Мігранти в Україні: як змінюється ринок праці під час війни
Дедалі помітніше загострюється дефіцит робочої сили в Україні, який став одним із ключових наслідків повномасштабної війни.
Бізнес, комунальні служби та будівельні компанії вже стикаються з нестачею працівників, а в окремих містах почали залучати іноземців для виконання базових робіт.
Скільки мігрантів в Україні та що відбувається на ринку праці, читайте в нашому матеріалі.
Іноземні працівники вже працюють у регіонах
Перші приклади залучення трудових мігрантів в Україні фіксують в обласних центрах. У Черкасах міська влада повідомила, що на дорожніх роботах уже задіяні іноземні працівники. Як розповів на брифінгу у міській раді мер Анатолій Бондаренко, компанія-підрядник залучила близько десяти іноземців для асфальтування доріг. Очікується, що їхню роботу містяни побачать найближчим часом.
Водночас у місті відчутний брак робітничих кадрів у комунальній сфері — не вистачає слюсарів, ремонтників і двірників, через що частину функцій змушені виконувати інші категорії працівників.
Подібна ситуація спостерігається і в Івано-Франківську. Міський голова Руслан Марцінків заявив, що через дефіцит кадрів на будівництвах працюють іноземці, зокрема громадяни Індії. Причинами він назвав мобілізацію та масовий виїзд населення за кордон, що суттєво зменшило кількість робітників у будівельній галузі.
Наскільки серйозний дефіцит робочої сили
Експерти та представники ринку праці прямо пов’язують кадрову кризу в Україні з наслідками війни та масштабною міграцією населення.
Зокрема, президент Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник у коментарі УНІАН зазначив, що з початку повномасштабної війни Україну залишили мільйони громадян. За його словами, близько 5–7 млн українців перебувають за кордоном, ще приблизно 5–6 млн стали внутрішньо переміщеними особами, а додатково за останній рік країну могли залишити ще близько 500 тис. людей.
На цьому тлі, за словами Воскобойника, близько 75% українського бізнесу заявляє про нестачу працівників.
Найбільший дефіцит відчувається у:
- будівництві,
- сільському господарстві,
- логістиці,
- у соціальних професіях — зокрема серед лікарів, медичних сестер і вчителів.
Економіст і член ради Національного банку України Василь Фурман у коментарі для 24 Каналу також підтвердив наявність кадрового дефіциту. Він зазначає, що це типовий процес для економік, які перебувають у стадії відновлення, і що післявоєнне будівництво лише посилить потребу в робочій силі.
Фурман підкреслює, що Україна не може розраховувати лише на іноземних працівників. На його думку, ключовим завданням держави має стати створення умов для повернення українців із-за кордону, а також розробка програм для залучення громадян інших країн.
Скільки трудових мігрантів в Україні
Наразі масштаби трудової міграції залишаються відносно невеликими. Голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник зазначає, що у 2021 році в Україні було видано або продовжено близько 22 тис. дозволів на роботу для іноземців. У 2025 році ця цифра скоротилася до приблизно 9,5 тис. Фактично це означає зменшення кількості мігрантів в Україні більш ніж у 2 рази.
Водночас експерт підкреслює, що до України до війни вже приїжджали іноземці. Адже на кінець 2021 року в країні перебувало близько 300 тис. іноземних громадян із різними статусами перебування. Тобто трудова міграція не є новим явищем, але зараз вона стала більш помітною через загальний контекст війни та економічних втрат.
Наразі озвучити точну цифру, скільки в Україні мігрантів, складно. За словами Воскобойника, сам факт видання дозволів ще не гарантує фактичного прибуття іноземних працівників.
Чому бізнес знову звертається до мігрантів
Основна причина — нестача персоналу всередині країни. Через мобілізацію, міграцію та демографічні втрати підприємства не можуть закрити вакансії навіть у базових сферах.
За словами представників бізнесу, іноземних працівників залучають через посередників, оформлення документів, житло та логістику, однак навіть із вищими витратами це інколи єдиний варіант забезпечити роботу підприємств.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов також допускає перегляд переліку так званих ризикових країн, щоб спростити процедури найму іноземців. Водночас він наголошує на необхідності врахування безпекових ризиків та контролю за міграційними потоками.
Суперечки всередині влади та експертного середовища
Ідея залучення трудових мігранти в Україні викликає неоднозначну реакцію. Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев виступає проти масового залучення іноземної робочої сили, наголошуючи на мовних, культурних і правових бар’єрах. Про це він розповів в інтерв’ю Новини. LIVE. На його думку, пріоритетом має бути повернення українців додому через вирішення питань житла та працевлаштування.
Водночас інші експерти вважають, що без зовнішньої робочої сили Україна не зможе швидко відновити економіку після війни. Особливо це стосується масштабної післявоєнної відбудови, яка потребуватиме сотень тисяч працівників.
Чи варто очікувати масового напливу мігрантів
Попри поширені побоювання, експерти наголошують, що масового припливу іноземців в Україну наразі не відбувається.
За словами Василя Воскобойника, навіть видані дозволи не гарантують фактичного приїзду всіх працівників. Адже частина кандидатів відмовляється, частині відмовляють у візах або вони не проходять перевірки на кордоні. За його оцінками, із близько 9,5 тис. оформлених дозволів реально можуть прибути орієнтовно 6 тис. осіб.
– Люди почали для себе робити неправильні висновки про те, що мільйонами працівників, яких нам не вистачає, стануть мігранти з-за кордону і що до нас приїдуть сотні тисяч або мільйони громадян з умовного Непалу або Бангладеш. Люди починають побоюватись навіяних картин того, наскільки мігранти зіпсували життя німців, французів тощо. Я вважаю, що це перебільшено і занадто чорними фарбами намальовано, – наголосив Воскобойник.
Головний виклик — баланс між мігрантами і поверненням українців
Данило Гетманцев наголосив, що трудова міграція не може бути єдиним рішенням кадрової кризи.
Україні необхідно паралельно:
- створювати умови для повернення громадян із-за кордону;
- стимулювати внутрішню зайнятість;
- розвивати програми залучення іноземних працівників у дефіцитні сфери.
Ринок праці в Україні перебуває у фазі глибокої трансформації, і саме баланс між внутрішніми ресурсами та контрольованою трудовою міграцією може стати ключем до відновлення економіки.
