Школи, садочки й лікарні під землею: як Харківщина будує нову систему безпеки

Реактивні російські дрони стали новою загрозою для українських міст. Вони швидші, а отже, часу між тривогою та можливою атакою стає менше. Понад десять повітряних тривог за добу — нова норма: окупанти вдень і вночі запускають хвилями Герані.

ППО працює фактично безперервно. Рятувальники — на виснаження. Під ударом житлові будинки, підприємства, транспорт, склади. І напередодні 1 вересня постало питання — наскільки захищені діти, які повертаються за парти?

Й тут показовим є приклад Харкова — міста в 18 км від ворожих позицій, яке роками живе під постійними атаками окупантів.

Те, з чим Київ стикається останні тижні, — для Харкова норма останніх років. Саме тому Рада оборони Харківщини дозволила навчання лише в протирадіаційних укриттях. Й тоді прифронтове місто вдалося до безпрецедентних заходів і облаштувало школу в метро. А потім почали будувати повноцінні школи під землею. Й на початок нового навчального року понад половина харківських школярів отримала можливість навчатися офлайн у захищених просторах.

Цей досвід розповсюдився й на громади області. А за харківськими проєктами почали будувати підземні школи і в інших містах країни.

Як Харків почав будувати підземні школи і чому тепер його досвід може знадобитися містам далеко від фронту — у матеріалі Тетяни Доцяк.

Школа в метро

Літо 2023 року. Більшість міст країни готується до повноцінного офлайн-навчання. Восени 2022 року під час великого контрнаступу Сил оборони більшу частину області звільнили від окупантів.

Харків та громади готують найпростіші укриття в школах, щоб діти могли навчатися за партами. У змішаному режимі — частина уроків офлайн, частина — онлайн — мали запрацювати понад 150 шкіл. Такі дані тоді надавала директорка департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Деменко. У понад сотні шкіл вже зробили ремонти, після перевірки ДСНС отримали акти про включення до переліку найпростіших укриттів.

Чимало батьків, які мали дітей шкільного віку, були готові повернутися з евакуації і навіть вже зробили це. Але раптом у липні 2023 року Рада оборони Харківщини ухвалила рішення, згідно з яким для організації офлайн-навчання заклади повинні мати виключно спеціалізовані захисні споруди — бункери або протирадіаційні укриття, які мають відповідати сучасним вимогам. Де їх взяти, до того ж так швидко?

У Харкові на той момент було лиш кілька шкіл, побудованих за радянських часів, які мали протирадіаційні укриття. Й тоді харківський міський голова Ігор Терехов заявив, що облаштує школу в метро. Ця ідея була неординарною — ніхто в світі такого ще не робив. Серед батьків і громадських активістів вирували дискусії: чи це безпечно, чи там не буде шумно, темно, чи буде там якісна вентиляція й тепло?

— Це унікальний проєкт, всі говорили, що з глузду зʼїхав, і батьки не вірили, — 4 вересня 2026 в інтервʼю DW сказав міський голова Ігор Терехов.

Він їздив по районах міста, спілкувався з батьками, переконував їх. Паралельно тривали роботи з облаштування класів на шести станціях метрополітену. І врешті, 1 вересня 2023 року у метрополітені пролунав перший дзвоник. За парти сіли всього 300 дітей, говорить Терехов. Але вже за два місяці всі класи були наповнені, й Харків почав будівництво школи під землею, бо розмістити всіх у метро було неможливо.

— Я б дуже не хотів, щоб наші діти спускалися на святкування й лінійки в підземні школи, але ми вимушені це робити, — каже в інтервʼю Ігор Терехов.

Підземні школи

1 вересня 2026 року новий навчальний рік у Немишлянському районі Харкова почався з відкриття першої підземної школи, яка стала вже десятою для міста. До цього очно навчатися в районі діти могли лише у невеликій метрошколі.

Навчальний заклад може прийняти 2,7 тис. учнів з 11 шкіл району. Працюватиме школа у кілька змін шість днів на тиждень. Всередині облаштували інтерактивні класи, комп’ютерний кабінет, ресурсну кімнату, буфет та актову залу на 100 місць. А над підземною будівлею зробили спортивний майданчик для футболу, баскетболу та волейболу.

Фото: мер Харкова Ігор Терехов

Уперше — з держбюджетом навпіл

Майже всі підземні школи Харкова будувалися за кошти власного бюджету і за допомоги міжнародних партнерів. За словами Ігоря Терехова, Міністерство освіти ігнорувало потреби Харкова. Підземну школу у Немишлянському районі уперше будували разом із державою: половину грошей виділили з держбюджету.

— Тут будуть навчатися діти з 11 шкіл цього району, але моє бажання, щоб у нас було хоча б три такі школи у Немишлянському районі. Потреба є, і це при тому, що вже 10 підземних шкіл побудовано, — каже Терехов.

За словами міського голови, зараз у Харкові 24 захищені локації: 10 підземних шкіл, сім метрошкіл, а також протирадіаційні укриття, які вже були в школах ще під час їхнього будівництва в радянські часи. Завдяки їм до 53% школярів, які нині мешкають у Харкові, можуть навчатися у змішаному форматі. Ще дві підземні школи та дитсадок поки чекають на фінансування.

