Мобілізація з 1 листопада 2026 року: нові правила бронювання та зміни для підприємств

З 1 листопада 2026 року в Україні продовжить діяти загальна мобілізація, а однією з головних тем для військовозобов’язаних залишаються зміни в системі бронювання працівників. 

Наприкінці жовтня уряд повідомив про нові правила для критично важливих підприємств, зокрема оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів.

Які зміни до закону про мобілізацію з листопада, що зміниться у бронюваннях та як працюватиме новий Координаційний центр, Факти ICTV розпитали у адвокатки LEGAL STRATEGY Віолети Монастирської.

26 жовтня 2026 року Верховна Рада України ухвалила закони про продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів. Відповідні рішення передбачені законопроєктами №16182 і №16183.

Президент Володимир Зеленський підписав закони 26 жовтня. Новий строк дії воєнного стану та загальної мобілізації починається 31 жовтня 2026 року й триватиме до 29 січня 2027 року.

Чи передбачені зміни до закону про мобілізацію з 1 листопада 

Змін до закону про мобілізацію з листопада 2026 року не передбачено, але уряд переглянув систему бронювання через постійне збільшення кількості військовозобов’язаних, які мають бронь або відстрочку. За даними Міністерства економіки, кількість заброньованих зросла приблизно до 1,5 млн осіб. На початку 2026 року цей показник становив близько 1,2 млн.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявляв, що кількість заброньованих щомісяця збільшується на десятки тисяч. За його словами, уряд прагне зупинити зловживання, коли підприємства отримують можливість бронювати працівників, які фактично не виконують критично важливих для держави завдань.

Корецький наголосив, що статус критично важливого підприємства має визначатися його реальним значенням для оборони та життєдіяльності країни, а не лише економічними показниками. До важливих для держави сфер він відніс оборонно-промисловий комплекс, енергетику, зв’язок, логістику, житлово-комунальне господарство та інші напрями.

За словами прем’єр-міністра, нові правила мають допомогти впорядкувати бронювання та забезпечити зрозуміліші умови для підприємств і військовослужбовців. Водночас уряд не заявляв, що ці рішення автоматично означають негайне посилення мобілізації.

Мобілізація з 1 листопада 2026 в Україні: що змінюється у бронюванні працівників 

23 жовтня Кабмін ухвалив постанову №1328, якою вніс зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних та визначення підприємств критично важливими.

Документ набув чинності 27 жовтня 2026 року. Основні положення постанови прокоментувала Фактам ICTV адвокатка LEGAL STRATEGY Віолета Монастирська.

Адвокатка розповіла про основні зміни, передбачені постановою №1328. Зокрема, документ передбачає:

• Перегляд критеріїв критичності підприємств. Уповноважені органи мають переглянути галузеві та регіональні критерії протягом десяти днів.
• Можливість скасування статусу критично важливого підприємства. Підставою може стати виключення критерію, за яким підприємство отримало цей статус.
• Зміну обсягів бронювання. Для визначених підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів передбачено бронювання до 95% працівників, а безпосередньо залучених до критичних виробничих процесів — у повному обсязі.
• Створення Координаційного центру. Він надаватиме рекомендації щодо визначення критичності підприємств, скасування статусу та збільшення обсягів бронювання.
• Посилення контролю. Під час розгляду питань про збільшення бронювання враховуватимуть порушення правил військового обліку.
• Визначення процедурних строків. Постанова встановлює строки розгляду звернень і реалізації рішень щодо збільшення бронювання через портал Дія.
• Обмеження для міжнародних проєктів. Уточнено кількісні обмеження на бронювання працівників, залучених до їхньої реалізації.

— На мою думку, головна юридична проблема полягає не стільки у зміні відсотків бронювання, скільки у перегляді критеріїв критичності підприємств та можливості втрати вже набутого статусу. Саме це може мати найбільш відчутні наслідки для бізнесу, — розповіла адвокатка.

З одного боку, прагнення держави вдосконалити механізм бронювання та запобігти можливим зловживанням є зрозумілим, особливо в умовах тривалої війни. З іншого — будь-які зміни повинні відповідати принципам правової визначеності, пропорційності та передбачуваності державного регулювання.

Найбільше занепокоєння у адвокатки викликає можливість втрати підприємствами статусу критично важливих унаслідок перегляду критеріїв, на підставі яких такий статус було раніше надано.

Адже підприємства планують виробничі процеси, виконують договірні зобов’язання, формують кадрову політику та забезпечують безперервність господарської діяльності, спираючись, зокрема, на чинні рішення державних органів.

Водночас необхідно розмежовувати перегляд критеріїв та автоматичне скасування статусу підприємства. Сам по собі перегляд критеріїв не означає, що всі підприємства повинні повторно підтверджувати свою критичність або неминуче втратять відповідний статус.

Важливо, щоб зміна нормативних вимог не створювала ситуацій, за яких підприємства опинятимуться перед фактом втрати можливості бронювання працівників без достатнього часу для адаптації.

Як зміняться граничні обсяги бронювання

Постановою передбачено, що для визначених категорій підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів граничний рівень бронювання становитиме 95% замість 100%. При цьому працівники, безпосередньо залучені до забезпечення критично важливих виробничих процесів, підлягають бронюванню в повному обсязі.

Окремої уваги заслуговує й анонсована урядом модель повного бронювання в обмін на виконання мобілізаційних зобов’язань. Наразі йдеться про ініціативу, механізм реалізації якої ще потребує нормативного врегулювання.

Адвокатка наголосила, що її запровадження порушує важливі питання щодо забезпечення добровільності волевиявлення працівників, недопущення непрямого примусу до проходження військової служби та визначення правових гарантій для роботодавців і працівників.

Що передбачено для Координаційного центру з організації бронювання

Окремої уваги, на думку адвокатки, заслуговує створення Координаційного центру з організації бронювання. Передбачено, що звернення розглядатимуться протягом одного місяця, а в невідкладних випадках — не більше семи робочих днів.

Юристка зазначила, що позитивним аспектом такого механізму може стати уніфікація підходів до визначення критичності підприємств та зменшення можливостей для зловживань.

Водночас існують ризики ускладнення погоджувальних процедур, збільшення фактичних строків ухвалення рішень та недостатньої прозорості критеріїв оцінювання.

Принципово, що Координаційний центр має консультативно-дорадчий характер, а остаточні рішення залишаються за уповноваженими державними органами. Тому особливого значення набувають належне мотивування таких рішень, дотримання адміністративної процедури та забезпечення можливості їхнього оскарження.

Які ризики зміни правил бронювання створюють для бізнесу

Адвокатка зазначила: важливо, щоб зміна нормативних вимог не створювала ситуацій, за яких підприємства опинятимуться перед фактом втрати можливості бронювання працівників без достатнього часу для адаптації.

Водночас існують ризики ускладнення погоджувальних процедур, збільшення фактичних строків ухвалення рішень та недостатньої прозорості критеріїв оцінювання.

— Наразі головний виклик полягає у необхідності забезпечити баланс між потребами оборони держави та збереженням економічної спроможності підприємств. І цей баланс має ґрунтуватися не лише на управлінських рішеннях, а й на чітких, зрозумілих та передбачуваних правових механізмах.

Бронювання має залишатися інструментом забезпечення безперервної роботи критично важливих підприємств, а не перетворюватися на джерело постійної правової невизначеності для роботодавців і працівників, — підсумувала правчиня.

Читайте також

Бронювання працівників змінюється: Кабмін оприлюднив постанову з новими вимогами