Кондитерські вироби, риба і мʼясо: на чому почали економити українці
Повномасштабна війна продовжує суттєво змінювати щоденні рішення українців – від того, що вони кладуть у харчовий кошик, до того, як визначають для себе поняття про здорове життя.
На New Food Summit 2025 дослідницька компанія Gradus презентувала результати третьої хвилі спеціального дослідження про те, як повномасштабна війна впливає на харчову поведінку українців.
Вплив війни: понад половина українців змінили харчові звички
56% опитаних зазначають, що їхній раціон змінився під впливом війни, що на 7 пунктів більше, ніж торік.
Головні чинники цих змін – зростання цін, психологічний стрес і наслідки атак, які впливають на побут і ритм життя.
Для жінок та людей 55+ років особливо відчутним є вплив емоційного виснаження та порушення сну – ці фактори сильніше впливають на регулярність харчування та вибір продуктів.
Бюджет на продукти продовжує скорочуватися
Попри адаптацію до нової реальності, українці все ще змушені економити. Частка тих, хто зменшив витрати на продукти, зросла з 67% до 72%.
Найменше скорочують харчові бюджети мешканці Києва та Західного регіону, де рівень доходів традиційно вищий. Схід і Південь демонструють найбільшу економію.
На чому економлять українці
Більшість респондентів намагаються обмежувати кондитерські вироби, снеки та делікатеси.
Жінки частіше відмовляються від солодкого (54%), водночас молодь менш схильна економити на алкогольних напоях (26%).
Таким чином українці свідомо спрощують споживання, зосереджуючись на базових продуктах і мінімізуючи “емоційні” покупки.
– Повномасштабна війна зробила харчування для українців не просто фізіологічною потребою, а частиною механізму виживання. Через їжу ми намагаємося впорядкувати життя, знайти стабільність і хоч якусь нормальність у щоденному стресі, – зазначила соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research Євгенія Близнюк.
Що відомо про опитування
Дослідження проведене дослідницькою компанією Gradus методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus.
Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тис. у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій.
Період проведення поля: хвиля 1 — 8 жовтня 2024 року, хвиля 2 — 9 жовтня 2025 року. Розмір вибірки: 1 тис. респондентів.
