіксована в валюті. Коли ж настав час йому платити, курс змінився до 40 грн за доллар. Щоб заплатити $1 млн, замовник витратив 40 млн грн. Він витратив більше грошей, ніж планував, і більше грошей, ніж витратив би на український товар, – пояснив Киселевський.
Він додав, що це ненормально, що валютний ризик бере на себе замовник. Адже виграє від цього лише постачальник – нерезидент, який не платить в український бюджет нічого.
Дмитро Кисилевський наголосив, що збитки держави, держкомпаній і дискримінація українських виробників – це те, що потрібно змінити.
Зауважимо, що дослідження закупівель за 2022-25 роки провів Державний інститут інформатизації та моделювання економіки.
Предметом дослідження стали 511 закупівель, здійснених у компаній-нерезидентів на суму 124,5 млрд грн. Дослідження охопило закупівлі 9 великих українських замовників:
- Енергоатом;
- Укргазвидобування;
- Укрзализницю;
- Медичні закупівлі;
- Укртранснафту;
- Укрнафту;
- Укренерго;
- Укргідроенерго;
- Ліси України.
Інформацію про закупівлі у нерезидентів надали компанії на депутатське звернення Дмитра Кисилевського. Дослідження було представлено 7 квітня на засіданні Робочої групи щодо забезпечення оперативного опрацювання питань публічних закупівель із локалізацією Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Фото: Дмитро Кисилевський