Інфляція в Росії у 2026 році: як війна виснажує економіку та резерви Кремля

Якщо дивитися лише на офіційну статистику Росстату, то здається, що російська економіка успішно справляється з наслідками війни та санкцій. Однак за сухими цифрами приховуються проблеми, які стають дедалі помітнішими.

Що відомо про рівень інфляції в Росії та як це впливає на економіку країни-агресорки, Факти ICTV дізнавалися в експертів.

Який індекс інфляції в Росії

Росстат оприлюднив дані, щодо тижневої інфляції в Росії. За даними російського відомства, споживчі ціни в Росії за тиждень із 9 по 15 червня зросли на 0,15% після підвищення на 0,20% тижнем раніше.

У травні річний показник інфляції сповільнився до 5,31% із 5,58% місяцем раніше.

Центральний банк РФ прогнозує, що за підсумками 2026 року інфляція перебуватиме у межах 4,5-5,5%. Основними ризиками для зростання цін регулятор називає збільшення дефіциту російського бюджету та погіршення перспектив світової економіки на тлі геополітичних конфліктів.

Однак ці цифри не повністю відображають реальний стан російської економіки. За окремими категоріями товарів ситуація виглядає значно складнішою.

Бензин в Росії дорожчає швидше за інфляцію

Одним із головних показників проблем в економіці Росії залишається паливний ринок. За даними Росстату, середні ціни на автомобільний бензин на російських АЗС у період із 9 по 15 червня зросли на 1,0% порівняно з попереднім тижнем. Тижнем раніше, з 2 по 8 червня, зростання становило 0,9%.

Дизельне паливо за цей же період подорожчало на 0,8% після зростання на 0,9% тижнем раніше.

Зростання вартості бензину зафіксували у 78 регіонах Росії. На 9,4% ціни піднялися у Республіці Тива, а у Чеченській Республіці зростання становить 8,0%.

У Москві бензин подорожчав на 0,2%, а в Санкт-Петербурзі ціна практично не змінилася.

Станом на 15 червня середня ціна бензину в Росії становила 69,11 рубля за літр проти 68,45 рубля 8 червня.

З початку 2026 року роздрібна ціна бензину в Росії зросла на 6,6% порівняно з кінцем грудня 2025 року. Дизельне паливо подорожчало на 5,7%.

Для порівняння, за весь 2025 рік бензин у Росії подорожчав на 10,78%, а у 2024 році ціни на бензин зросли на 11,13%.

Росія витрачає “подушку безпеки”

Нещодавно з’явилася інформація від Кільського інституту світової економіки про те, що Росія майже повністю використала свої економічні резерви. За даними інституту, ліквідні активи Фонду національного добробуту Росії скоротилися з 6,5% ВВП на початку повномасштабної війни до 1,8% у квітні 2026 року.

Але фінансові проблеми Росії стають дедалі помітнішими. Уже за перші три місяці 2026 року дефіцит федерального бюджету РФ перевищив увесь річний план, який закладала влада. При цьому доходи від продажу нафти й газу у першому кварталі скоротилися на 45% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Ба більше, проблема для російської економіки вже не обмежується лише нестачею грошей у бюджеті. Як зазначають автори звіту, Кремль дедалі частіше змушений шукати альтернативні способи фінансування війни. Гроші намагаються дістати через державні компанії, банки та розширення кредитування. 

Російська банківська система спрямовує все більше ресурсів у галузі, пов’язані з військовими витратами. Через це з початку повномасштабної війни значно зріс корпоративний борг, що створює додатковий тиск на економіку країни.

Що відбувається з економікою Росії: думка економістів

Факти ICTV звернулися до виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, щоб дізнатися, у якому стані зараз перебуває російська економіка.

За словами експерта, якщо порівнювати економічну ситуацію в Україні та Росії, то вони сьогодні протилежні. Україна значною мірою тримається завдяки зовнішній фінансовій підтримці партнерів. 

Проте для пересічного українця, який живе у тиловому місті, рівень життя за час повномасштабної війни змінився не дуже сильно. Звичайно, частина людей відчула зниження рівня комфорту, однак кардинального падіння добробуту не відбулося.

– У Росії ситуація інша. Москва продовжує фінансувати війну переважно за рахунок власних ресурсів. Однак така модель має обмежений запас міцності, адже внутрішні резерви не є безкінечними і поступово скорочуються, – зауважив Пендзин.

Економіст наголосив, що на початку повномасштабного вторгнення у Фонді національного добробуту Росії було близько $140 млрд. Нині, за його оцінкою, там залишилося близько $20 млрд, але ліквідність цих коштів викликає питання.

– Росія зможе продовжувати війну доти, доки матиме фінансові можливості для цього. Значною мірою це залежатиме від доходів від продажу нафти, а отже, від світових цін на енергоносії. Поки нафтові прибутки залишаються високими, Москва має додатковий ресурс для підтримки бюджету. Проте у разі падіння цін на нафту проблеми російської економіки можуть почати накопичуватися значно швидше, – наголосив економіст.

І це може трапитися найближчим часом, адже США та Іран сьогодні підписали меморандум про взаєморозуміння.  

За словами Пендзина, останній візит Володимира Путіна до Китаю також не дав очікуваного результату для російської економіки. Москва розраховувала залучити більше китайських інвестицій та отримати додаткову економічну підтримку, однак цього не сталося.

Наразі, як зазначив експерт, одним із небагатьох доступних джерел грошей для російської влади залишаються внутрішні ресурси, а саме кошти на рахунках російських громадян. Але населення вже зняло значну кількість коштів із власних депозитних рахунків.

Економіст Сергій Фурса у своїх оцінках зазначає, що російська економіка поки не перебуває на межі миттєвого колапсу, однак поступово втрачає запас міцності.

За словами Фурси, на початку повномасштабного вторгнення багато аналітиків очікували значно сильнішого удару по російській економіці через санкції. Однак ці оцінки не врахували здатність російської влади контролювати інформаційний простір, адаптацію населення до погіршення умов та високі ціни на нафту у 2022 році.

Саме дорогі енергоносії дозволили Росії отримати значні додаткові доходи у перші роки війни.

За оцінкою Фурси, останні півтора року Росія використовувала Фонд національного добробуту як резервну скарбничку, накопичену за десятиліття високих нафтових доходів. Ці кошти спрямовували на підтримку бюджету та фінансування військових витрат.

Головна проблема для Москви полягає в тому, що економіка стає слабшою з кожним роком. Додатковий удар завдають і внутрішні рішення російської влади. Обмеження доступу до інтернету, посилення контролю над цифровою сферою та втручання держави у бізнес-процеси поступово знижують ефективність економіки.

Як пояснює Сергій Фурса, Росія не опиниться завтра на межі економічного колапсу, але її можливості поступово скорочуються.

Читайте також

Ціни на нафту пішли вниз після домовленостей США та Ірану щодо Ормузької протоки