У ніч проти 7 червня 2026 року внаслідок влучання російського дрона пролунав вибух у будівлі приймання контейнерів на майданчику Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), повідомили в компанії Енергоатом.

Атака РФ на ЦСВЯП: що відомо

Атака росіян на ЦСВЯП у Чорнобильській зоні сталася о 2:10. Вибух на майданчику Централізованого сховища призвів до пожежі площею 40 кв. м.

На щастя, відпрацьоване ядерне паливо у будівлі на момент вибуху в ЦСВЯП не зберігалося.

Зараз дивляться

Наразі пожежу локалізовано та повністю ліквідовано. Постраждалих серед персоналу немає.

За даними Енергоатома, радіаційний стан на майданчику ЦСВЯП залишається в межах норми.

– Черговий удар по об’єкту ядерної інфраструктури вкотре продемонстрував усьому світу справжнє обличчя кремлівського режиму, який свідомо створює загрози ядерній та радіаційній безпеці. Росія продовжує діяти як держава-терорист і ядерний терорист, нехтуючи міжнародним правом та безпекою мільйонів людей, – наголосили в Енергоатомі.

Компанія зауважила, що продовжує безперервний моніторинг ситуації та повноцінно взаємодіє з усіма відповідальними державними службами.

Які наслідки вибуху на ЦСВЯП

У Генштабі повідомили, що вибух на ЦСВЯП стався поблизу населеного пункту Буряківка Київської області. Там наголосили, що відстань до ЧАЕС становила близько 15 км.

– Зазначений об’єкт призначений для довгострокового безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива з реакторів типу ВВЕР українських атомних електростанцій, – пояснили у відомстві.

Ліквідація пожежі на ЦСВЯП тривала близько години, на місці виявили залишки дрона Шахед. Наразі радіаційний фон у межах норми, однак рятувальники та всі залучені служби продовжують моніторинг обстановки та виконують завдання за призначенням.

– Цей черговий акт ядерного тероризму є продовженням системної політики Російської Федерації, спрямованої на створення ризиків для об’єктів атомної енергетики України та всієї Європи, – вважають у Генштабі.

Там нагадали, що протягом повномасштабної агресії російські війська неодноразово здійснювали прокладання маршрутів польоту крилатих ракет і ударних безпілотників безпосередньо над ядерними об’єктами України.

Фото: Генштаб
Фото: Генштаб

Такі дії створюють неприйнятні ризики виникнення радіаційних аварій із наслідками, що можуть виходити далеко за межі України.

Збройні Сили України зазначили, що відповідальність за всі загрози ядерній та радіаційній безпеці, створені внаслідок російської агресії, повністю покладається на Російську Федерацію.

Україна закликала міжнародну спільноту надати належну оцінку цим злочинним діям та посилити тиск на державу-агресора з метою недопущення ядерної катастрофи в центрі Європи.

Факти ICTV розповідали про перші сім днів після аварії на ЧАЕС – найбільшої техногенної катастрофи в історії людства.

Відомо, що радіаційний викид під час вибуху на ЧАЕС був у 300 разів потужніший за скинуту на Хіросіму бомбу.

Тоді у ліквідації наслідків аварії взяли участь близько 240 тис. людей. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки – понад 600 тис. Близько 10% померли, 150 тис. дістали інвалідність.

За останні кілька десятків років, за даними організації Greenpeace, близько 200 тис. людей померли від раку, причиною якого була аварія на ЧАЕС.

Читайте також
40 років від катастрофи на ЧАЕС: ЄС закликав РФ зупинити атаки на ядерні об’єкти
Кая Каллас

Пов'язані теми:

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.