Загалом у Харкові, за словами Терехова, нині мешкає близько 90 тис. дітей шкільного віку, тож, щоб всі могли навчатися за партами бодай у змішаному форматі, Харкову треба ще стільки ж шкіл під землею, скільки зараз.

Фото: мер Харкова Ігор Терехов

Школи в Запоріжжі за проєктом Харкова

Нині будівництво підземних шкіл обходиться у 140–160 млн грн. Першу ж школу звели за 84 млн грн — частину, за словами міського голови, профінансувала будівельна компанія. Навіть тоді міській раді закидали, що це дорого, каже Терехов в інтервʼю DW. А відтоді все дорожчало: і матеріали, і пальне, й зарплати. До того ж, все залежить від розміру школи й кількості учнів.

За досвідом до Харкова приїжджали із Запоріжжя. Місто поділилося проєктом із ними, і з Херсоном, каже Терехов.

Перший підземний садок в Україні

Перший в Україні підземний дитячий садок відкрили у Пісочині під Харковом у липні 2026 року. До цього через російські обстріли дошкільнята могли бачитися з вихователями лише онлайн або ходити на підготовчі уроки в підземні школи у вихідні дні.

Фото Тетяни Доцяк

Садок розрахований на 260 дітей від трьох до шести років і вже повністю заповнений. Якщо охочих побільшає, працюватимуть у дві зміни. Садок розташований на кілька метрів під землею і може працювати автономно: має генератори, вентиляцію та систему фільтрації повітря. Проєкт коштував близько 180 млн грн — його фінансували громада, область і держава.

Під час пресконференції 4 вересня 2026 року начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов сказав, що нині в стадії будівництва чотири підземні садки.

— Ми будуємо чотири підземні дитячі садочки — один у Дергачах, один Фонд Говарда Баффетта будує в Близнюках, ще один у Харкові і один — це не нове будівництво класичного підземного дитячого садочка. Будівельники зазначають, що буде клас захисної споруди. Після введення в експлуатацію будемо визначати, чи зможуть там навчатися діти саме як у захисній споруді, – сказав Синєгубов та наголосив, що садок у Дергачах планують добудувати до кінця року.

Скільки підземних шкіл збудують до кінця року

Якщо підземні садочки — це нове для Харківської області. То підземні школи вже є й в інших громадах, не тільки у Харкові.

— Підземні школи — це наш найнадійніший актив, де діти гарантовано перебувають у безпеці. Це укриття з нуля. На 1 вересня у нас їх 25, з них 10 у самому Харкові й 15 — в області. Частину ввели в експлуатацію саме до 1 вересня, — сказав Олег Синєгубов.

Зараз в області за партами можуть навчатися близько 50 тис. дітей. Наразі будують 13 підземних навчальних закладів. П’ять із них планують добудувати до кінця цього року, однак для цих шкіл і дитячого садка потрібно ще близько 400 млн грн фінансування.

— Наш план — ще п’ять підземних шкіл і один дитячий садочок до кінця року. Це плюс ще 30 тис. дітей, яких зможемо навчати офлайн або у змішаній формі навчання, — каже Олег Синєгубов.

Для того, щоб навчатися за партами могли всі школярі, що мешкають на Харківщині у громадах зі статусом можливих бойових дій, потрібно ще кілька десятків шкіл із протирадіаційними укриттями або підземних, каже начальник ОВА.

— У нас потреба в області, щоб ми “закрили” всі 100% дітей, які перебувають в зоні можливих бойових дій, потрібно ще 35 шкіл. Ми добудуємо ще 13, і далі — той залишок, який ми маємо зробити, щоб забезпечити безпечні освітні середовища для дітей. І це без дитячих садочків, тому що ми тільки почали цю роботу, — каже начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

Медзаклади

Харківщина — перша, де стали будувати підземні лікарні. Нині їх зводять на базі Харківської обласної клінічної лікарні, обласної клінічної дитячої лікарні й обласного центру онкології.

— Маємо завершити до кінця цього року укриття або підземне відділення в обласній дитячій лікарні. Й відділення в обласній лікарні. Й підземну частину онкоцентру — до кінця року завершити і перейти до внутрішніх оздоблювальних робіт, — каже Синєгубов.

Це будуть повноцінні відділення або величезні простори під землею з діагностикою, палатами, операційними, реанімаціями. Це дасть змогу надавати допомогу хворим у безпечних умовах навіть під час обстрілів, каже Синєгубов.

Фото Тетяни Доцяк

Нині жодна з цих лікарень не має бодай якогось укриття. А тільки в обласній клінічній дитячій лікарні в рік лікують близько 60 тис. маленьких пацієнтів. Онкоцентр торік пролікував близько 72 тис. хворих на рак, а в обласній клінічній лікарні для дорослих за рік надають допомогу близько 220 тис. людей.

Фото: Тетяни Доцяк